Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/709/21
Провадження № 2-а/506/8/21
16.11.2021 року с.м.т. Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії БАБ №472083 його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення ПДР України при керуванні транспортним засобом Jac HFC 1045 НОМЕР_1 . Вказана постанова, на думку позивача, є незаконною, так як правила дорожнього руху він не порушував, про що він повідомляв інспектору після зупинки транспортного засобу, однак вказані його пояснення безпричинно не були взяті до уваги, не надано доказів на підтвердження його вини та безпідставно винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Інспектор його повідомив про те, що транспортний засіб перебуває у несправному технічному стані, тому що на ньому було тріснуте скло, однак він вважає, що його транспортний засіб Jac HFC 1045 НОМЕР_1 був у справному технічному стані та порушень вимог стандартів, правил та нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, на момент його зупинки не було. Крім того, інспектором не були йому роз'яснені його права. Крім того, текст постанови заповнений кульковою ручкою нерозбірливим почерком. Крім того, на його думку, працівник патрульної поліції не мав права притягувати його до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Відповідачем фактично не зафіксовано порушення ним правил дорожнього руху, яке б доводило його вину, також при розгляді справи не були досліджені інші докази по справі. Будь-які докази його вини відсутні. Тому позивач просив скасувати постанову серії БАБ №472083 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП, відносно нього, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу правопорушення, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати, понесені на юридичні послуги.
Ухвалою від 05.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 21.10.2021 року у справі замінено неналежного відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на належного - Головне управління Національної поліції в Одеській області.
05.11.2021 року до від Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що згідно з поясненнями інспектора РПП СПД №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Кульчицького Олександра Олександровича з'ясовано, що він разом з інспектором з РПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Ткачуком О.О. 25.09.2021 року в смт.Любашівка Подільського району по вул.Софіївській, 68, зупинив автомобіль марки Jac-HFC 1045 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . На зупиненому автомобілі була технічна несправність у вигляді тріщини лобового скла в зоні роботи склоочисників напроти водія. Таким чином, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 допустив порушення п.п.31.4.4 ПДР України. Після зупинки транспортного засобу, водію ОСОБА_1 було роз'яснено причину зупинки та ОСОБА_2 представився, повідомивши свою посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові. Під час розгляду справи водієві було прочитано з правил дорожнього руху України пункт, який ним було порушено. Під час розгляду справи ОСОБА_1 виявив бажання здійснити консультацію зі своїм адвокатом, але останній не брав слухавку. Після цього, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали, у яких він власноруч розписався, та отримав копію постанови. Аналогічні свідчення надав інспектор РПП СПД №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Ткачук О.О. Відповідно до п.п.31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. ДСТУ 3649/2010 поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ), що призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій на дорогах загального користування. Стандарт не поширюється на КТЗ: максимальна швидкість яких за конструкцією не перевищує 25 км/год; призначені для виконання транспортних операцій винятково поза дорогами загального користування; для спортивних змагань та військових цілей. Стандарт встановлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що знаходяться в експлуатуванні. Відповідно до п.п.6.8.5, 6.8.6 ДСТУ 3649/2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи та тріщини в зоні роботи склоочисників та не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів, відповідно до законодавства) або наносити покриття, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху. Тому, оскільки на лобовому склі позивача в зоні роботи склоочисників була тріщина, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП, то позивача, на думку представника відповідача, правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Щодо правничої допомоги, представник відповідача зазначив, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про сплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Тому, враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, представник відповідача вважає, що вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, доповнивши, що його зупинила поліція за те, що він керував транспортним засобом, на вітровому склі якого була тріщина. У нього дійсно була тріщина на вітровому склі в районі склоочисників, однак вона йому не обмежувала оглядовість з місця водія. На місці зупинки він пояснив поліцейському, що наявність вказаної тріщини не є перешкодою для керування транспортним засобом, і крім того, правилами ПДР не передбачена відповідальність за наявність тріщини на склі, однак поліцейським все ж було складено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, з якою він повністю не згодний, тому просив її скасувати та стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Свою позицію, викладену у відзиві на позов, підтримує та просив у задоволенні позову відмовити повністю /а.с.64/. Тому справа розглянута у відсутність представника відповідача, що відповідає вимогам ст.205 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позовна заява про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25.09.2021 року позивачем подана до суду 04.10.2021 року, тобто в межах строку, визначеного ч.2 ст.286 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
25.09.2021 року інспектором РПП СПД №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Кульчицьким Олександром Олександровичем відносно ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №472083 за ч.1 ст.121 КУпАП, в якій зазначено, що 25.09.2021 року о 10.00 год. в смт.Любашівка на вул. Софіївська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Jac HFC 1045 д.н.з. НОМЕР_1 , у якого тріснуте лобове скло, чим порушив п.п.31.4.4 ПДР. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. /а.с.51, 61/.
Суд зазначає, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Так, зокрема, об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Ч.1 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, утворюють, зокрема, дії, у вигляді керування водієм транспортним засобом, що має такі технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
При цьому, п.п.31.4.4 Правил дорожнього руху України, про порушення якого вказано у оспорюваній постанові, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
а) не працюють склоочисники;
б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі.
Вказаний перелік технічних несправностей, наведений в п.31 ПДР, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля за наявності якої забороняється його експлуатація, що виключає можливість застосування в даному випадку ч.1 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено відсутність в діях позивача об'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
За вимогами п.1 ст.247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, і відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАСУ, рішення суб'єкта владних повноважень слід скасувати, а справу по адміністративне правопорушення закрити.
П.5 ч.1 ст.244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, враховуючи, що позов задоволено, з відповідача Головного Управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.
При цьому позивачу слід роз'яснити, що питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору може бути розглянуте судом за його відповідною заявою.
Щодо витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, ви винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачений розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката.
В якості підтвердження витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи долучено копію Договору про надання юридичної допомоги №01-03/10/2021 від 03.10.2021 року, укладеного між Тихоненко Марією Олександрівною (юрист) та ОСОБА_1 , а також копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 на користь Тихоненко М.О. 3007,54 грн.
Разом з тим, доказів того, що особа, яка надавала позивачу допомогу при складанні позовної заяви - Тихоненко Марія Олександрівна, є адвокатом (ордер адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), позивачем, в порушення ч.1 ст.77 КАС України, суду не надано.
При цьому, в Єдиному реєстрі адвокатів України, який перебуває у відкритому доступі, відомості про адвоката Тихоненко Марію Олександрівну відсутні.
З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу зазначених витрат позивача між сторонами відсутні, тому у стягненні витрат на правову допомогу позивачу слід відмовити.
Посилання представника відповідача в якості обгрунтування своїх заперечень на п.п.31.1 ПДР України, а також на п.п.6.8.5, 6.8.6 ДСТУ 3649/2010, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом, що має несправності, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, тоді як п.31.1 ПДР України лише передбачає, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, а заборони на керування транспортним засобом, технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів, в тому числі і ДСТУ 3649/2010, вказаним пунктом не встановлено. Крім того, порушення п.п.31.1 ПДР України в оспорюваній постанові ОСОБА_1 не інкримінується.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 77, 90, 132, 134, 139, 243-245, 271, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 121, 245, 251, 280, 288, 293 КУпАП суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса місцезнаходження: 65014, м.Одеса, вул. Єврейська, 12, ідентифікаційний код 40108740) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №472083 від 25.09.2021 року за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 грн.
В задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору може бути розглянуте судом за його відповідною заявою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАС України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяО. Л. Чеботаренко