Справа № 214/8840/20
2-а/214/248/20
Іменем України
10 вересня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючої судді Чернової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Звади Л.В.,
розглянувши без участі сторін у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 лейтенанта поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської ї області Кравченко Олени Дмитрівни про скасування постанови серії ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -
28.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: поновити строк для оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року, визнати постанову ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, протиправною, незаконною та скасувати її, визнати протиправними дії інспектора роти №2 батальйону №1 лейтенанта поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Кравченко Олени Дмитрівни щодо винесення стосовно нього постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року.
Свої вимоги мотивував тим, що 18.04.2019 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він 18.04.2019 року керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043 номерний знак НОМЕР_1 по пр. Гагаріна, 31 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку виїзжаючи із перехрестя де організовано круговий рух, яке позначено дорожнім знаком 4.10, та повернув праворуч, чим порушив п. 9.2.6 ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. (права і обов'язки роз'яснено на боді камеру АЕ 00008).
Позивач уважає, що зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою на нього наклали адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, є незаконною оскільки він не порушував Правил дорожнього руху, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так, дійсно він 18.04.2019 р. здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 21043 номерний знак НОМЕР_1 по вул. Волгоградській, що у м. Кривий Ріг у напрямку руху пр. Металургів. Приблизно за 50-100 м до початку маневру, а саме перетину перехрестя з круговим рухом, подав сигнал світловим покажчиком руху вліво і продовжив рух у круговому русі вліво. Слідом за ним на цій же ділянці дороги в тому ж напрямку рухався автомобіль інспекторів патрульної поліції. Одразу як тільки він опинився у круговому русі почув звуковий сигнал автомобіля інспекторів патрульної поліції, а потім голосове повідомлення про необхідність йому припинити рух і прийняти вправо з дороги. Оскільки він знаходився у центрі кругового руху, то з об'єктивних причин не міг водночас зупинитися, і подаючи світловим покажчиком руху знак вправо (в сторону руху автомобілів по пр. Гагаріна) і продовжив рух з кола. Через велику завантаженість дороги автомобілями найближчим і найбезпечнішим місцем зупинки по відношенню до інших автомобілів була зупинка за перехрестям по вул. Єсеніна.
Після того як він припинив рух інспектор патрульної поліції повідомила, що позивачем порушено вимоги п. 9.2.6 ПДР за порушення вимог наказового знаку 4.10. Позивач заперечив, оскільки жодних порушень не здійснював, рухався у відповідності до Правил дорожнього руху, просив надати фото та відеофіксацію правопорушення або опитати очевидців. Проте його заперечення й прохання інспектором було проігноровано, докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення не надано та складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року, без участі ОСОБА_1 , якою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 425,00 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду відзиву на адміністративний позов не надійшло.
В судове засідання позивач не з'явився, однак адвокат Жданюк Т.С. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав.
За правилами частини 3 статті 268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача, а також позивача, виходячи з його письмового клопотання. Згідно з ч. 4 ст. 299 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.
В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Судом встановлено, що 18.04.2019 інспектором роти №2 батальйону №1 лейтенанта поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Кравченко О.Д. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ №1077277, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 6).
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 18.04.2019 року керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043 номерний знак НОМЕР_1 по пр. Гагаріна, 31 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку виїзжаючи із перехрестя де організовано круговий рух, яке позначено дорожнім знаком 4.10, та повернув праворуч, чим порушив п. 9.2.6 ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.
У заперечення тверджень відповідача ОСОБА_1 зазначає, що 18.04.2019 р. він дійсно здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 21043 номерний знак НОМЕР_1 по вул. Волгоградській, що у м. Кривий Ріг у напрямку руху пр. Металургів. Приблизно за 50-100 м до початку маневру, а саме перетину перехрестя з круговим рухом, я подав сигнал світловим покажчиком руху вліво і продовжив рух у круговому русі вліво. Слідом за ним на цій же ділянці дороги в тому ж напрямку рухався автомобіль інспекторів патрульної поліції. Одразу як тільки він опинився у круговому русі почув звуковий сигнал автомобіля інспекторів патрульної поліції, а потім голосове повідомлення про необхідність мені припинити рух і прийняти вправо з дороги. Оскільки він знаходився у центрі кругового руху, то з об'єктивних причин не міг водночас зупинитися, і подаючи світловим покажчиком руху знак вправо (в сторону руху автомобілів по пр. Гагаріна) продовжив рух з кола. Через велику завантаженість дороги автомобілями найближчим і найбезпечнішим місцем зупинка по відношенню до інших автомобілів була зупинка за перехрестям по вул. Єсеніна.
Після того як він припинив рух до його автомобіля прибув інспектор патрульної поліції. Він повідомив про допущення мною порушень ПДР України і попросив пред'явити водійське посвідчення і документи на автомобіль. Позивач виконав вимоги інспектора патрульної поліції. Після цього його повідомили, що начебто він при зміні напрямку руху, а саме при в'їзді у круговий рух не подав сигнал вліво і продовжив рух. Позивач не погодився і зазначив, що дійсно використав при зміні руху світловий сигнал. Також Позивач попросив відповідача надати йому відповідні докази фіксації правопорушення, але відповідач повідомив що фіксація не відбувалася. Після наполягань на справедливому розгляді питання, порушеного інспектором відносно нього, відповідач повернув документи і попросив бути уважнішим наступного разу. Будь-яких документів у відношенні Позивача відповідач не складав.
17.11.2020 р. через інформаційну систему Єдиний реєстр боржників позивач дізнався що відносно нього обліковується стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Для з'ясування обставин він письмово звернувся до ППП у м. Кривий з проханням надати документи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і докази на підставі яких прийнято рішення у справі.
10.12.2020 року ОСОБА_1 було вручено копію оскаржуваної постанови і відповідь за вих.. №П-357тзі/414911102-2020 від 20.11.2020 року (а.с.5).
Таким чином, 10.12.2020 року позивач дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності і винесення відносно оскаржуваної постанови.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач не визнає себе винним, зазначає що не порушував вимог п. 9.2.6 ПДР, оскільки рухався у відповідності до ПДР України, вимог не порушував.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності містить інформації про здійснення фіксації правопорушення на бодікамеру АЕ 00008, однак із закінченням терміну зберігання, відеозапис не було збережено. Інших доказів вчинення правопорушення суду не надано.
Також відповідачем не доведено факт відмови Позивача від отримання оскаржуваної постанови, як це зазначено у самій постанові. Відповідачем не залучено свідків для підтвердження цих обставин.
Суд приймає до уваги твердження позивача, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що доказів пропущення позивачем строків для оскарження постанови у суду не має, то клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду із позовною заявою є обґрунтованим.
Так, матеріалами справи встановлено, що єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, однак вона є предметом спору між сторонами.
При цьому, у в силу ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №1 лейтенанта поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Кравченко О.Д. про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимог позивача про визнання дій поліцейського протиправними вони задоволенню не підлягають, оскільки за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3ст. 286 КАС України рішень, зокрема, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1статті 139 КАС України, встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 454 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Отже, з огляду на ухвалення рішення на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №1 лейтенанта поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Кравченко Олени Дмитрівни про скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону №1 лейтенанта поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Кравченко Олени Дмитрівни про притягнення особи до адміністративної відповідальності ЕАВ №1077277 від 18.04.2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач - інспектор роти №2 батальйону №1 лейтенант поліції Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Кравченко Олена Дмитрівна, юридична адреса: вул. Волгоградська, буд.11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Суддя Чернова Н.В.