Справа № 2а - 113/10/1609
іменем України
21 травня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Самсонової О.А.,
при секретарі - Півень Я.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Шевченка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В позові посилався на те, що постановою інспектора ДПС взводу м.Полтави Захарченка Д.О. від 27 липня 2009 року ВІ №004096 його визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Згідно вказаної постанови 27 липня 2009 року о 8 год. 58 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 11730, державний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Тевелєва у м.Полтаві, проїхав залізничний переїзд в два ряди при відсутності дорожніх знаків і дорожньої розмітки, що визначають кількість смуг для руху. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки порушення правил дорожнього руху він не допускав. Зазначив, що він здійснював об'їзд транспортного засобу, що не рухався, - автобуса. Але в цей час автобус розпочав рух. З наведених підстав, а також, посилаючись на допущені при оформленні оскаржуваної постанови порушення адміністративно-процесуального законодавства, просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ВІ №004096 від 27.07.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини, просив його вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає, що пояснення позивача та доводи адміністративного позову повністю спростовуються відеозаписом, що відповідач надав в розпорядження суду. Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, 27.07.2009 року о 8 год. 58 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 11730, державний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Тевелєва у м.Полтаві, проїхав залізничний переїзд в два ряди при відсутності дорожніх знаків і дорожньої розмітки, що визначають кількість смуг для руху. У зв'язку з цим ІДПС взводу ДПС з обслуговування м.Полтави Захарченком Д.О. стосовно ОСОБА_1 винесено постанову серії ВІ №004096 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КпАП України.
При цьому, діючи у відповідності до ст. 280 КпАП України, інспектор при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясував, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 є винним в його вчиненні та підлягає адміністративній відповідальності, встановлено відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що складаючи відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол та розглядаючи справу про притягнення його до адміністративної відповідальності інспектор ДПС взводу ДПС з обслуговування м.Полтави Захарченко Д.О. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, свої повноваження використовував з метою, з якою це повноваження надано, з врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.123 КУпАП.
Посилання позивача на відсутність у працівників органів ДАІ повноважень щодо складення адміністративних протоколів та розгляду адміністративних справ за ч.2 ст.123 КУпАП суперечить ч.1 ст.222 КУпАП, якою передбачено, що органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою ст.123 КУпАП, та п.3 ч.2 ст.222 КУпАП, яким передбачено, при розгляді вказаних справ від імені органів внутрішніх справ діють працівники органів Державтоінспекції, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що переглянувши в судовому засіданні наданий відповідачем відеозапис, позивач визнає, що на вказаному записі зафіксовано саме його автомобіль в момент проїзду залізнодорожнього переїзду, про здійснення відеозапису інспектором ДАІ зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно позивача, суд вважає вказаний доказ належним та допустимим.
Як вбачається з вказаного запису, позивач 27.07.2009 року о 8 год. 58 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 11730, державний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Тевелєва у м.Полтаві, проїхав залізничний переїзд в два ряди.
Вказаним записом також спростовуються пояснення позивача про те, що він здійснював об'їзд автобуса, який не рухався, оскільки з відеозапису чітко видно, що автобус та легковий автомобіль під керуванням позивача через залізничний переїзд рухаються одночасно: автобус в правому, а легковий автомобіль - у лівому ряду.
Посилання позивача на те, що з відеозапису не вбачається, хто перший перетнув переїзд - він чи автобус - на кваліфікацію дій ОСОБА_1 жодним чином не впливають.
Крім того, підтримуючи свій позов, ОСОБА_1 посилався на те, що дорожнього знака «Залізничний переїзд» з дороги не видно, оскільки він повністю закритий гілками дерев. На підтвердження своїх вимог позивач надав фотокартку дільниці дороги, з якої вбачається, що знак «Залізничний переїзд» справді закритий гілками дерева, але на деякій відстані від цього знаку встановлений інший - 1.29 «Одноколійна залізниця». Крім того, під час розгляду справи позивач суду пояснив, що він часто їздить цією дорогою, а тому добре знає, що в цій її частині мається залізничний переїзд.
За таких обставин, враховуючи, що наявні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови та про необхідність позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.А.Самсонова