Справа №: 343/195/20
Провадження №: 1-кп/0343/51/21
10 листопада 2021 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судових засідань - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
та ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
та її представника - адвоката ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10
та його представника - адвоката ОСОБА_11 ,
потерпілих - ОСОБА_12 і ОСОБА_13
та їх представника - адвоката ОСОБА_14 ,
захисників - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
обвинуваченого - ОСОБА_18 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16.03.2019 року за номером № 12019090160000151, про обвинувачення
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, що має незакінчену вищу освіту, працюючого на посаді менеджера в ТОВ «Фабрика», особи з інвалідністю 3 групи, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_18 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_19 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 й тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_10 .
Злочин вчинено за таких обставин:
16 березня 2019 року приблизно о 08.30 год. ОСОБА_18 , керуючи автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою сполученням «Стрий - Чернівці» в напрямку м.Стрий. В салоні його автомобіля перебували пасажири ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_8 . Проїжджаючи ділянкою вказаної автодороги в с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_18 , будучи завчасно поінформований дорожнім знаком 1.7 «Крутий спуск», при наближенні до спуску, де видимість за напрямком його руху обмежена геометричними параметрами дороги, проігнорував вимоги дорожнього знаку і всупереч вимог Правил дорожнього руху України розпочав обгін декількох транспортних засобів, що рухались в попутньому напрямку. Не маючи змоги оцінити швидкість та розташування свого автомобіля стосовно зустрічних транспортних засобів, ігноруючи вимоги п. 14.6 г) ПДР України, який забороняє обгін на ділянках з обмеженою оглядовістю, ОСОБА_18 не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху, розпочавши маневр обгону. Рухаючись у стані обгону на прямій ділянці дороги в сторону спуску та не маючи змоги завершити маневр через наявність транспортних засобів, що рухались у попутньому напрямку, водій ОСОБА_23 вчинив зіткнення із автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався своєю смугою у зустрічному напрямку з пасажирами ОСОБА_19 та ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_23 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2., у якому вказується, що в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1., у відповідності до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3., який вказує, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 14.2., згідно з яким, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; п. 14.6. г), в якому вказано, що обгін заборонено у кінці підйому та на інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю. В результаті порушення водієм ОСОБА_18 вказаних вимог Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_19 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки та її органів з переломами ребер, забоями обох легень, травматичним розривом та розшаруванням дуги аорти, яка ускладнилася ішемією внутрішніх органів та розвитком тяжкого травматичного шоку, від яких настала його смерть; пасажир автомобіля марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, епідуральною гематомою, забоєм головного мозку середнього ступеню, поєднаної з лицьовою травмою з переломами виличних кісток, кісток носа, передніх стінок гайморових пазух, забійною раною, саднами, синцями з травматичним набряком м'яких тканин, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя у момент спричинення; пасажир автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому головки правої плечової кістки зі зміщенням, черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя у момент спричинення; водій автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки, закритої тупої травми грудної клітки справа, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, вказавши, що повністю обставин вчинення ДТП не пригадує. Пам'ятає, що він на автомобілі «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , їхав в сторону м.Стрий. В районі с.Оболоня рухався на підйом і побачив, що перед ним їде «фура», яка рухалася повільно, десь зі швидкістю біля 30 км/год. Розмітки на дорозі не було і він пішов на обгін «фури». В цей час його обігнав якийсь бус і закрив йому видимість попереду. Коли вже був на підйомі, побачив дуже близько зустрічний автомобіль. Він хотів уникнути зіткнення і прийняв вліво, але зустрічний автомобіль повернув в ту ж сторону і сталося лобове зіткнення. Після ДТП він зняв ремінь безпеки та підбіг до дружини, але вона сказала, що з нею все нормально. Тоді він підійшов до задніх пасажирських сидінь та побачив, що у ОСОБА_8 була сильна кровотеча. За вказівкою свідка ОСОБА_24 він тримав светр біля її рани та попросив викликати швидку і був біля ОСОБА_8 поки не приїхала «швидка». До пасажирів автомобіля «Ланос» він не підходив, тому що поліцейські сказали бути на місці. Свою вину у вчиненні ДТП повністю визнає, заборонних знаків не побачив, тому що видимість по справій стороні йому обмежила «фура». Коли обганяв її, то його швидкість була десь 60-80 км./год. На той час стаж водіння становив 1,5 року. Коли був під вартою, то його мати відшкодувала потерпілій ОСОБА_8 дві тисячі доларів США. Потерпілій ОСОБА_12 також в якості відшкодування шкоди сплатив дві тисячі доларів США 19 жовтня 2020 року. Всі ці кошти позичені, своїх грошей не має, тому добровільно завдану шкоду ще повністю не відшкодував. У вчиненому розкаюється та просить пробачення у потерпілих, просить його суворо не карати.
Крім визнання самим обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілих, свідків, висновками експертів, письмовими та речовими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в той день він їхав за кермом автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В січні того року він продав цей автомобіль ОСОБА_19 по дорученню, а 16 березня 2019 року вони їхали його переоформити. Коли рухалися на закритому підйомі, йому назустріч вилетів автомобіль «Рено». Він намагався уникнути зіткнення та повернув направо на обочину. Однак, вказаний автомобіль теж туди повернув і відбулося зіткнення. Все відбулося миттєво, удар прийшовся в передню ліву частину його автомобіля. Він їхав на підйом зі швидкістю біля 50 км/год. Погода була похмура, але дорога була суха і видимість добра. Внаслідок ДТП він отримав перелом руки, 3 ребер, була кров в легенях і тому переніс операцію та тривалий час лікувався. Потерпілий йому ні копійки не відшкодував, за винятком моральної шкоди в розмірі 13 тисяч гривень.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що в той день вони їхали в м.Калуш переписувати автомобіль, який його син раніше купив по довіреності. Він сидів на задньому сидінні з правої сторони та побачив, як на їх автомобіль летить інша машина, а потім його викинуло з автомобіля і більше нічого він не пам'ятає. Їх автомобіль не їхав дуже швидко, вони рухались прямо на підйом. Все відбулось миттєво. Видимість буда добра, було сухо. Він отримав травми, внаслідок яких десь 3 місяці не володів руками, тому витратив багато коштів на лікування. Просив покарати обвинуваченого суворо.
Потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні вказала, що в березні 2019 року відбулася ДТП, в якій загинув її чоловік ОСОБА_19 , а вона залишилась вдовою з двома малолітніми дітьми. На даний час вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Знає, що ОСОБА_18 здійснив обгін у забороненому місці. Просила покарати його суворо.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що був очевидцем ДТП. В той день він їхав в м.Івано-Франківськ десь близько 9:00 год. Перед ним рухався автомобіль «Ланос», якому назустріч на великій швидкості вилетів автомобіль «Рено» і сталося лобове зіткнення. «Ланос» їхав зі швидкістю приблизно 50 км/год. Зустрічний автомобіль був повністю на їхній смузі. Він виїхав із-за горба, водій «Ланоса» не встиг зманеврувати і сталось лобове зіткнення. Він викликав «швидку». Обвинувачений ОСОБА_18 допомоги не потребував, він весь час розмовляв по телефону.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_19 , який загинув внаслідок ДТП. Обвинувачений їній родині нічим не допомагав, завдану шкоду не відшкодував. Вважає, що в нього не було проблем з хребтом і він спеціально лікувався, щоб отримати групу інвалідності.
Протокол огляду місця події від 16.03.2019 року з доданими до нього схемами та фототаблицями (т. 1 а.с. 191-204) підтверджує наявність в автомобілів «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 , та «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкоджень, характерних для лобового зіткнення, дещо під кутом з права на ліво, а також те, що місце зіткнення знаходиться на обочині на смузі руху автомобіля «Daewoo Lanos».
У відповідності до протоколів проведення слідчих експериментів, що проводилися 15.11.2019 року з 13:30 год. по 14: 15 год. (т. 1 а.с. 221-224) та з 14:15 год. по 14: 45 год. (т. 1 а.с. 225-228), водії автомобілів «Daewoo Lanos» ОСОБА_10 та «Renault Megane» ОСОБА_18 відтворили обставини вчинення ДТП, що сталася 16.03.2019 року, і їхні пояснення повністю узгоджуються з показаннями, даними в судовому засіданні.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/109/26-2195ІТ/19 від 13.05.2019 року (т. 1 а.с. 229-238), зіткнення автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_18 та автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , відбулося на правому трав'яному узбіччі в напрямку руху до м.Калуш та відносно елементів дороги знаходиться в межах ділянки осипу продукту зіткнення у вигляді уламків скла, пластмаси та металевих деталей максимальними розмірами 6 м х 3,3 м, в районі кінцевого розташування транспортних засобів. При первинному контактуванні поздовжні осі автомобіля марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебували під кутом біля 170° ±5°.
Висновок експерта № СЕ-19/109/26-795ІТ/19 від 11.01.2020 року (т. 1 а.с. 211-218) підтверджує, що у водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_18 технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» виражалась у дотриманні ним вимог пунктів 10.1, 14.2в, 14.6г та 11.3 ПДР України. При заданому слідством комплексі вихідних даних, причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, були обставини, які пов'язані з виконанням водієм автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_18 маневру обгону в місці обмеженої оглядовості дороги, не переконавшись, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, що привело до створення аварійної ситуації для водія ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку експерта № 33 від 07.05.2019 року ( т. 2 а.с. 18-21), на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_19 , результатів лабораторних експертиз, медичної карти стаціонарного хворого № 595019 встановлено, що смерть останнього настала від закритої тупої травми грудної клітки та її органів з переломами ребер, забоями обох легень, травматичним розривом та розшаруванням дуги аорти, яка ускладнилася ішемією внутрішніх органів та розвитком тяжкого травматичного шоку. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 595019 ОКЛ смерть ОСОБА_19 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20:30 год., що не суперечить судово-медичним даним. При цьому в потерпілого ОСОБА_19 виявлено тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітки з переломами 6,7 ребер зліва по одній косій лінії, яка проходить між середньо-ключичною та передньо-пахвовою лініями, крововиливами в міжреберні м'язи в місцях переломів, крововиливами під легеневою плеврою та в товщу обох легень, крововиливами в навколосерцеву сорочку, в купол діафрагми зліва, навколоаортальну клітковину, розривом та розшаруванням дуги аорти, з крововиливом в ліву плевральну порожнину, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля.
Згідно з висновком експерта № 23 від 05.06.2019 року (т. 2 а.с. 10-14) у ОСОБА_8 виявлено відкриту черепно-мозкову травму з переломами кісток склепіння та основи черепа, епідуральною гематомою, забоєм головного мозку середнього ступеню, що поєднана з лицьовою травмою з переломами виличних кісток, кісток носа, передніх стінок гайморових пазух, забійною раною, саднами, синцями з травматичним набряком м'яких тканин. Дана травма голови спричинена дією тупих твердих предметів та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення.
Висновок експерта № 24 від 05.06.2019 року (т. 2 а.с. 7-9) підтверджує факт виявлення в ОСОБА_13 наступних тілесних ушкоджень: перелому головки правої плечової кістки зі зміщенням, черезвиросткового перелому лівої плечової кістки зі зміщенням, садна в ділянці обличчя. Дані ушкодження спричиненні дією тупих твердих передметів. Переломи плечових кісток відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, а садно до легких тілесних ушкоджень.
У відповідності до висновку експерта № 248 від 14.06.2019 року (т. 2 а.с. 16-17), в ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: закритий перелом правої плечової кістки в нижній третині (що викликало необхідність проведення операції відкрита репозиція МОС LCP-пластиною); закрита тупа травма грудної клітки справа з переломами 4-6 ребер, правобічним гемотораксом; закритий перелом кісток носа без порушення функції носового дихання; рани в ділянках голови та обох ніг, що утворились від дії тупих твердих предметів. Закритий перелом правої плечової кістки; закрита тупа травма грудної клітки справа відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя в момент спричинення; а закритий перелом кісток носа без порушення функції носового дихання; рани в ділянках голови та обох ніг - до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_18 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_19 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 й тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_10 .
Обираючи покарання ОСОБА_18 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, оскільки обтяжуючих покарання обставин не встановлено.
До пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд відносить часткове добровільне відшкодування завданих збитків.
При цьому суд вважає, що в діях ОСОБА_18 відсутня така пом'якшуюча покарання обставина як щире каяття, оскільки його поведінка, як на місці ДТП, так і в процесі розслідування та судового розгляду кримінального провадження цієї обставини не підтверджує, намагання відшкодувати завдані злочином збитким та бажання виправити наслідки вчиненого обвинувачений не продемонстрував. Судом встановлено, що після вчинення ДТП, в результаті якої смертельні травми отримав ОСОБА_19 , а ОСОБА_13 та ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_18 до них навіть не підходив, станом здоров'я не цікавився, ніякої допомоги не надавав. Незважаючи на те, що з часу вчинення ДТП пройшло вже більше двох з половиною років і він є працевлаштованим, ОСОБА_18 відшкодував потерпілим тільки незначні суми, в процесі судового розгляду кримінального провадження більше 10 разів не з'являвся в судові засідання та на підтвердження причин неявки надав медичні документи, згідно яких він звертався до лікувальних закладів безпосередньо незадовго (2-4 дні) до дати призначених судових засідань і перебував на такому лікуванні нетривалий час, що суд розцінює як намагання затягнути судовий розгляд.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_18 встановлено, що він має незакінчену вищу освіту, працює на посаді менеджера у ТОВ «Фабрика», неодружений, позитивно характеризується як фізична-особа підприємець в м.Калуш (т. 2 а.с. 52) та по місцю проживання (т. 2 а.с. 51), на обліку в наркологічному диспансері не перебуває (т. 2 а.с. 49), на обліку в Обласній психоневрологічній лікарні № 3 не перебуває (т. 2 а.с. 47), є особою з третьою групою інвалідності згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 02.03.2021 року (т. 3 а.с. 104), раніше несудимий.
Згідно досудової доповіді Калуського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області (т. 1 а.с.145-146), щодо обвинуваченого ОСОБА_18 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб).
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд також керується вимогами ст. 65 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також дані про особу обвинуваченого, його суб'єктивне відношення до вчиненого, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, позитивну характеристику, думки прокурора та потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , які просили покарати обвинуваченого суворо, суд вважає, що ОСОБА_18 слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, за якою його визнано винним, на термін 5 років з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину і обставинам справи, але й особі обвинуваченого та меті покарання.
Як вбачається з довідок Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 5 652,36 гривень (т. 2 а.с. 56-59). Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2019 року (справа № 343/527/19) (т. 2 а.с. 38-39) арешт на транспортні засоби, а саме: автомобіль «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_26 , жительці АДРЕСА_2 , та автомобіль «Daewоо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно витягу належить ОСОБА_27 , жительці. АДРЕСА_3 , а фактично ним користувався ОСОБА_19 , що були вилучені слідчим під час огляду місця події 16.03.2019 року.
Потерпілий ОСОБА_10 заявив цивільний позов про відшкодування шкоди (т. 1 а.с. 24-26), в якому просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_18 50 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, а зі страхової компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 25 275,00 грн. матеріальної та 10 000, 00 грн. моральної шкоди, що завдана йому ушкодженням здоров'я. Ці вимоги мотивував тим, що внаслідок вчиного ОСОБА_18 злочину він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження та автомобілем швидкої допомоги був доставлений в Долинську ЦРЛ, де лікувався в травматологічному відділенні з 16.03.2019 р. по 21.03.2019 р. Згідно довідки цього закладу він особисто купляв необхідні ліки і витратив на це згідно товарних чеків 5 732,00 грн. В зв'язку з необхідністю проведення операції на плечовій кістці його було переведено в Івано-Франківську ОКЛ, де він перебував на лікуванні з 21.03.2019 р. по 28.03.2019 р. та витратив на придбання ліків згідно товарних чеків 12 464,00 грн. Після виписки з цього закладу він потребував амбулаторного лікування за місцем проживання, на яке витратив 5 269,00 грн., а всього виратив на лікування 23 465,00 грн. Крім того, як непрацююча особа він має право на відшкодування тимчасової втрати працездатності в розмірі не меншому мінімальної зарплати, що за період лікування з 16.03.2019 р. по 28.03.2019 р. становить 1 810,00 грн. (4 173,00 грн. : 30 днів = 139,26 грн. в день х 13 днів). Оскільки транспортний засіб ОСОБА_18 згідно полісу ОЦВ № ЕР/194879806 застраховний в СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», то вказані кошти слід стягнути з страховика у відповідності до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також зі страховика згідно ст. 26-1 вказаного закону слід стягнути моральну шкоду в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що з урахування ліміту страхової виплати по полісу становить 10 000,00 грн. Внаслідок отриманих травм і проведеної операції він змушений був терпіти фізичний біль та переживання, що спричинило йому моральні страждання, розмір відшкодування яких оцінює в 50 000,00 грн., які слід стягнути з ОСОБА_18 .
Представник ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп» згідно ордеру серії РН-781 № 003 на надання правової допомоги від 09.11.2018 року адвокат ОСОБА_28 (т. 1 а.с. 164) подала відзив на позовну заяву ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 159-161) та заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а.с. 187-189), в яких просила залишити даний цивільний позов без розгляду, тому що страховик рішення про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування ще не приймав, так як строки для прийняття такого рішення зупинені до набрання вироком в даній справі законної сили, а тому права позивача не порушені. При цьому, товарними чеками підтверджено витрати позивача на лікування тільки в сумі 15 017,03 грн., розмір відшкодування моральної шкоди в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у відповідності до медичних документів, що підтверджують період втрати працездатності, становить 834,60 грн., а розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди - 792,58 грн.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов ОСОБА_10 слід задоволити частково, виходячи з наступного.
Щодо витрат на лікування:
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Ст. 24 вказаного Закону передбачено, що в зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Виписка № 1554 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Долинської ЦРЛ (т. 1 а.с. 27) підтверджує, що ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні в даному закладі з 16.03.2019 року по 21.03.2019 року та йому було встановлено діагноз: закритий перелом IV-VI р.р. справа, травматичний гемоторакс, закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням, забійна рана голови та носа.
Довідка № 2 Долинської ЦРЛ (т. 1 а.с. 28) містить перелік лікарських засобів та виробів медичного застосування, які за вищевказаний період лікування хворий ОСОБА_10 придбав за власні кошти.
Про те, що ОСОБА_10 на придбання вищевказаних товарів медичного застосування витратив 5 732,72 грн., свідчать наступні документи: товарний чек № 91 від 16.03.2019 року, чеки Аптеки № 3, а саме: № 153400 від 16.03.2019 року, № 153760 від 17.03.2019 року, № 154278 від 19.03.2019 року, № 20715 від 20.03.2019 року, № 154874 від 21.03.2019 року, № 154085 від 18.03.2019 року, № 154790 від 20.03.2019 року, № 154398 від 19.03.2019 року, № 153395 від 16.03.2019 року, фіскальний чек ПП «Адоніс» серії ЧК-0304655 від 18.03.2019 року, фіскальний чек ПП ФК «Здорова Родина» серії ФН № 3000214550 від 21.03.2019 року, чек Аптечного пункту № 1 № 287659 від 17.03.2019 року та не фіскальні чеки: серії ЧК- 0053824 від 17.03.2019 року та серії ЧК- 0053892 від 18.03.2019 року (т. 1 а.с. 29-31).
Згідно виписки № 634619 із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні від 28.03.2019 року (т. 1 а.с. 32), ОСОБА_10 поступив на лікування 21.03.2019 року із діагнозом: закритий перелом правої плечової кістки в с/н/3 із зміщенням відламків, закритий перелом IV-VI ребер справа, правобічний гемоторакс, забійна рана голови, перелом кісток носа, післятравматична нейропатія променевого нерва правої н/к-ки. Лікування: 22.03.2019 року йому було проведено операцію: відкрита репозиція МОС LСР пластиною та гвинтами, а також плевральну пункцію, зроблено УЗД плевральних синусів, іммобілізація правої в/к-ки гіпсовою лонгетою, перев'язки з розчином бетадину, медикаментозна терапія та перев'язки. Виписаний з лікарні 28.03.2019 року з рекомендацією - амбулаторне доліковування у травматолога по місцю проживання.
Про те, що хворий ОСОБА_10 за власні кошти придбав лікарські засоби та вироби медичного застосування за час перебування на стаціонарному лікуванні та перелік цих виробів, свідчить відповідь на адвокатський запит від 04.02.2020 року Обласної клінічної лікарні Івано-Франківської обласної ради (т. 1 а.с. 33-34).
Долучені до матеріалів справи документи: товарний чек № 0000002666 від 22.03.2019 року, рахунок-фактура № ІВ-0000086 від 25.03.2019 року, товарні чеки від 25.03.2019 року та від 26.03.2019 року, чек від 22.03.2019 року, чеки № 154037 від 24.03.2019 року, № 33895 від 25.03.2019 року, № 31456 від 26.03.2019 року, № 123071, № 29316, № 123177, №154509 та № 34154 від 27.03.2019 року, квитанції № 3012554840020269 від 22.03.2019 року, № 3012550545497216 від 27.03.2019 року та № 0.0.1305564551.2 від 22.03.2019 року (т. 1 а.с. 35-42), підтверджують, що за період лікування з 21.03.2019 року по 28.03.2019 року ОСОБА_10 витратив на придбання товарів медичного призначення кошти в розмірі 12 464,48 грн.
З виписок № 18 від 15.04.2019 року та № 27 від 24.04.2019 року (т. 1 а.с. 43,47) медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Долинської ЦРЛ вбачається, що ОСОБА_10 продовжив курс лікування згідно рекомендацій лікарів амбулаторно.
Товарні чеки № 138 від 15.04.2019 року та б/н від 24.04.2019 року, рахунок № 304533 від 22.04.2019 року (т. 1 а.с. 44,46,48) підтверджують, що потерпілий під час амбулаторного лікування та реабілітації витратив на придбання товарів медичного характеру ще 5 269,58 грн.
Таким чином дослідженими в судовому засіданні вищевказаними доказами підтверджуються витрати потерпілого ОСОБА_10 на лікування, пов'язане із наслідками дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 23 465,00 грн.
Щодо відшкодування витрат, пов'язаних із втратою працездатності:
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Як вказує в позовній заяві ОСОБА_10 , на час ДТП він був не працевлаштований.
Вищеперечислені докази, досліджені судом, підтверджують, що ОСОБА_10 з 16.03.2019 року по 21.03.2019 року перебував на лікуванні в Долинській ЦРЛ, а з 21.03.2019 року по 28.03.2019 року - в Обласній клінічній лікарні Івано-Франківської ОДА, тобто в потерпілого було втрата працездатності в зв'язку із лікуванням терміном 13 днів.
Так як згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 4 173,00 грн., то мінімальний розмір страхового відшкодування потерпілому становить 1 808,30 грн. (4 173,00 грн. : 30 днів = 139,10 грн./день х 13 днів = 1 808,30 грн.).
Щодо відшкодування моральної шкоди за рахунок страховика ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп».
В судовому засіданні доведено факт завдання моральної шкоди ОСОБА_10 , що проявилося в ушкодженні його здоров'я, отриманні тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та легких тілесних ушкоджень, перенесенні фізичного болю та порушенні звичайного ритму життя.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
З урахуванням розміру шкоди заподіяної здоров'ю, який становить 25 465,00 грн., розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_10 , становить 1 273,25 грн. (5% від 25 465,00 грн.).
Таким чином з цивільного відповідача ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь цивільного позивача ОСОБА_10 слід стягнути 25 465,00 грн. відшкодування матеріальної та 1 273,25 грн. моральної шкоди, що завдана йому ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП.
При цьому суд критично оцінює наведені у відзиві доводи представника цивільного відповідача ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп» щодо передчасності звернення ОСОБА_10 з даним позовом до суду, оскільки законодавець передбачив дві підстави для виплати страхового відшкодування: за зверненням потерпілого до страхової компанії та на підставі рішення суду. Якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення з страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права, що повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.06.2019 року в справа № 465/4621/16-к.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 повідомив ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про ДТП, яка сталась на а/д Н-09 Стрий - Чернівці по вул. Одиниця в с.Оболоня 16.03.2019 року о 08:30 год., що підтверджується його повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (т. 1 а.с. 52).
Також критично суд оцінює твердження представника цивільного позивача ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп» про те, що товарними чеками підтверджено витрати позивача на лікування тільки в сумі 15 017,03 грн., а розмір відшкодування моральної шкоди в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у відповідності до медичних документів, що підтверджують період втрати працездатності, становить 834,60 грн., оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Безпідставним є посилання представника цивільного відповідача на те, що не слід відшкодовувати потерпілому понесені витрати на придбання товарів, які не є лікарськими засобами (вологі серветки, комплект медичного одягу, маніпуляції по забору крові і таке інше), оскільки ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що в зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Щодо відшкодування моральної шкоди за рахунок обвинуваченого:
При вирішенні питання про стягнення відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_18 на користь потерпілого ОСОБА_10 суд враховує п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом об'єктивно встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого потерпілий ОСОБА_10 зазнав моральних страждань, оскільки отримав тілесні ушкодження та був змушений тривалий час перебувати на лікуванні.
З урахуванням обставин скоєного кримінального правопорушення, виходячи виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи також те, що обвинувачений добровільно частково відшкодував потерпілому ОСОБА_10 завдану злочином моральну шкоду, що вони підтвердили в судовому засіданні, суд вважає, що на відшкодування завданої моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути 10 000,00 грн., частково задоволивши його позов.
При цьому з обвинуваченого на користь потерпілого слід також стягнути відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 12 289,00 грн, що підтверджуються квитанцією № 0529173 від 12.05.2021 року адвоката ОСОБА_11 та актом прийому виконаних робіт (послуг по наданню правової допомоги) (т. 2 а.с. 102-103).
Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 також заявили цивільний позов (т. 1 а.с. 57-63), в якому просили стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_12 800 000,00 грн. моральної шкоди, 219 643,20 грн. відшкодування шкоди на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 251 020,80 грн. на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 91 680,00 грн. майнової шкоди; 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу, та на користь ОСОБА_13 200 000,00 грн. моральної шкоди та 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Ці вимоги мотивували тим, що внаслідок вчиненого ОСОБА_18 злочину загинув ОСОБА_19 , який був сином ОСОБА_13 і на час смерті перебував у шлюбі з ОСОБА_12 та мав на утриманні двох малолітніх дочок: ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого загинув їх батько та чоловік, що спричинило їм значні моральні страждання, на часткове відшкодування яких просять стягнути з обвинуваченого 200 000,00 грн. та 800 000,00 грн. відповідно. Так як на день смерті у ОСОБА_19 перебувало на утриманні двоє малолітніх дітей, то вони мають право на отримання відшкодування шкоди до досягнення ними вісімнадцяти років. Враховуючи, що у померлого відсутній офіційний заробіток (дохід), оскільки він постійно перебував на заробітках за межами України, обчислення розміру шкоди визначається виходячи із середньомісячної заробітної плати працівника для даної місцевості. Згідно даних Головного управління статистики в Львівській області середньомісячна заробітна плата штатного працівника в 2019 році в Сколівському районі Львівської області становила 10 459,00 грн. Отже, на дітей припадає частка 2 614,75 грн. (10 459 грн./4), тобто по 1307,40 грн. на кожну дитину щомісячно, що з урахуванням віку дітей становить: ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 219 643,20 грн. ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 251 020,80 грн. ОСОБА_12 також заподіяно майнову шкоду, яка полягає у витратах на поховання чоловіка - 18 030,00 грн. та відшкодування вартості автомобіля в сумі 3 тисячі доларів США, що в національній валюті становить 73 650,00 грн.
Даний позов належить до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_12 є дружиною померлого ОСОБА_19 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 05.05.2015 року (т. 1 а.с. 68).
З матеріалів справи встановлено, що на час смерті в ОСОБА_19 на утриманні перебували 2 неповнолітні дочки ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 09.03.2016 року та серії НОМЕР_7 від 19.04.2018 року (т. 1 а.с. 69,70).
Оскільки малолітні дочки померлого ОСОБА_19 перебували на його утриманні, то вони мають право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника. Так як померлий не був працевлаштований, то для визначення розміру такого відшкодування слід враховувати середню заробітну плату штатного працівника, яка згідно даних Головного управління статистики в Львівській області, що містяться у відкритих джерелах, в 2019 році в Сколівському районі Львівської області становила 10 459,00 грн. Отже, на дітей припадає частка 2 614,75 грн. (10 459 грн./4 осіб), тобто по 1307,40 грн. на кожну дитину щомісячно, що з урахуванням віку дітей становить: ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 219 643,20 грн. ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 251 020,80 грн., які й слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_12 , яка є законним представником малолітніх дітей.
Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_12 витратила на поховання свого чоловіка ОСОБА_19 кошти в розмірі 18 030,00 грн., що підтверджується виданими на її ім'я товарними чеками від 17.03.2019 року (т. 1 а.с. 76). Ці витрати є обґрунтованими, підтверджені належними та допустими доказами, а тому вказану суму слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої.
При цьому суд також враховує, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_18 потерпіла ОСОБА_12 зазнала моральних страждань, оскільки втратила чоловіка, з яким вони виховували малолітніх дочок ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_31 , 07.04.2018 року, а потерпілий ОСОБА_13 втратив сина та внаслідок отриманих тілесних ушкоджень терпів фізичний біль, тривалий час лікувався та був обмежений в можливості працювати, що теж спричинило йому моральні страждання.
За таких обставин, приймаючи до уваги обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнали потерпілі, характер їхніх немайнових втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення та з обвинуваченого на користь ОСОБА_12 слід стягнути 100 000,00 грн., а на користь ОСОБА_13 - 30 000,00 грн. відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
Квитанції № 47707331 та № 47707401 від 10.02.2020 року (т. 1 а.с. 77,78) підтверджують, що потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 сплатили по 12 000,00 грн. АО «Бочуляк і партнери» згідно договорів б/н від 02.04.2019 року за отримання правничої допомоги, а тому вказані кошти слід стягнути на їх користь з обвинуваченого ОСОБА_18 .
Що стосується вимоги ОСОБА_12 про стягнення з обвинуваченого відшкодування вартості автомобіля в сумі 3 тисячі доларів США, що в національній валюті становить 73 650,00 грн. згідно з письмовою розпискою ОСОБА_10 від 12.01.2019 року (т. 1 а.с. 79), то вона до задоволення не підлягає, оскільки є необгрунтованою. Так, потерпілою не надано суду доказів того, що внаслідок ДТП вказаний автомобіль знищено чи що він ремонту не підлягає, а також доказів того, що саме вона успадкувала майно після смерті ОСОБА_19 і є належним позивачем.
Заявлений потерпілою ОСОБА_8 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (т. 1 а.с. 105-109), в якому вона просить стягути з ОСОБА_18 20 469,44 грн. матеріальної, 300 000,00 грн. моральної шкоди та 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу, підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого № 594419 Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (т. 1 а.с. 111), ОСОБА_8 перебувала на лікуванні в стаціонарі (нейрохірургії) в період з 16.03.2019 року по 03.04.2019 року та їй було встановлено діагноз: відкрита проникаюча ЧМТ, забій головного мозку середнього ступеня важкості, вдавлений багатофрагментний перелом лобної кістки зліва з переходом на тімяну та основу черепа, перелом лівої орбіти та гайморової пазухи зліва, перелом обох вимочних кісток, епідуральний крововилив в лівій лобній ділянці, гемо синус, забійна рана лобної д-ки голови та множинні садна на обличчі.
Про те, що потерпіла понесла витрати в зв'язку з лікуванням на суму 20 469,44 грн. свідчать надані нею документи: квитанція № 3012554839690358 від 18.03.2019 року, чеки № 613434 від 01.04.2019 року, № 1647 від 26.05.2019 року, № 640439 від 22.03.2019 року, № 640405 від 21.03.2019 року, № 640632 від 22.03.2019 року, № 642405 від 28.03.2019 року, № 641229, № 640520 від 23.03.2019 року, № 641867, № 641254 від 24.03.2019 року, № 642608 від 29.03.2019 року, № 156142 від 26.03.2019 року, № 131915 від 16.03.2019 року, № 2878 від 19.03.2019 року, № 838854 від 16.03.2019 року, № 638838 від 16.03.2019 року, № 6389 від 17.03.2019 року, № 639294 від 18.03.2019 року, № 155536 від 18.03.2019 року, № 155909 від 22.03.2019 року, № 155661 від 19.03.2019 року, № 639838 від 28.03.2019 року, № 155839 від 21.03.2019 року, № 638743, № 640828 від 23.03.2019 року, № 641363 від 25.03.2019 року № 642067 від 27.03.2019 року, фіксальні чеки від 27.03.2019 року (т. 1 а.с. 112-118).
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_18 відшкодував на лікування потерпілої ОСОБА_8 2 000 доларів США, її матері ОСОБА_35 , що підтверджується розпискою останньої від 17.03.2019 року (т. 2 а.с. 101).
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_8 в цій частині до задоволення не підлягає, оскільки завдана їй злочином матеріальна шкода (витрати на лікування) обвинуваченим відшкодована.
Що стосується вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди, то її слід задоволити частково, оскільки встановлено, що внаслідок вчиненого ОСОБА_18 злочину вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, терпіла фізичний біль, тривалий час лікувалася, що порушило звичний ритм життя та спричинило їй моральні страждання.
Визначаючи розмір відшкодування завданих потерпілій моральних страждань, суд враховує їх характер і тривалість та встановлює його в сумі 70 000,00 грн., які слід стягнути з на її користь з обвинуваченого ОСОБА_18 .
Також з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн, що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера № 37/19 від 14.05.2019 року, виданою адвокатом ОСОБА_9 та актом виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 14.05.2019 року № 37/2019 (т. 1 а.с. 119, 120).
Квитанція № 0.01300492275.1 від 19.03.2019 року (т. 2 а.с. 37) підтверджує, що ОСОБА_16 вніс заставу за ОСОБА_18 по справі № 343/527/19 згідно ухвали слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2019 року в розмірі 38 420,00 грн., а тому щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави, який слід продовжити йому до набрання вироком законної сили.
Питання речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
До набрання вироком законної сили продовжити обвинуваченому ОСОБА_18 запобіжний захід у вигляді застави.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_18 на користь держави 5 652,36 грн. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні та 36 копійок) відшкодування витрат, пов'язаних з наданням експертних послуг.
Цивільні позови потерпілих задоволити частково та стягнути з ОСОБА_18 :
-на користь ОСОБА_10 - 10 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та 12 289,00 грн. витрат на правову допомогу;
-на користь ОСОБА_12 - 100 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, 219 643,20 грн. відшкодування шкоди на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 251 020,80 грн. відшкодування шкоди на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 18 030,00 грн. відшкодування майнової шкоди та 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
-на користь ОСОБА_13 - 30 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
-на користь ОСОБА_8 - 70 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
Стягнути з страхової компанії «Княжа «Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_10 25 465,00 грн. матеріальної та 1 273,25 грн. моральної шкоди, що завдані йому ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2019 року (справа № 343/527/19) арешт на автомобілі «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_26 , жительці АДРЕСА_2 , та «Daewоо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно з витягу належить ОСОБА_27 , жительці АДРЕСА_3 , а фактично ним користувався ОСОБА_19 .
Речові докази: відеозапис з місця ДТП, що відбулась 16.03.2019 року по вул. Одиниця в с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області (т. 2 а.с. 40) - зберігати при матеріалах кримінального провадження, автомобілі «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «Daewоо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути їх власникам ОСОБА_26 та ОСОБА_27 відповідно.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_18 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: