№ 2 - 214 / 2010
12 травня 2010 р. Київський райсуд м. Полтави у складі :
головуючого - судді Куліша Ю.В.,
при секретарі - Іванченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна -
Позивач звернувся в суд із позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна шляхом встановлення факту придбання ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна нежитлової будівлі автомайстерні по вул. Комарницького за договором купівлі - продажу від 20.03.1995 року укладеного між ОСОБА_1 та Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною міністерства оборони України. Просив визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна нежитлову будівлю автомайстерні по АДРЕСА_1, та зобов'язати присвоїти адресу як об'єкту права власності.
В судовому засіданні представник позивача позов із змінами та доповненнями підтримав підтримав, просив задовольнити позовні вимоги поклався на викладені обставини в позовній заяві.
Представники відповідача заперечували проти позовних вимог та послались на обставини викладені у запереченнях.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що у квітні 1991 року командиром військової частини 26348 м. Полтави генералом-майором ОСОБА_2 було дозволено використовувати старі списані будівлі бувшого автопарку військової частини 10391 під СТО гарнізону військового містечка № 38. Організацію СТО доручено ОСОБА_1
Згідно довідки купівлі-продажу від 20.03.1995р. Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною району ОСОБА_1 було продано матеріали від розбирання будівлі № 38/35 бувшого автопарку в/ч 10391 за адресою: Полтава-4, для обладнання станції технічного обслуговування автомобілів, що належать військовослужбовцям та службовцям ВС України, а також автомобілів гаражного колективу «Авіатор» військового містечка № 38 м. Полтави. Сплата ОСОБА_1 вартості матеріалів вказаної будівлі у розмірі 18 190 000 (вісімнадцяти мільйонів сто дев'яноста тисяч) карбованців підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру № 32 від 20.03.1995р.(а.с. 7)
Згідно вказаної довідки, ОСОБА_1 було продано матеріали від розбирання списаної будівлі, фактично будівля не розбиралась і після капітального ремонту, здійсненого ОСОБА_1 за власні кошти, експлуатувалась як станція технічного обслуговування автомобілів.
Санепідемстанцією м. Полтави (лист № 3080 від 02.07.1998р.) ОСОБА_1 було погоджено виконання робіт по ремонту автомобілів в приміщенні трьох суміжних гаражів, розташованих на території Полтава-4.
Згідно ордеру-довідки № 252 від 23.08.2000р. ОСОБА_1 володіє автомайстернею, що розташована на території військового містечка № 38, та перебуває у складі кооперативу «Авіатор». До вказаної автомайстерні підключено комунікації, що підтверджується договорами, укладеними з ВАТ «Полтаваобленерго», ВАТ «Полтавагаз», ВАТ «Укртелеком», обладнано автономне опалення. В цих договорах адресою автомайстерні вказано «Полтава-4».
У відповідності до акту прийому-передачі від 18.09.2007р. частина земельної ділянки площею 41,4 га у військовому містечку № 38 Полтавського гарнізону за адресою: м. Полтава, вул. М.Бірюзова, б/н, на якій розташована житлова забудова, а також спірна автомайстерня, була вилучена із землекористування Міністерства оборони України та передано у комунальну власність територіальної громади м. Полтави.
Відповідно до Висновку спеціаліста № 118-09 від 14.01.2009р., виконаного за замовленням ОСОБА_1 - ОСОБА_3, нежитлова будівля по вул. Комарницького (без номера) в м. Полтаві за технічним станом основних конструктивних елементів та будівлі вцілому, за об'ємно-планувальним рішенням відповідає технологічним та функціональним вимогам, характерним для майстерень по ремонту легкових автомобілів.
Згідно ст. 376 ЦК України судом може бути визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, за особою, яка здійснила самочинне будівництво, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається із поданих позивачем письмових доказів сторони домовилися щодо усіх істотних умов купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення, зокрема про грошову суму яку позивач мав сплатити і передачу нежитлової будівлі.
За таких підстав суд вважає, що позовна заява про визнання за ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна нежитлову будівлю автомайстерні по АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 із змінами задовольнити частково.
Встановити факт придбання ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна нежитлову будівлю автомайстерні по вул. Комарницького за договором купівлі - продажу від 20.03.1995 року укладеного між ОСОБА_1 та Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною міністерства оборони України.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна нежитлову будівлю автомайстерні по АДРЕСА_1.
Вказане рішення підлягає державній реєстрації в ПП ПБТІ «Інвентаризатор».
Об'єкту нерухомого майна нежитловій будівлі автомайстерні по АДРЕСА_1 підлягає присвоєння адреси як об'єкту права власності ОСОБА_1
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Ю.В. Куліш