15 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6628/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 13.10.2021 р. ВП № 66176294,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ, позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренко М.Ю. від 13.10.2021 у виконавчому провадженні № 66176294 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 5100,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем, на думку ГУ ПФУ, протиправно складено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн, оскільки виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження виконано.
Вважає, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач, ВПВР) не перевірено виконання рішення суду в повній мірі, що зумовило передчасне винесення постанови про накладення штрафу. Стверджує, що на виконання рішення суду ним повторно розглянуто заяву та надані ОСОБА_1 документи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням рішення суду та надано пояснення.
Зазначає, що заява про призначення пенсії за віком подана 22.06.2020 року, а тому право на призначення зазначеного виду пенсії визначається відповідно до законодавства, чинного на дату звернення - відповідно ст.114 Закону №1058. Вказує, що оскільки на момент звернення ОСОБА_1 не виповнилось 55 років, відтак умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки вона не досягла 55 років до 11.10.2017 (дату набрання чинності змін до Закону №1058).
Таким чином своє рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії ГУ ПФУ вважає належним та повним виконанням рішення суду в справі №540/1958/20.
Ухвалою суду від 03.11.2021 року провадження в справі відкрито.
Положеннями ч.4 ст.287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
З урахуванням того, що ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі доставлена ГУ ПФУ засобами електронного суду 03.11.2021, а до ВПВР надіслана засобами електронної пошти 08.11.2021 (підтвердження містять матеріали адміністративної справи), суд вважає таких осіб належним чином повідомленими про місце судового розгляду та порядок в якому буде розглянута справа.
05.11.2021 відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно якого ВПВР заявлених позовних вимог не визнає, зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження № 66176294 з примусового виконання виконавчого листа № 540/1958/20 виданого 19.05.2021 Херсонським окружним адміністративним судом. Наведеним виконавчим документом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1- р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
22.07.2021 року на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до статті 28 Закону копії постанов про відкриття виконавчого провадження надіслані боржнику - для виконання, стягувану для відома. Боржнику надано строк на виконання рішення суду 10 робочих днів.
19.08.2021 року до Відділу надійшла заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 66176294 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням.
Однак, відповідач розцінив прийняте ГУ ПФУ рішення як невиконання судового рішення Херсонського окружного адміністративного суду в справі №540/1958/20, оскільки боржником повторно відмовлено в призначенні пенсії з підстав, визнаних судом протиправними.
На підставі наведеного, ВПВР просить відмовити в задоволенні позову.
З урахуванням скорочених строків розгляду справ даної категорії та відсутності клопотань сторін про розгляд справи за їх участю, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позову, відзиву на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, встановив наступні обставини.
Так з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 19.05.2021 з метою виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20 видано виконавчий лист №1243 2021р., відповідно якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Виконавчий лист звернуто до примусового виконання, у зв'язку з чим постановою від 22.07.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренком М.Ю. відкрито виконавче провадження № 66176294 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.
В пункті 2 наведеної постанови вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена в адресу позивача та згідно відмітки на супровідному листі отримана 26.07.2021 року.
В подальшому, до відповідача надійшов лист ГУ ПФУ за вих. № 2100-0802-5/39075 від 16.08.2021 року, в якому зазначено, що ГУ ПФУ в Херсонській області на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/1958/20 проведено розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Повідомлено, що 29.04.2021 року відповідачем прийнято рішення №212950004099, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком за списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки вона набуде права на пенсію у віці 55 років. А тому, ГУ ПФУ вважає рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.12.2020 року №540/1958/20 виконаним в повному обсязі.
13.10.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григоренком М.Ю. винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання без поважних причин виконавчого листа від 19.05.2021 року в справі №540/1958/20 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Нормами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Варто також зауважити, що у справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа "Сук проти України").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Таким чином виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, право державного виконавця на застосування штрафу з'являється за існування кількох умов: обов'язку боржника вчинити певні дії, повідомлення його про такий обов'язок та невиконання боржником такого обов'язку в передбачені строки без поважних причин.
Існування кожної з умов має бути встановлено державним виконавцем та в подальшому, в разі судового оскарження, підлягає перевірці судом.
В даному конкретному випадку, обов'язок ГУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20 встановлений відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.
Про обов'язок виконати наведене рішення суду в строк у 10 робочих днів , відповідач повідомив ГУ ПФУ в постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2021 року, отриманій відповідачем 26.07.2021 року.
Отже, наявність таких передумов для накладення відповідачем штрафу як обов'язок боржника вчинити певні дії, повідомлення його про такий обов'язок встановлена судом.
Таким чином, спірним в даній справі залишається питання щодо виконання позивачем такого обов'язку.
Так, відповідно ч.4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З аналізу рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20, належне виконання якого є предметом даного спору, судом застосовано саме такий спосіб судового захисту як вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Приймаючи таке рішення, суд виходив з наявності в відповідача певного об'єму дискреційних повноважень.
Разом з тим, постановлення рішення в наведеній редакції означає те, що при виконанні рішення суду в справі №540/1958/20 відповідач наділеній свободою дій лише в тій частини досліджених правовідносин, щодо якої судом не сформовано висновку. В свою чергу сформований судом в мотивувальній частині рішення висновок обов'язковий для врахування боржником при виконанні рішення суду.
Відповідно змісту рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20, судом сформовані наступні висновки (зокрема, але не виключно):
- "…Тобто, у розглядуваній справі, до спірних правовідносин, перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивачки, а саме пункт "б" статті 13 Закону №1788-XII, у редакції до внесення змін Законом №213-VIII положення якого визнано неконституційними, який передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах…." (далі - Висновок №1);
- "…Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 р…" (далі - Висновок №2).
Отже, щонайменше ці два висновки мали бути враховані ГУ ПФУ при виконанні рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20.
Разом з тим, як вбачається з листа ГУ ПФУ від 16.08.2021 року, наданого до ВПВР 19.08.2021 року, відповідач при виконанні рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20 щодо повторного розгляду заяву ОСОБА_1 від 22.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах дійшов висновку, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає пункт 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що прямо суперечить Висновку№1, та вказав, що ОСОБА_1 не набула права на призначення пільгової пенсії, оскільки не досягла віку в 55 років, що прямо суперечить Висновку №2.
Отже, ГУ ПФУ при виконанні рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі №540/1958/20 не враховано висновків суду, сформованих в цій справі, що свідчить про невиконання такого рішення суду, про що правомірно та обґрунтовано вказано відповідачем в постанові від 13.10.2021 у виконавчому провадженні № 66176294 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 5100,00 гривень.
Наведене ГУ ПФУ в позові додаткове правове обґрунтування відсутності в ОСОБА_1 права на призначення пенсії на пільгових умовах, посилання на рішення судів апеляційної інстанції та на відкрите провадження в зразковій справі не підлягають оцінці в рамках даної справи, оскільки право позивачки на призначення пенсії вже набуло оцінки в справі №540/1958/20. В даній же справі дослідженню підлягають висновки ВПВР щодо належного виконання позивачем означеного рішення.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що наявні в справі докази свідчать про правомірність прийнятої відповідачем в рамках виконавчого провадження №66176294 постанови від 13.10.2021 року про накладення штрафу на ГУ ПФУ, на користь держави в розмірі 5100,00 грн, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ГУ ПФУ не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 105000000