СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/727/21
ун. № 759/12059/15-ц
16 листопада 2021 року
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Горбенко Н.О.
за участю секретаря Скиданенко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі № 759/12059/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність,-
До Святошинського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена заява. В обгрунтування заяви зазначено, що 07.06.2016 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення суду по справі № 759/12059/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк » до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,шляхом передачі у власність, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 4 504 145,17 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11269507000 від 17.12.2007 р., та звернув стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №72844 від 17.12.2007 року з ОСОБА_1 , а саме: квартиру,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кияшко А.В. 17.12.2007 року №3327. У своїй заяві, заявник зазначає, що відповідно до відомостей з АСВП, виконавчі листи по даній справі, на дату звернення із даною заявою, не перебувають на примусовому виконанні.
24.05.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено Договір №1436/К куплі-продажу майнових прав, відповідно до п.п.1.1. якого Продавець- ПАТ «Дельта Банк» передає у власність Покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» майнові права, які виникли та/ або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього Договору.
Додаток №1 до Договору №1436/К куплі-продажу майнових прав від 24.05.2019 року містить інформацію про передачу права вимоги до ОСОБА_1 , що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11269507000 від 17.12.2007 року та Договору іпотеки №72844 від 17.12.2007 року.
Враховуючи викладене, просять заяву задовольнити.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2021 року заяву ТОВ «ФК «Гефест » прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Судом встановлено,що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07.06.2016 р задоволено позов та стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 4 504 145,17 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11269507000 від 17.12.2007 р., та звернув стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №72844 від 17.12.2007 року з ОСОБА_1 , а саме: квартиру,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кияшко А.В. 17.12.2007 року №3327.
24.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір №1436/К купівлі-продажу майнових прав. Відповідно до п.п. 1.1. якого продавець ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передає у власність Покупцеві -ТОВ «ФК «Гефест» право вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та /або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього договору.
Додаток № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 24.05.2019, містить інформацію про передачу прав вимоги договору про надання споживчого кредиту №11269507000 від 17.12.2007 р. та Договору іпотеки №72844 від 17.12.2007 р.
Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчий лист по даній справі не перебуває на примусовому виконанні.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то п. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
В статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122цс13), заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Однак суд зауважує, що документи які подані разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не дають суду можливості належно встановити, що заміна з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника) відповідає статтям 11, 512 та 513 ЦК України.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи №759/12059/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк » до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність,виконавчий лист на виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва від 07.06.2016 р. не видавався.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що на виконання вищевказаного рішення суду відкрито виконавче провадження, тобто виконавчий лист перебуває на виконання, в якому представник просить замінити стягувача.
Отже, дослідивши заяву заявника про заміну сторони виконавчого провадження та додані до неї документи, а також цивільну справу № 759/12059/15-ц, судом було встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які заявник посилається в своїй заяві та які є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже у зв'язку з відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 11, 512, 513, 514, 516 ЦК України, статтями 4, 11, 12, 76-81, 433, 442 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.О. Горбенко