Справа № 503/1412/21
Провадження №3/503/885/21
15 листопада 2021 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП,
встановив:
09 листопада 2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАБ № 747206, згідно змісту якого ОСОБА_1 в порушення вимог ч.2 ст. 150 СК України не належним чином виконує свої батьківські обов'язки по вихованню неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 01.10.2021 року близько 12.10 години викрала накладні нігті в магазині «Шик і Блиск», розташованому по АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим скоїла дрібну крадіжку, не досягши віку настання адміністративної відповідальності - шістнадцяти років, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 747206 від 09.11.2021 року, в якому було зазначено про повідомлення ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 15.11.2021 року о 15 год. 00 хв. у Кодимському райсуді із проставленням останнім свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі ОСОБА_1 проставлений підпис також в графі про ознайомлення зі змістом цього протоколу та отримання його копії. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Диспозиція ч.3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
При цьому, при викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАБ № 747206 складу адміністративного правопорушення зазначено про вчинення дрібної крадіжки на суму 14 грн.
Однак, згідно змісту копії заяви ОСОБА_3 від 11.10.2021 року до ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.2), загальна вартість майна викраденого із магазину «Шик і Блиск» становить 370,6 грн.
Відповідно до ст. 51 КУпАП, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сума розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яка використовується для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Водночас підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Внаслідок чого та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IХ від 15.12.2020 року на момент вчинення діяння, мова про яке йде у даній справі (01.10.2021 року), розмір суми неоподатковуваного мінімуму доходів громадян розрахований із рівня податкової соціальної пільги становив 1135 грн.
У зв'язку з чим 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 227 грн, яку перевищує сума у 370,6 грн, заявлена ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного суд вважає, що з'ясування фактичних обставин зазначеного вище діяння мало відбуватись під час дізнання в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке мали б бути внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 185 КК України.
При цьому, пункту 3 ч.1 ст. 91 КПК України, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином в рамках досудового розслідування відповідного кримінального провадження мали б бути здобуті належні і допустимі докази, які можна було використовувати, зокрема у даній справі про адміністративне правопорушення.
Однак, в матеріалах справи відсутні копії доказів здобутих в рамках кримінального провадження, а також відсутня постанова дізнавача про закриття кримінального правопорушення у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України з підстав відсутності об'єкту кримінального проступку розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка б перевищувала 227 грн.
Крім того, від кваліфікації діяння від 01.10.2021 року як адміністративного чи кримінального правопорушення залежить і можливість кваліфікації адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 184 КУпАП.
При цьому, суд зауважує, що ч.2 ст. 22 КК України передбачає, що особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за крадіжку (стаття 185).
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
У зв'язку з чим тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу належних, допустимих і достатніх доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 213, 221, 246-247, 268, 283-284 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко