17 листопада 2021 р. № 400/5124/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірними дій в порядку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення; здійснити донарахування та виплату індексації грошового забезпечення, враховуючи січень 2008 року як місяць для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 01.03.2018 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при виконанні рішення суду по справі № 400/286/21 відповідачем неправильно розраховано суму індексації грошового забезпечення, оскільки базовий місяць враховано липень 2015 року, замість січня 2008 року. На початок обчислення індексу споживчих цін впливає лише підвищення посадового окладу, а не зміна розміру доплат, надбавок та премій.
12.08.2021 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (а. с. 29-35), в якому відзначив, що порядком проведення індексації грошових доходів населення не передбачений механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди. Проведення індексації перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. При виключенні зі списків особового складу військової частини позивач не мав зауважень щодо розрахунків із ним. Рішення суду № 400/286/21 відповідачем виконано в повному обсязі та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. у розмірі 4435,68 грн.
У судове засідання з'явився представник відповідача, який подав клопотання про прийняття рішення за його відсутності.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 26.05.2020 р. № 340 позивача звільнено з військової служби в запас за п.п. "а" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Наказом командира військової частини від 30.07.2020 р. № 162 позивача виключено зі списків особового складу частини (а. с. 16).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 р. по справі № 400/286/21, яке набрало законної сили 27.04.2021 р., визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. (а. с. 17-18).
Відповідач виконав рішення суду, здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за відповідний період у розмірі 4435,68 грн (а. с. 36). При нарахуванні індексації враховано базовий місяць - липень 2015 року.
У червні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення, враховуючи базовий місяць січень 2008 року (а. с. 12).
Листом від 22.06.2021 р. відповідач відмовив у здійсненні перерахунку (а. с. 12-13).
Саме із застосуванням базового місяця позивач не згоден, вважаючи, що необхідно застосовувати базовий місяць січень 2008 року.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078, в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно з п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З наданої відповідачем архівної довідки суд встановив, що посадовий оклад за посадою позивача з січня 2008 року збільшився в березні 2011 року з 685,00 грн до 830,00 грн, потім збільшився у квітні 2016 року з 830,00 грн до 891,97 грн, та у травні 2016 року до 999,00 грн (а. с. 45-50).
Отже, вимоги позивача про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 01.03.2018 р., враховуючи базовий місяць січень 2008 року не обґрунтовано та не підтверджено матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання неправомірними дій в порядку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення; здійснити донарахування та виплату індексації грошового забезпечення, враховуючи січень 2008 року як місяць для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 01.03.2018 р. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.11.2021 р.
Суддя Н.В. Лісовська