Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/11577/21
Провадження №1-кп/523/1339/21
12.10.2021 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні №12021164490000687 від 21.05.2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
19.05.2021 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , зустрів малознайому ОСОБА_4 , яка тримала в руках мобільний телефон марки «Меizu М6», в корпусі cинього кольору, підійшов до неї та попросив надати йому свій мобільний телефон для здійснення дзвінка. В ході бесіди ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 недостовірну інформацію про необхідність здійснення дзвінка та попросив у останньої вищевказаний мобільний телефон, не маючи наміру його повертати. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_4 , будучи впевненою у правомірності дій ОСОБА_3 та не підозрюючи про його дійсні наміри, добровільно передала мобільний телефон марки «Меizu М6» в корпусі cинього кольору вартістю 3000 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 зник з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись майном на власний розсуд, завдавши матеріальну шкоду ОСОБА_4 , в розмірі 3000 гривень.
Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора в порядку, що регламентований ч. 1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку, який необхідно кваліфікувати по ст.190 ч.1 КК України - тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального проступку, тяжкість скоєного, його щире каяття в скоєному, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді умовного покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Під час досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню експертизи не проводились.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 301, 302, 349, 368, 373-374, 376, 382, 392- 395, КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась та скасуванню не підлягає.
Речовий доказ - мобільний телефон - вважати повернутим за належністю.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченого статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам провадження.
Суддя: