Справа № 191/1265/20
Провадження № 1-кп/191/138/20
15 листопада 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальні провадження внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040390000528 від 17.04.2020 року та №12021040390000009 від 02.01.2021 року відносно: ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Іларіонове, Синельниківського району, Дніпропетровської області, неодруженого, громадянина України, освіта не повна середня, не працюючого, без визначеного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України,
за участю сторони обвинувачення
- прокурора - ОСОБА_4
- потерпілої - ОСОБА_5 ,
- обвинуваченого - ОСОБА_3
- захисника - ОСОБА_6 ,
16 квітня 2020 року, близько о 15 годин 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, прибув до будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з корисливих мотивів та переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, впевнившись що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись на території вище вказаного домоволодіння підійшов до вхідних дверей вище вказаного будинку, де за допомогою фізично сили рук, відчинив вхідні двері до будинку, які на той час не були заперті, і результаті чого отримав доступ до внутрішньої частини вище вказаного будинку.
Знаходячись в на кухні будинку АДРЕСА_2 , неповнолітній ОСОБА_3 , 16 квітня 2020 року близько о 15 годині 40 хвилин переслідуючи мету незаконного збагачення визначив для себе майно яке можна звернути на свою користь, а саме: продукти харчування, які матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_5 , не представляють, та грошові кошти в сумі 15000 гривень, які знаходились в шухляді на кухні.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, неповнолітній ОСОБА_3 , діючи умисно, з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на суму 15000 гривень.
Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_3 , кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло.
Крім того 01.01.2021 приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, прибув до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_7 .
Знаходячись біля двору за вищевказаною адресою, достовірно знаючи, що на території домоволодіння знаходяться цінні речі та він визначив їх об'єктом свого злочинного посягання.
В цей же день, а саме 01.01.2021 приблизно о 23:35 годин, ОСОБА_3 реалізуючи свій раніше виниклий прямий злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення та звернення його на свою користь, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, переліз через паркан та проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Далі, знаходячись на подвір'ї даного домоволодіння, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, через незачинені на замок вхідні двері, проник до приміщення сараю, звідки діючи умисно, з корисливих мотивів скориставшись тим, що на дворі нікого немає, будучи впевненим, що його злочинні дії не помічені оточуючими, таємно, повторно викрав велосипед «Україна» зеленого кольору, вартістю 905 гривень 60 копійок.
Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 діючи умисно, з викраденим майном залишив територію домоволодіння, викраденим майном, належним ОСОБА_7 , розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв останній матеріальний збиток на суму 905 гривень 60 копій
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Крім того, 02.01.2021 приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , маючи прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно прибув до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_7 ..
В цей же день, а саме 02.01.2021 приблизно о 01:10 годин, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раніше виниклий прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно та звернення його на свою користь, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Далі, знаходячись на подвір'ї даного домоволодіння, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, через незачинені на замок вхідні двері, проник до приміщення сараю, звідки діючи умисно, з корисливих мотивів скориставшись тим, що на дворі нікого немає, покладаючись, що його злочинні дії не помічені оточуючими, умисно, таємно, повторно, в супереч волі власника, за допомогою фізичної сили рук викотив транспортний засіб: скутер «Сузукі» чорного кольору без реєстраційного номеру, вартість якого становить 11150 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_7 з її сараю, тим самим незаконно ним заволодів.
В подальшому ОСОБА_3 , розпорядився викраденим колісним транспортним засобом, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 11150 гривень 00 копійок.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вину визнав повністю, дату та час вчинення крадіжки він не пам'ятає, але зазначив, що перебуваючи в АДРЕСА_2 , у денний час доби, він переліз через паркан, вищевказаного домоволодіння, зайшов у будинок, звідки забрав продукти харчування та відкрив шухлядку та забрав кошти, які не перераховував. Потім вискочив з домоволодіння та коли перелазив через паркан частина грошових коштів випала з його кишені. Він підняв скільки зміг і побіг, коли перерахував було 5600 грн, з яких 100 грн було його. Він визвав таксі і поїхав відпочивати до м. Дніпро, де витратив кошти. Вранці прийшла поліція за місцем його проживання і його заламали та заштовхали до автомобіля. Коли його привезли до відділу поліції його почали бити книжкою, а потім працівник поліції приніс голку та хотів проштрикнути йому палець. Крадіжку велосипеда та скутера він вчинив у нічний час. Переліз через паркан в АДРЕСА_4 , сарай був відчинений. Спочатку викотив велосипед, який продав за 200 грн. Потім викотив скутер з сараю вищевказаного домоволодіння, який відкотив на балку та заховав його. За велосипед та скутер до нього не застосовувалися недозволені заходи. Викрадене майно повернуто потерпілій. Кошти витратив на свої нужди. Злочин скоїв у зв'язку з скрутним матеріальним становищем так як не мав роботи. Батько його допомагав йому, але не достатньо і він опинився у скрутних життєвих умовах.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 16.04.2020 року вона отримала пенсію та зарплату та перерахувала кошти і поклала їх у шухлядку в шафі, там було 15000 грн. В цей день до неї в гості ніхто не приходив, приблизно о 16.00 год. вона садила картоплю на городі і почула гуркіт. Коли прийшла побачила, сусіда ОСОБА_8 , який тримав у руках банку кави та інші продукти, а також гроші в сумі 4500 грн. він спитав у потерпілої чи її це речі та гроші, роздивившись, ОСОБА_5 впізнала свої речі та гроші. Потерпіла спитала у ОСОБА_9 чому вони у нього, на що той відповів, що забрав їх у ОСОБА_3 , коли останній вистрибнув через її паркан. Потім ОСОБА_10 повернув потерпілій продукти та гроші в сумі 4500 грн. Коли зайшла в будинок, побачила, що зникли продукти харчування та кошти в сумі 15000 грн, які були в шухляді в шафі. 3 купюри по 200 грн він не взяв оскільки вони були в гаманці в іншому місці.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Матеріальні збитки їй відшкодовано, просила призначити покарання ОСОБА_3 на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що весною минулого року, він перебуваючи у денний час доби, в смт. Іларіонове Синельниківського району, побачив, як обвинувачений ОСОБА_3 вистрибнув з паркану потерпілої і у нього випали гроші з карману. Будинок потерпілої розташований по діагоналі від його домоволодіння. Він одразу побіг до обвинуваченого, який збирав кошти, які випали з кишені ОСОБА_11 ,, а потім останній побіг. Він зібрав 4500 грн, які повернув потерпілій, інші обвинувачений забар з собою. Всі гроші були по 500 грн. З обвинуваченим ОСОБА_3 він був знайомий, оскільки останній жив на його вулиці.
Вина обвинуваченого у вчиненні крадіжки у потерпілої ОСОБА_5 підтверджується наступними письмовими доказами.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події від потерпілої ОСОБА_5 від 16.04.2020 року з якої вбачається, що 16.04.2020 року приблизно о 15.30 год. ОСОБА_3 , таємно шляхом вільного доступу, через незачинені двері проник до житлового будинку за місцем проживання заявниці за адресою: АДРЕСА_2 звідки вчинив крадіжку грошових коштів, що належать заявниці ( т.3 а.с. 8).
Протоколом огляду місця події від 16.04.2020 року, яким було встановлено місце вчинення злочину, а саме: АДРЕСА_2 де під час огляду були виявлені папілярні візерунки та які були вилучені та опечатані у паперовий пакет ( т.3 а.с.11-12).
Протоколом огляду місця події від 16.04.2020 року з якого вбачається, що огляд проводився біля домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 та об'єктом огляду були грошові кошти в сумі 5100 грн., з яких 600 грн, які були надані заявницею та які не були викрадені. Кошти повернуті потерпілій на відповідальне зберігання та постановою слідчого визнані речовим доказом ( т.3 а.с.17-20).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2020 року під час якого свідок ОСОБА_8 в присутності понятих впізнав особу на фото № 3, а саме ОСОБА_3 , якого він 16.04.2020 року виявив біля будинку № 41 по вул. Гвардійська в смт. Іларіонове ( т.3 а.с. 27-29).
Висновком експерта № 19/104-7/3/540 від 23.04.2020 року з якого вбачається. що шість слідів пальців рук розмірами 16х25 мм, 16х13 мм, 13х17 мм, 12х15 мм, 14х15 мм, 11х18 мм, відкопійовані на липкі стрічки розмірами 19х30 мм, 19х38 мм, 19х44 мм, 19х42 мм, вилучені 16.04.2020 року в ході огляду місця події за адресою: смт. Іларіонове, вул. Гвардійська, буд. № 41 Синельниківського району Дніпропетровської області, залишені вказівним пальцем правої руки, середнім пальцем правої руки (двічі), безіменним пальцем правої руки та середнім пальцем лівої руки (двічі) особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.3 а.с. 47-59).
За фактом викрадення майна та незаконного заволодіння транспортним засобом у потерпілої ОСОБА_7 вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події від 02.01.2021 року з якого вбачається, що в період часу з 01.01.2021 року до 12.01. 02.01.2021 року невстановлена особа здійснила крадіжку велосипеда марки «Україна» зеленого кольору, музичного центра та угон скутера марки «Сузукі» чорного кольору без державного знаку, які знаходилися в сараї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ( т.4 а.с.11).
Протоколом огляду місця події від 02.01.2021 року під час якого було встановлено місце крадіжки, а саме: смт. Іларіонове, вул. Ломоносова, де була виявлена відсутність велосипеда «Україна» зеленого кольору та скутера «Сузукі» чорного кольору ( т.4 а.с. 13-17).
Протоколом огляду місця події від 02.01.2021 року під час якого в присутності ОСОБА_3 та понятих був оглянутий скутер «Сузукі» чорного кольору та з поверхні вказаного скутера було виявлено та вилучено три сліди папілярних візерунків, які були визнані постановою слідчого речовими доказами ( т.4 а.с 1-23).
Заявою ОСОБА_12 , який добровільно видав велосипед «Україна» зеленого кольору, який він придбав у ОСОБА_3 за 200 грн ( т.4 а.с. 25).
Протоколом огляду місця події від 02.01.2021 року з якого вбачається, що предметом огляду був велосипед «Україна» зеленого кольору, під час якого ОСОБА_3 пояснив, що продав, вищевказаний велосипед ОСОБА_13 за 200 грн., останній також підтвердив вищевказані обставини, постановою слідчого велосипед «Україна» зеленого кольору був визнаний речовим доказом ( т.4 а.с.26-28).
Висновком експерта № 19/104-7/3/173 від 08.02.2021 року з якого вбачається, що три сліди пальців рук розмірами 10х23 мм, 10х21 мм, 9х20 мм, відкопійовані на липкі стрічки розмірами 11х42 мм, 11х47 мм, 11х41 мм, залишені безіменним пальцем лівої руки, безіменним пальцем правої руки та мізинцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.4 а.с. 72-78), які постановою слідчого визнані речовими доказами ( т.4 а.с. 79).
Висновком експерта № 367/21 від 02.02.2021 року з якого вбачається, що ринкова вартість велосипеда «Україна» 905, 60 грн, а скутера «Сузукі» 11150,00 грн.( т.4 а.с. 82-86).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.02.2021 року під час якого ОСОБА_3 вказав місце вчинення злочину та зазначив обставини, відеозапис якого був оглянутий в судовому засіданні (т.4 а.с.98-99).
Суд, оцінивши показання ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 в сукупності з відомостями про предмет злочину і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту якого він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.
Суд засвоїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні. Він діяв з прямим умислом з корисливих мотивів. Обвинувачений є суб'єктом цього злочину, оскільки є осудним та повнолітньою особою. Кваліфікуючою ознакою пред'явленого в обвинуваченні злочину є таємне викрадення майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло, у інше приміщення, вчинена повторно та незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.
Вина ОСОБА_3 в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю, його дії суд кваліфікує за фактом викрадення у потерпілої ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло; за фактом викрадення у потерпілої ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у в інше приміщення та за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.
Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого, що відносно нього здійснювалися недозволені заходи працівниками поліції. Оскільки постановою слідчого третього слідчого відділу ( з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві від 01.10.2021 року Кримінальне провадження № 62021170030000408 від 15.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України, було закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, яка на час ухвалення вироку не оскаржена та не скасована.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім - за фактом викрадення у потерпілої ОСОБА_5 , як обставини, що пом'якшують покарання за скоєне.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, мають системний характер, особу обвинуваченого: який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не працював, не має місця реєстрації, характеризується посередньо, проживав з батьком, перебуває на обліку у селищній раді як такий, що потрапив у складні життєві умови, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, часткове відшкодування матеріальної шкоди шляхом повернення майна. Приймаючи до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, за якою ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як низький, але відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, визнає за можливе що досягти мети попередження злочинів та виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства неможливо, оскільки злочини вчинені ОСОБА_3 є умисними, тяжкими мають корисливий мотив та мають системний характер. Суд дійшов висновку про необхідність призначення йому з огляду на все це у своїй сукупності покарання - позбавлення волі, адже таке буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим злочинів у майбутньому і сприятиме його виправленню та перевихованню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь, в мінімальних межах статей, за якими кваліфіковано його дії, а саме ч.3 ст.185 та ч.2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При цьому суд вважає можливим не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , який один із злочинів вчинив у неповнолітньому віці, додаткової міри покарання у вигляді конфіскації його майна, за диспозицією ст. 289 ч.2 КК України.
Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого для такого виду покарання, тобто на підставі ст.69 КК України, чи застосування ст.75 КК України, враховуючи перелічені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить.
Так описані вище дані про особу обвинуваченого та визнання ним вини дають лише підстави для призначення покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних його межах, передбачених санкціями статей, а не застосування ст.69 КК України.
Застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного обвинуваченому покарання не сприятиме меті покарання та не буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Отже суд дійшов висновку що виправлення обвинуваченого можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Враховуючи, що обвинувачений згідно протоколу затримання від 02.01.2021 року був затриманий 02.01.2021 року, то строк покарання обвинуваченому слід рахувати з 02.01.2021 року з дня фактичного затримання, зарахувавши таким чином у відповідність до положень ст. 72 КК України йому строк попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку день за день.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі стягнути з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України і призначити ОСОБА_3 покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі ;
- за ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_3 за сукупністю вчинених злочинів призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк покарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту затримання з 02.01.2021 року, зарахувавши таким чином у відповідність до положень ст. 72 КК України йому строк попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку день за день.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави витрати на проведення судово-дактилоскопічних експертиз: № 19/104-7/3/540 від 23.04.2020 року в сумі 1307 ( одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. та № 19/104-7/3/173 від 08.02.2021 року в сумі 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 367/21 від 02.02.2021 року на користь судового експерта ОСОБА_14 в сумі 300 грн на картку № НОМЕР_1 .
Речові докази, а саме: грошові кошти в сумі 5100 гривень купюрами номіналом 500 гривень в кількості 9 штук та три купюри номіналом по 200 грн - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5 ( т.3 а.с. 19-20), скутер «Сузуки» та велосипед «Україна» - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_7 ( т.4 а.с. 23-24, 28-29); паперовий конверт з трьома слідами папілярних візерунків та дактилокарта ОСОБА_3 , яка зберігається в Синельниківському РУП ( т.4 а.с. 79-80)- знищити.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1