17 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/7188/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка мала місце з 02.06.2021 р. по 28.08.2021 р., щодо невчинення дій по продовженню строку дії паспорту прив'язки тимчасової споруди від 11.03.2014 р. № 42 для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону по АДРЕСА_1 строком на п'ять років, а саме до 01.06.2026 р. на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 02.04.2021 р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, оформлене листом від 28.08.2021 р. за вих.№ 03-31-198 про відмову у продовженні строку дії паспорту прив'язки тимчасової споруди від 11.03.2014 р. № 42 з одночасним анулюванням паспорту прив'язки від 11.03.2014 р. № 42;
- визнати протиправним та скасувати наказ управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради від 18.10.2021 р. № 12 "Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності", яким анульовано паспорт прив'язки тимчасової споруди від 11.03.2014 р. № 42, виданий ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача продовжити строк дії паспорту прив'язки тимчасової споруди від 11.03.2014 р. № 42 для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону по АДРЕСА_1 строком на 5 років, а саме до 01.06.2026 р. на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 02.04.2021 р. відповідно до п.п.2.17, 2.18 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244 шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити дію наказу начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради І.Юрчака від 18.10.2021 р. № 12 про анулювання паспорту прив'язки від 11.03.2014 р. № 42 тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону по АДРЕСА_1 (власник ТС - ФОП ОСОБА_1 ) до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі;
- заборонити Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, виконавчому комітету Херсонської міської ради, а також будь-яким іншим особам, установам та організаціям вчиняти дії та/або приймати будь-які рішення щодо демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону по АДРЕСА_1 , встановленого згідно паспорту прив'язки від 11.03.2014 р. № 42 (власник ТС - ФОП ОСОБА_1 ) до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
Заяву мотивує тим, що на час прийняття відповідачем оспорюваного наказу від 18.10.2021 р. № 12 про анулювання паспорту прив'язки від 11.03.2014 р. № 42, встановлена на його підставі тимчасова споруда функціонує вже більше семи років. За вказаний час позивачем сплачено 50400 грн. податків, у тимчасовій споруді працює 4 працівники. Отже настання невідворотних негативних наслідків для позивача полягає не лише в тому, що тимчасова споруда буде демонтована, а й у тому, що внаслідок демонтажу тимчасової споруди, яка призначена для здійснення підприємницької діяльності, відповідна підприємницька діяльність буде припинена, що унеможливить отримання доходу, приведе до необхідності звільнення працівників та унеможливить сплату податків. На переконання позивача, зазначені обставини свідчать про те, що у разі незастосування заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Згідно з приписами ч.ч.1-3 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Виходячи з вищевикладеного, суддя вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.
Відповідно до наказу управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради "Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності" від 18.10.2021 р. № 12 на підставі звернень громадян, враховуючи соціальну напругу щодо встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, наказ директора департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради від 01.10.2021 р. № 14 "Про створення робочої групи щодо перевірки дотримання вимог паспорту прив'язки вимогам чинного законодавства та їх дотримання при встановленні ТС на території м.Херсона", за результатами перевірки дотримання вимог паспорту прив'язки ТС, виданого 11.03.2014 р. № 42, вимогам чинного законодавства та їх дотримання під час встановлення ТС ФОП ОСОБА_1 , враховуючи акт обстеження від 18.10.2021 р. № 4, керуючись п.п.2.20, 2.21, 2.22, 2.26 положень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244, враховуючи виявлені перевіркою порушення, а саме недотримання вимог паспорту прив'язки ТС при її встановленні наказано анулювати паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий ФОП ОСОБА_1 (паспорт прив'язки ТС від 11.03.2014 р. № 42).
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в п.1 ч.2 ст.150 КАС України.
За правилами ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19.
До того ж, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Суддею встановлено, що предметом даного позову є, зокрема, дослідження питання правомірності прийняття наказу про анулювання паспорта прив'язки ТС.
Так, відповідачем є Департамент містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, який є виконавчим органом Херсонської міської ради, утворюється і діє відповідно до чинного законодавства, підпорядковується міському голові, виконавчому комітету міської ради, є підзвітним і підконтрольним міській раді, що передбачено положенням про Департамент містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, затвердженим рішенням Херсонської міської ради від 18.06.2021 р. № 346, такі ж повноваження, щодо підпорядкування виконавчих органів міської ради, передбачені статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Суддя зауважує, що відповідач у даних правовідносинах є дозвільним органом, який видає відповідні накази, при цьому не наділяється будь-якими майновими правами. Оскаржуваний наказ Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради "Про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності" не містить жодних вимог щодо знесення тимчасової споруди.
Суддя звертає увагу, що жодне рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради, на підставі якого можливий демонтаж тимчасової споруди позивача, не є предметом розгляду у даній справі.
За переконанням судді, наведені позивачем у заяві підстави для забезпечення позову є фактично доводами протиправності прийняття, зокрема, спірного наказу. Позивачем не доведено того факту, що відповідач буде вчиняти дії спрямовані на демонтаж тимчасової споруди, яка належать позивачу.
В свою чергу, в межах даної справи окремо відповідач не наділений повноваженнями щодо здійснення дій по демонтажу тимчасової споруди, яка належить позивачу. Фактично заява про забезпечення позову спрямована на заборону виконання майбутнього можливого рішення щодо демонтажу ТС.
Позивачем не надано жодних доказів, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки є лише припущеннями позивача. Жодних доказів на підтвердження обставин щодо реального обмеження його законних прав та інтересів оскаржуваним наказом відповідача позивачем суду також не надано.
Таким чином, позивачем не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та у разі встановлення судом порушення його прав, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суддя не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили, що захист прав стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів. Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150-157, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного її тексту.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко