Справа № 2а-2113/10
9 березня 2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Логвінової О.В.
при секретарі Отюговій О.В.
за участю представника відповідача Дяченка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України Київського району у м. Полтаві про визнання неправомірними дій відповідача та про зобов'язання здійснити перерахунок і нарахування пенсії відповідно до діючого законодавства України, суд, -
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання неправомірної відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, яка настала в результаті каліцтва під час ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС). Мотивуючи свої вимоги Позивач зазначив, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків вказаної аварії.
Позивач отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, що настала внаслідок захворювання на ЧАЕС, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р., однак обчислення та виплата пенсії, як зазначає ОСОБА_2, здійснюється без врахування положень ст.ст. 50, 54 ч. 4 названого Закону. У зв'язку з цим, Позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача в здійсненні перерахунку його пенсії та зобов'язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії з 01.01.2007 року, відповідно до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», по ІІІ групі інвалідності, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком в розмірі 50% пенсії за віком, яка встановлюється ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Свої позовні вимоги ОСОБА_2, обґрунтовує тим, що Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, без дотримання загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами і принципу верховенства права, здійснює обчислення та виплату його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654, частиною 1 якої встановлені доплати до пенсій, зокрема розмір основної пенсії по ІІІ групі інвалідності має становити не менше 980 грн.
Крім того, позивач вказує, що рішеннями Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-РП від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 р.» та «Про державний бюджет на 2008 р.», якими були внесенні зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких і повинна нараховуватись пенсія.
Згідно розрахунку Позивача, відповідно до ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по інвалідності ІІІ групи, не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком, при цьому за основу при розрахунку має братись розмір мінімальної пенсії, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, Позивачу має бути нарахована додаткова пенсія відповідно до ст. 50 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. В зв'язку з чим, за підрахунками Позивача, розмір його пенсії має бути 4 517,5 грн./місяць.
Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак на думку Позивача, Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, під час обчислення та виплати йому пенсії, діяло в порушення Конституції України та вказаних Законів, про що свідчить відмова Відповідача в перерахунку пенсії за вих.. № 9/Г-02 від 25.01.2010 р.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву розглядати справу без його участі та просив позовні вимоги викладені в позовній заяві задовольнити в повному обсязі.
Представник Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві в судовому засідання проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що обчислення пенсії Позивачу проведено відповідно до вимог Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530, «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654, а до набуття чинності останньою - постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету» № 1 від 03.01.2002 р.
Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід ІІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків вказаної аварії і йому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації вказаного конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи закріплені в Законі України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р. розмір пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчими по ІІІ групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком. А згідно ст. 50 цього Закону, даним особам також має бути призначена додаткова пенсія у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет на 2007 р.» та «Про державний бюджет на 2008 р.», були внесенні зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно даних змін, відповідно до зазначеної ст. 54 в новій редакції, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по IIІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А відповідно до вказаної ст. 50, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IІІ групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Статтею 92 Основного Закону передбачено, що виключно законами встановлюються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. А згідно ст. 21 цього Основного Закону, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Тому, рішеннями Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-РП від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 р.» та «Про державний бюджет на 2008 р.», якими були внесенні зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони інші правові акти або їх окремі положення, що визнані некоституційними, встрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, на час прнизначення пенсії Управлінням пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, у Позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі, не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком, що передбачено ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії в розмірі, встановленому в ст. 50 цього Закону, зокрема по інвалідам ІІІ групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 вказаного Закону, випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Законом України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком. Однак розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір, не має.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Тому, суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим Законом. Оскільки наявність такої норми, за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації Позивачеві конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну його здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У запереченнях проти позову Відповідач посилається на те, що при нарахуванні пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, він правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654, частиною 1 якої встановлені доплати до пенсій і після їх здійснення, розмір основної пенсії, зокрема по ІІІ групі інвалідності має становити не менше 980 грн. До набуття чинності постановою КМ України № 654, діяла ппостанова КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету» № 1 від 03.01.2002 р., згідно п. 2 якої за основу для розрахунку, взято розмір мінімальної пенсії за віком в сумі 19,91 грн. Тим самим, дані постанови істотно звужують зміст та обсяг існуючих прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених законами України, що суперечить ст. 22 Конституції України.
До такого ж самого звуження змісту існуючих прав призводить і Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530, адже в ній зазначено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: 1) тим, що належать до категорії 1: інвалідам IІI групи - 15 відсотків.
Посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, суд не вважає необґрунтованим, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав Позивача, встановлених цим же Законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії Позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 ч. 4 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постанов Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654, «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету» № 1 від 03.01.2002 р. та «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530.
При розрахунку державної пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлюється у законі про Державний бюджет на відповідний рік. Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік» не прийнятий, однак ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 р. № 1646-VI, на сьогоднішній день встановлений мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 695 грн.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону № 231 від 05.10.2006 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому, Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві є належним відповідачем у даній справі, оскільки ОСОБА_2 проживає саме в цьому районі.
Згідно ст. 19 Конституції України, пенсійний фонд має нараховувати пенсію дотримуючись в першу чергу Конституції України, Законів та підзаконних нормативно-правових актів, які не суперечать законодавчим актам, що мають вищу юридичну силу, дотримуючись при цьому ст. 8 Основного Закону щодо верховенства права та застосування Конституції як норми прямої дії. Тобто, такий обов'язок наступає у суб'єкта владних повноважень, з моменту виникнення на це права у пенсіонера, не залежно від його звернення із заявою, оскільки Конституція та закони мають дотримуватись не за заявою особи, а відповідно до зазначених норм Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Також статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. А згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що нарахування пенсії здійснювалось невірно і фактично позивачу мав бути нарахований інший розмір пенсії, однак з вини відповідача дана пенсія не була виплачена, тому її виплата за минулий період має здійснюватися без обмеження будь-яким строком.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві з 01.01.2007 року здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_2 в розмірі, передбаченому ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, розмір пенсії, яка має бути призначена Позивачеві відповідно ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить 4 170,00 грн./місяць (695 грн. х 6). А розмір додаткової пенсі згідно ст. 50 цього Закону становить 347,5 грн. (695 грн. х 50%). Тому, Позивачу повинна була бути нарахована пенсія в розмірі - 4 517,5 грн., тоді коли фактично він отримує основну пенсію в розмірі 1 316,25 грн .
Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні ОСОБА_2 перерахунку призначеної йому пенсії, викладена в листі за вих . № 9/Г-02 від 25.01.2010 р., слід визнати протиправною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 7-11, 71, ч. 3 ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, -
Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві за вих . № 13/Д-02 від 25.01.2010 р., в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2, протиправною.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві з 01.01.2007 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нарахувати її у відповідності до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати недоплачених пенсій за минулий період за результатами перерахунку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд І інстанції, шляхом подачі в 10 денний строк, з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.В.Логвінова