Справа № 420/21686/21
про залишення позовної заяви без руху
15 листопада 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення і виплати позивачу надбавки за вислугу років за період з 09.12.2015 року по 28.02.2018 року відповідно «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату належного позивачу грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 09.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням раніше проведених виплат, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу підйомної допомоги на призові на військову службу, передбаченої п. 3.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 року №370, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підйомну допомогу, передбачену п. 3.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 року №370 у розмірі повного місячного грошового забезпечення на момент призову, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 4, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позовній заяві позивач просить, зокрема, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належного позивачу грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 09.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням раніше проведених виплат, при цьому, позивачем не конкретизовано якого саме належного позивачу грошового забезпечення він просить здійснити перерахунок та виплату за вказаний період.
Таким чином, прохальна частина позовної заяви, не носить конкретний характер, що не відповідає вимогам ст. 5 КАС України.
Таким чином позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст. 160 КАС України шляхом уточнення позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 3, 5 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховним Судом неодноразово, зокрема, в постановах від 28.11.2019 у справі №802/1470/16-а, від 04.03.2020 у справі №802/1854/17-а, від 05.03.2020 у справі №802/689/16-а, від 18.03.2020 у справі №810/3476/16 зазначалося, що аналіз вимог ст.ст. 9, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчить, що підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійним видом допомоги, яка виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт.
Отже підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, що обумовлює відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень законодавства, які зазначають, що строки звернення до суду з таким позовом не застосовуються.
Крім того, Інструкцією 370 не визначено строків звернення до суду у зв'язку із невиплатою підйомної допомоги.
При цьому, як вже зазначалося, вище, ч. 3 ст. 122 КАС України встановлює, що за відсутності спеціального регулювання застосовуються відповідні положення КАС України.
Оскільки правовідносини, які виникають під час проходження військовослужбовцем військової служби відносяться до публічної службу, тому при визначення строку звернення до суду з цим позовом, підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, які визначають, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, позивач повинен був звернутися до суду з цим позовом у місячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Щодо визначення дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення його права.
Відповідно до пункту 1 Інструкції №370, яка була чинна на час проходження позивачем військової служби, особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 14 Інструкції №370 підйомна допомога на членів сім'ї виплачується військовою частиною, в яку призначений або де проходить службу військовослужбовець, за умови зняття з реєстрації їх за попереднім місцем проживання і реєстрації за місцем служби військовослужбовця, після надання довідки кадрового (стройового) органу про склад сім'ї (із зазначенням дати народження дітей, батьків, усиновителів), найменування населеного пункту, з якого прибула сім'я, дату прибуття сім'ї.
З 30.03.2018 року Інструкція №370 втратила чинність та замість неї наказом Міністерства оборони України 05.02.3018 року №45 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 року за №247/31699.
Відповідно до пункту 2 Порядку №45 право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду.
На підставі пункту 13 Порядку №45 виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Пунктом 242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (у редакції, чинній на момент звільнення позивача) передбачено, зокрема, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, позивач повинен був дізнатись про порушення його права на виплату підйомної допомоги, в день виключення зі списків особового складу військової частини.
Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України 24.04.2019 року.
Проте, до суду позивач звернувся 10.11.2021 року (05.11.2021 року направлено до суду), тобто зі спливом більш 2-х років, що значно перевищує місячний строк, визначений ч.5 ст.122 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а дійшов висновку про відсутність підстав для включення до грошового забезпечення особи, з якого обчислюється пенсія, отриманої позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 728/1876/17, від 22.11.2018 у справі № 344/10953/17, від 10.04.2019 у справі №344/9292/17 та від 23.09.2020 у справі № 428/4357/17.
Відтак, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не входить до складу грошового забезпечення, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, а відтак спори з приводу виплати вказаної допомоги не є спорами, що стосуються оплати праці військовослужбовців.
Судом встановлено, що позовну заяву подано до суду 10.11.2021 року (05.11.2021 року направлено до суду), при цьому позовні вимоги стосуються питання нарахування та виплати позивачу в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік, а про порушення своїх прав позивач дізнався в момент виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за відповідний за 2016 рік, що значно перевищує місячний строк, визначений ч.5 ст.122 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 161, 122, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку та усунути недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Свида