Єдиний унікальний номер 243/7555/21
Номер провадження 33/804/550/21
15.11.2021р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Донецької області Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2021р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка мешкає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік
при секретарі судового засідання Ситніку Д.Л.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2021р. (далі-суду) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік.
Постанову суду оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який, не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності його винуватості та кваліфікації дій не погоджується із накладеним стягненням у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, та вважає його надто суворим;
- вказує, що він свою визнав винуватість, факт вчинення адміністративного правопорушення не заперечував, у вчиненому розкаявся, проте судом не було дотримано принципу індивідуалізації покарання та положень ст. 30 КУпАП та абз. 2 ст. 33 КУпАП та не враховано обставини, які пом'якшують його покарання, відповідно до ст. 34 КУпАП, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання;
- вказує, що суд не викликав всіх сторін у судове засідання, та вважає, що суд взяв на себе функції обвинувачення, хоча його винуватості не доведено, що викликає сумнів у неупередженості суду, та цим діям він особисто не довіряє, оскільки відсутні повний та всебічний розгляд справи, без дослідження всіх істотних обставин справи;
- вважає оскаржувану постанову незаконною, та необґрунтованою, постановленою без дотримання принципів законності, верховенства права та презумпції невинуватості;
- прохає оскаржувану постанову змінити в частині накладеного адміністративного стягнення, на та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850,00грн.
Про дату, час та місце судового розгляду особа, яку притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Морозов В.Ю., а також потерпілий повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явились, причину своєї неявки не повідомили.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судове засідання було призначено в суді апеляційної інстанції на 01.11.2021р. об 11:30год., можливість участі у судовому засіданні особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності забезпечено шляхом бронювання майданчику відеоконференцзвязку з Дніпровським апеляційним судом в м. Кривий Ріг. У призначений день та час особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надавши заяву про наявність у нього ознак коронавірусної хвороби Covid-19, якими є висока температура та кашель.
Судове засідання було відкладено на 15.11.2021р. о 12год., проте жодного медичного документу на підтвердження ознак коронавірусної хвороби Covid-19 суду апеляційної інстанції як у день судового засідання 01.11.2021р., так і протягом наступних двох тижнів, а саме до 15.11.2021р., тобто до наступного судового засідання надано не було.
Крім того у поданій заяві від 29.10.2021р. особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 прохав про проведення судового засідання у режимі відеозвязку з Дніпровським апеляційним судом в м. Кривий Ріг для участі його захисника Морозова В.Ю., проте особисто до суду апеляційної інстанції не, хоча технічна можливість була забезпечена, та учасники справи про адміністративне правопорушення про судове засідання були повідомлені належним чином.
У поданій заяві від 01.11.2021р. особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності прохав про перенесення судового засідання вказавши про бажання брати участь у дослідженні доказів, допиті свідків та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, проте у призначений день та час 15.11.2021р. особисто у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду справи про адміністративне правопорушення вважає розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13.07.2021р. о 15:10год. керуючи автомобілем ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_1 у м. Слов'янську Донецької області по сухому асфальтному покриттю автодороги, яка прямує від с. Глибока Макатиха, є другорядною дорогою, та на перехресті нерівнозначних доріг з вул. Літературній та автодороги 00537 "Слов'янськ -Пришиб" не надав перевагу в русі та вчинив зіткнення з автомобілем SUBARU FORESTER з держномером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався головною дорогою 00537 від вул. Г.Батюка до а/ш "Київ-Харків-Довжанський". Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Суд першої інстанції в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поклав особисті показання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надані ним безпосередньо у судовому засіданні, де він особисто свою винуватість визнав, факт вчинення адміністративного правопорушення не заперечував, а також:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №519400 від 13.07.2021р., у якому зафіксовано фактичні обставини справи дорожньо-транспорної пригоди (а.с. 3)
- схему місця ДТП до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 519400 від 13.07.2021р. у якій зафіксовано обстановку місця ДТП, розташування дорожніх знаків, дорожньої розмітки, напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення (а.с. 4);
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.07.2021р. та ОСОБА_3 від 13.07.2021р. (а.с. 7,8).
На думку суду апеляційної інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовані фактичні обставин справи, та зроблений обґрунтований висновок про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо незгоди особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 із суворістю накладеного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік, яке на його думку, є надмірно суворим, то суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими за таких підстав.
Так санкцією ст. 124 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Санкція вказаної вище статті є альтернативною, та суд при призначенні покарання, використовуючи свої дискреційні повноваження, тобто право, може обирати його вид та розмір з урахуванням вимог ст.ст. 33, 34, 35 КУпАП, а саме при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його винуватості, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд при накладенні стягнення наведених вище вимог дотримався та застосував стягнення у межах, встановлених санкцією статті 124 КУпАП.
Суд в обґрунтування накладення саме такого стягнення послався на те, що ОСОБА_1 свою винуватість визнав лише в судовому засіданні, яке відбулося 21.09.2021р., при цьому матеріал у справі про адміністративне правопорушення перебуває в провадженні суду з 15.07.2021р. та увесь цей час, паротягом майже двох місяців, судові засідання відкладалися за його клопотаннями та його захисника, що на думку суду свідчить про затягування розгляду справи. Також судом встановлено, що матеріальна шкода заподіяна потерпілому, внаслідок пошкодження його транспортного засобу, ОСОБА_1 не відшкодована, що на думку суду, вказує на відсутність каяття ОСОБА_1 з приводу вчиненого правопорушення. Також суд вважав, що винуватість ОСОБА_1 визнав лише під тягарем доказів та безпосередньо з метою уникнення суворого покарання.
На думку суду апеляційної інстанції такий висновок суду є законним обґрунтованим, вмотивованим, та справедливим за таких підстав.
Так, визнаючи свою винуватість, та не заперечуючи фактичні обставини справи в судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на прийняте рішення, де вважав рішення суду незаконним через неповноту та однобічність судового розгляду, винесеним судом без дослідження всіх доказів, нехтуючи принципами законності, верховенства права та презумпцією невинуватості. Тобто особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, зайнявши позицію щодо визнання винуватості та каяття в суді першої інстанції, в суді апеляційної інстанції змінив свою позицію на протилежну, та вважав, що його винуватість не доведено, та доказами не підтверджено.
Таким чином висновок суду першої інстанції про визнання винуватості ОСОБА_1 лише під тягарем доказів, є слушним, та знайшов своє відображення у апеляційній скарзі, тобто фактично визнання винуватості у адміністративному правопорушенні відсутнє, а отже і підстави для накладення біль м'якого стягнення, з урахуванням фактичних обставин справи, також відсутні, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП підтверджена сукупністю доказів, які були досліджені та перевірені судом.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відносно ОСОБА_1 також складено ще два протоколи про адміністративне правопорушення, а саме за ч. 4 ст. 130 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП від 13.07.2021р.
Керуючись ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005р. № 3262, відповідно до якого суди мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів ЄДРСР встановлено, що за ч. 4 ст. 130 КУпАП рішення судом не прийнято.
За ст. 122-4 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито в зв'язку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення, тобто за нереабілітуючими підставами.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги про зміну оскаржуваної постанови в частині накладеного адміністративного стягнення, на та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850,00грн. є неспроможними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2021р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік, залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2021р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя