Справа № 522/15668/18
Провадження № 6/522/885/21
15 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Кісліної В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення по цивільній справі №522/15668/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у здійснені бабою та дідом своїх прав щодо виховання онука,
20.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 30.06.2020 року та постановою Одеського апеляційного суду від 24.02.2021 року місце зустрічей баби ОСОБА_3 та діда ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_4 не визначено. Для поступового налагодження довірливих відносин між позивачами та онуком необхідна звична, безпечна, затишна та комфортна для дитини обстановка і час, протягом якого буде налагоджуватись спілкування дитини з бабою та дідом.
Беручи до уваги вік дитини, графік життя, інтереси, а також карантин у зв'язку з пандемією COVID-19, для найкращого забезпечення інтересів дитини, відповідач просить суд встановити порядок виконання рішення шляхом визначення місця зустрічей діда ОСОБА_2 та баби ОСОБА_3 з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності матері ОСОБА_1 за адресою проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Представник позивачів та самі позивачі надали суду свої заперечення проти заяви про встановлення порядку виконання рішення, в яких зазначили, що заява ОСОБА_1 оформлена з порушенням ч.2 ст.183 ЦПК України, оскілки до заяви боржницею не надані докази надсилання заяви позивачам. Із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду можуть звернутись лише стягував або виконавець, а боржник не має права на звернення до суду із такою заявою. Заявником не зазначено обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Заява ОСОБА_1 є, фактично, новою позовною заявою з новою позовною вимогою про визначення місця зустрічей баби та діда з неповнолітнім онуком, яка не розглядалась судами у цій справі.
На підставі доводів, викладених в запереченнях, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення суду.
Сторони у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Представник ОСОБА_3 подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, а також за відсутності ОСОБА_3 . Просив суд відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 з підстав, викладених у запереченнях.
Частиною 2 ст.435 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Оскільки всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності учасників справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №522/15688/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні бабою та дідом своїх прав щодо виховання онука, малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2020 року позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволений частково:
-зобов'язано ОСОБА_1 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з малолітнім онуком, ОСОБА_4 ;
-визначено спосіб участі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 шляхом встановлення систематичних зустрічей баби та діда з дитиною кожну першу суботу місяця з 12.00 до 14.00 год., у присутності матері, ОСОБА_1 , а також дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю.
24.02.2021 року Одеським апеляційним судом прийнято постанову, якою рішення Приморського районного суду м. Одеси змінено та визначено спосіб участі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з малолітнім онуком, ОСОБА_4 , шляхом встановлення систематичних зустрічей баби та діда з дитиною кожну першу та третю суботу місяця з 12.00 до 14.00 год., у присутності матері, ОСОБА_1 , а також дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю. В іншій частині рішення залишене без змін.
03.09.2021 року, за заявами стягувачів (позивачів) ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на виконання рішення суду по справі №522/15668/18, Першим Приморським відділом ДВС у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкриті виконавчі провадження № 66696407, №66696879, № 66697285, №66695955, що підтверджується відповідними постановами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Як вбачається зі зміненого рішення суду, яке набрало законної сили 24.02.2021 року, а також з постанов про відкриття виконавчих проваджень, стягувачами у виконавчих провадженнях є позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а боржником - відповідач ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та свобод людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Згідно до вимог ч.ч.1,3,7 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Системне тлумачення положень ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Отже, предметом правового регулювання в статті 435 ЦПК України є питання, пов'язані з певними обставинами щодо виконання рішення суду, а не питання ухвалення нового чи іншого рішення, зміни рішення.
Положення ст. 435 ЦПК України не передбачають права суду та можливості для нього зміни резолютивної частини раніше ухваленого рішення. Вирішуючи питання про зміну способу або порядку виконання рішення суд не вправі ухвалити фактично нове рішення щодо нового чи іншого предмету позову та щодо іншої особи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто при вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення чи істотно ускладнення його виконання.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
При вирішення питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Отже, питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об'єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, заявником не зазначено та не надано суду жодних доказів щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси від 30 червня 2020 року або роблять його виконання неможливим у спосіб, встановлений судом.
Ухвалюючи рішення про встановлення порядку зустрічей баби та діда із онуком, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не визначали конкретного місця та не обмежували стягувачів (позивачів) конкретною адресою, таке питання судами не вирішувалось. Своєю заявою ОСОБА_1 просить суд, фактично, ухвалити нове рішення по даній справі, обмеживши таким чином можливість позивачів проводити зустрічі з онуком лише за адресою проживання боржника (відповідача).
Проте, такі вимоги заявника мають розглядатись в окремому позовному провадженні та не можуть бути підставою для встановлення порядку виконання рішення суду у даній цивільній справі.
Як роз'яснено в узагальненні проведеному Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» (п.9), під час розгляду заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року за №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, встановлення або зміну способу й порядку виконання суду, потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність іншого майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, іншій надзвичайні події тощо).
До того ж статтею 435 ЦПК України передбачено, що заяву про встановлення способу та порядку виконання рішення суду може подати лише стягував (позивачі по справі) або виконавець. Боржнику (відповідачу по справі) таке право не надане.
За таких обставин, враховуючи, що заявником не наведено жодних підстав, які ускладнюють або виключають можливість виконання рішення суду, а вимога заявника є новою позовною вимогою, яка судами не розглядалась, а також те, що боржник не наділений правом звернення до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 258, 260, 261, 353, 435 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення по цивільній справі №522/15668/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у здійснені бабою та дідом своїх прав щодо виховання онука - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя
15.11.2021