Справа № 2а-2155/10
29 березня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Логвінової О.В.,
при секретарі - Отюговій О.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Дяченко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави про неправомірність проведеного перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок, суд, -
Позивачка 15 лютого 2010 року звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави щодо перерахунку її пенсії та зобов'язати його усунути порушення її прав і виконати перерахунок пенсії у відповідності до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст. ст. 40, 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення за 2008 рік.
Також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави виплатити на її користь різницю, яка утворилася з 01.01.2009 року між заново перерахованою та отриманою позивачкою за цей період пенсією.
Позивачка в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що перебуваючи на пенсії продовжувала працювати і 13.02.2009 року, звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави із заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV та п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Оскільки на цей час не був затверджений показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, в лютому 2009 року пенсія позивачці була перерахована відповідачем з врахуванням цього показника за 2007 рік - 1 197,91 грн.
Незважаючи на те, що 27.02.2009 року був затверджений показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в сумі 1 573,99 грн., відповідач відмовився провести перерахунок з врахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2008 рік, хоча саме такий порядок перерахунку обумовлений п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається у своєму листі - відповіді на запит позивачки Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави та по цей час виплачує позивачці пенсію нараховану із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік - 1 197,91 грн.
Таким чином, пенсія за віком після перерахунку була встановлена позивачці в розмірі 2397.19 грн., що майже на 29,1% менше належного розміру пенсії - 3094,86 грн.
Відмову застосувати при перерахунку пенсій в 2009 році показника середньої заробітної плати за 2008 рік, відповідач мотивував посиланням на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України № 20/0/18-09-039 та Пенсійного фонду України № 4096/02-01 від 11.03.2009 року, який не є нормативно-правовим актом і відповідно не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституції України та обмежує права позивачки як громадянина України.
Листом за № 23/Р-02 від 02.02.2010 року, у відповідь на звернення, позивачці як працюючому пенсіонеру відповіли, що перерахунок пенсії виконаний відповідачем у відповідності до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік - 1 197,91 грн.
При цьому без будь-яких пояснень та посилання на норми чинного законодавства, які б передбачали застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при перерахунку пенсії в 2009 році, згідно цієї Постанови.
Між тим, із змісту ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 40, то, відповідно, має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж ч. 1 ст. 40 Закону.
Позивачка вказує на те, що коригування заробітку шляхом множення особистого коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку, тобто приведення його до сьогоднішнього дня. Якщо для перерахунку пенсії подається заробітна плата за 2008 рік, то коригування цієї заробітної плати на показник середньої заробітної плати за 2007 рік втрачає позитивне соціальне значення. У такому випадку осучаснення заробітку не відбувається, а навпаки провадиться його штучне заниження.
Таким чином, позивачка вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави свідомо порушує захищені Конституцією України права позивачки на перерахунок пенсії в 2009 році у встановленому законодавством порядку із застосуванням заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік у сумі 1 573,99 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Відповідач в письмовому запереченні на позовну заяву позивачки про перерахунок пенсії пояснював наступне.
Відповідно до п. п 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, в разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала
працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року проведення перерахунку пенсії. При цьому, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім ч. 1 ст. 40 Закону.
Крім того, згідно із роз'ясненням Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України, до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії за 2007 рік - 1 197,91 грн.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові відповіді відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії (останнього перерахунку). При цьому перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу зазначені ч. 1 ст. 40 цього Закону.
П. 26 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-V1 були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107-VI) передбачала у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року за № 107-VI, якими з І січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до ч. 4 ст. 42.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення Конституційного Суду України, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107-VI від 28.12.2007 року
Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Київському районі м. Полтави і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачці була призначена пенсія за віком з 01.01.1998 року, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААБ № 838667.
Перебуваючи на пенсії, позивачка продовжувала працювати, що підтверджується відповідним записом у її трудовій книжці.
Позивачка 13.02.2009 року звернулась до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V та п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Однак відповідач, визнаючи право позивачки на перерахунок пенсії в 2009 році з врахуванням стажу та заробітку, при цьому використовує для перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік - в сумі 1 197,91 грн.
Не зважаючи на те, що порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений п. п. З п. 11 діючої на сьогодні Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме:
«3) у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону (1058-1V), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-1V) враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім ч. 1 ст. 40 Закону (1058-1V)».
З 04.03.2008 року діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в
середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка
відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою (0146-08) Пенсійного фонду України від 01.02.2008 року № 4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2008 рік - 1 573,99 грн., що застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2009 році у відповідності до п. п. 3 п. 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року.
В перерахунку пенсії з врахуванням цього показника середньої заробітної плати позивачці було відмовлено з посиланням на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року.
В пункті 1.4 Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» зазначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів, телеграм не допускається.
Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку встановленому законодавством (п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261). Спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року був опублікований в газеті «Все про бухгалтерський облік» 01.06.2009 року, але ця публікація носила інформаційний, а не офіційний характер.
Виходячи з цього, вказаний лист, що звужує права, свободи і законні інтереси громадян, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, як це передбачено Указом Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституцій України.
Таким чином, спільний лист від 11.03.2009 року Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України незаконно змінює діючий порядок перерахунку пенсій та істотно обмежує право на перерахунок пенсії, оскільки, будучи службовою кореспонденцією, не може встановлювати нову правову норму щодо механізму перерахунку пенсій у 2009 році.
У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності з положеннями Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч. З ст. 22 Конституції України), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2009 році відповідно до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії за 2007 рік - 1 197,91 грн., не має під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2009 році перераховувати пенсію в заниженому розмірі.
Крім того, позивачка також звертала увагу суду, що протягом 2006-2008 років для призначення та перерахунку пенсій відповідно до ч. 4 ст. 42 та ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органами Пенсійного фонду України застосовувався один показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням та перерахунком пенсії, і при цьому будь-яких різних тлумачень щодо застосування такого порядку не виникало, що не заперечує і відповідач.
Позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на відсутності законодавчого регулювання питання щодо визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що з огляду на вищевказані норми закону є помилковою та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону.
Крім того, проведений управлінням перерахунок пенсії позивачці у 2009 році, відповідно до роз'яснень спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, з врахуванням показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1 197,91 грн., є безпідставним, як з огляду на недоведеність приписів зазначених листів вимогам Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачці пенсії відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України № 1058-1V від 09.07.2003 року та п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, є протиправними, оскільки не відповідають вимогам вищевказаних законодавчих актів.
Вимоги позивачки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з правил ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, ст. ст. 9-12, 69-71, 86, 94, 97, 121, 158-163 КАС України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст. ст. 40, 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення за 2008 рік - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Полтави перерахувати ОСОБА_1 з 01.02.2009 року пенсію відповідно до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст. ст. 40, 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення за 2008 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави виплатити на користь ОСОБА_1 різницю, яка утворилася з 01.02.2009 року між заново перерахованою та отриманою позивачкою за цей період пенсією.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В.Логвінова