Справа № 344/8884/21
Провадження № 22-ц/4808/1544/21
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Максюта
10 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Горейко М.Д.,
розглянувши у в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Татаріновою О.А. 31 серпня 2021 року у м. Івано-Франківськ,
У червні 2021 року ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.02.2019 р. між позивачкою та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований у Івано-Франківському міському відділі ДРАЦС ГТУЮ в Івано-Франківській області, актовий запис № 239. В шлюбі з відповідачем народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з нею та перебуває на її утриманні та вихованні.
Зазначає, що з лютого 2020 року сторони не проживають як сім'я. Шлюб між ними існує лише формально. Вважає, що дитині слід забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, який у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
Оскільки відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свою дитину, матеріальної допомоги не надає, участі у вихованні не приймає, тому позивачка вимушена звернутись до суду за захистом порушених прав.
Зазначає, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований за кордоном у Республіці Польща. Середньомісячний дохід відповідача становить 17337 грн.
Просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5500 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с.1).
Рішенням (заочним) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.08.2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 100 гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 04 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп (а.с.56-57).
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що подані нею докази є належними, достовірними та достатніми для підтвердження факту працевлаштування відповідача закордоном та підтвердженням рівня матеріальної забезпеченості відповідача.
Оскільки відомості про доходи фізичної особи відносяться до конфіденційної інформації, а тому не підлягають розголошенню без згоди цієї особи. У зв'язку з цим, а також з огляду на неявку відповідача в судове засідання у неї не було можливості представити докази, які підтверджують факт офіційного працевлаштування відповідача за кордоном за 2021 рік. Представлені нею документи були єдиним доступним їй доказом рівня його доходів.
Тому рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 2100 грн щомісячно не відповідає обставинам справи та суперечить принципам та нормам сімейного, цивільного права.
Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.61-62).
Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з положень ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», враховуючи матеріальне становище сторін, а також те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, враховуючи рекомендований розмір, визначений законодавством, що забезпечить дитину встановленим прожитковим мінімумом, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 2100 гривень щомісячно, починаючи з 04 червня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд з огляду на таке.
Встановлено, що 12.02.2019 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстрований у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 239 (а.с.53).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з акту перекладеним на українську мову, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Жешув (Ряшів), Польща, означення акту: 1863011/00/АU/2019/586255 від 28.08.2019 року (а.с.5).
Як вбачається з довідки ТОВ "J.D.Mercury", перекладеної українською мовою ОСОБА_2 був працевлаштований на фірмі у Республіці Польща та у період з січня 2020 року по червень 2020 року отримував середню заробітну плату в розмірі 1859,08 PLN (а.с.6).
Станом на день подання позову курс польського злотого до гривні становив 7,4706 грн за 1 польський злотий. Таким чином, середньомісячний дохід відповідача становить 13888,44 грн (1859,08 PLNх7,4706 грн).
Будь-яких доказів наявності у відповідача інших доходів матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року - 1921,00 гривень, з 1 липня - 2013,00 гривень, з 1 грудня - 2100,00 гривень.
Дочці сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час перегляду справи в апеляційному порядку виповнилося 2 роки, тому прожитковий мінімум для неї становить 2013,00 гривень.
Відповідач є особою працездатного віку, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних членів сім'ї не має.
При цьому апеляційний суд зауважує, що, та обставина, що сімейним законодавством визначений мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не є безумовною підставою для стягнення саме такого розміру аліментів, оскільки при вирішенні цього спору слід насамперед враховувати інтереси дитини та її право на достатній рівень матеріального забезпечення.
Однак, розмір аліментів, визначений позивачем, є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведена як можливість відповідача сплачувати таку суму, так і необхідність заявленого розміру аліментів для утримання дитини.
Таким чином, надані позивачем докази свідчать, що відповідач за своїм матеріальним станом спроможний сплачувати аліменти на дитину щомісячно у розмірі, визначеному судом, 2100 грн., тобто на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному, фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Також, аліменти у зазначеному розмірі є помірною сумою, не завищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини тощо, а також такий розмір не буде надто обтяжливим для відповідача.
Колегія суддів звертає увагу те, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
М.Д. Горейко
Повний текст постанови складено 16 листопада 2021 року.