Справа № 420/2739/21
(додаткове)
16 листопада 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 19.01.2021 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 до 31.12.2019; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 19.01.2021 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти рішення про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.01.2021 року, відповідно до вимог Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні. Стягнуто з Головного управління ДМС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд прийняти додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу.
З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.
Частинами 1,2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18
Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Керуючись положеннями ч.3 ст.252 КАС України, судом розглянуто заяву про стягнення судових витрат у письмовому провадженні.
Слід зазначити, що вимога про стягнення судових витрат на правничу допомогу міститься в адміністративному позові, та до постановлення рішення у справі представником позивача подано клопотання про доручення доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Проте, при постановленні рішення у справі судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на правничу допомогу.
Представником позивача до клопотання доданий договір про надання правової допомоги від 14.02.2021 року з додатком №1, довідка про отримання коштів в розмірі 3000,00 грн та акт прийняття-передачі наданої правової допомоги від 05.03.2021 року.
Згідно наданого до суду додатку 1 до договору про надання правової допомоги від 14.02.2021 року, розмір гонорару за надану правову допомогу складається з гонорару за підготовку та подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду щодо оскарження рішень Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 19.01.2021 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 до 31.12.2019 та про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні на ім'я ОСОБА_1 , у розмірі 2 000 грн та гонорару у розмірі 1 000 грн за участь, у разі необхідності, у судових засіданнях у відповідній судовій справі, готування за потребою всіх процесуальних документів в інтересах позивача, наданні юридичних консультацій і роз'яснень до прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору, з урахуванням виключного значення цієї справи для позивача та необхідного адвокату часу для надання правової допомоги. Оплата правової допомоги здійснюється одночасно у розмірі 3 000 грн після відкриття відповідного провадження судом, після чого послуги щодо підготовки та подання позовної заяви вважаються наданими і гонорар у цій частині поверненню Клієнту не підлягає, а послуги за участь у судових засіданнях, готування процесуальних документів в інтересах позивача, надання юридичних консультацій і роз'яснень вважаються наданими з моменту закінчення судових дебатів у суді першої інстанції, виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі або проголошення рішення по суті спору.
В додатку також зазначено, що Підписуючи Додаток 1 сторони узгоджують обсяг правової допомоги та розмір гонорару за її надання. Отримання оплати за надання правової допомоги засвідчується сторонами довідкою про отримання коштів у довільній формі. Підписавши довідку про отримання коштів Адвокат засвідчує отримання від Клієнта грошових коштів у розмірі, визначеному додатком 1.
Відповідно до довідки про отримання коштів, адвокат та клієнт засвідчили, що клієнтом сплачено, а адвокатом отримано грошові кошти за договором про надання правової допомоги від 14.02.2021 року у розмірі 3000,00 грн.
Представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума в розмірі 3000,00 грн є необґрунтованою та безпідставною.
В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №61-3416св18.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн. є пропорційним до предмета спору та складності справи та вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 3000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 143, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (адреса: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 37811384) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок)
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя П.П.Марин