Справа № 565/1013/19
Провадження № 2/565/128/21
09 червня 2021 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Алексейчик А.О.,
- позивачки - ОСОБА_1 ,
- представника позивачки - адвоката Полюхович О.І.,
- відповідача - ОСОБА_2 ,
- представника відповідача - адвоката Процун О.О.,
- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Вараш Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 з вимогами: стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (одної четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви в суд і до закінчення навчання - до 30 червня 2022 року. В обгрунтування заявлених вимог позивачка вказала наступні обставини. 29 серпня 1999 року між нею і ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Кузнецовським РАГС Рівненської області. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син - ОСОБА_3 , який знаходиться на її повному утриманні. В подальшому шлюб сторін було розірвано (актовий запис №52 від 18 травня 2006 року). Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2004 року з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 (одної четвертої) частини його заробітку і до досягнення ним повноліття. Рішенням цього ж суду від 19 квітня 2013 року розмір аліментів зменшено з 1/4 (одної четвертої) частини до 1/7 (одної сьомої) частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття і на даний час є студентом 1-го курсу денної форми навчання Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи». Термін навчання з 01 вересня 2018 року до 30 червня 2022 року. Назар навчається на стаціонарній формі навчання на комерційній основі, особисто не має ніякого джерела доходів. Згідно з доводами ОСОБА_1 на її повному утриманні знаходиться повнолітній син - ОСОБА_3 , оскільки вона здійснює плату за надання йому освітніх послуг та оплачує послуги щодо найму ним жилого приміщення для проживання. Таким чином, будучи студентом, ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги з боку свого батька - ОСОБА_2 . При цьому позивачка зазначила, що відповідач працює у відокремленому підрозділі «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та отримує стабільний дохід - заробітну плату, у зв'язку з чим може надавати матеріальну допомогу дитині, яка продовжує навчання та має бажання здобути вищу освіту. Проте угоди про сплату аліментів у добровільному порядку із ОСОБА_2 не досягнуто. З врахуванням наведених обставин, на переконання ОСОБА_1 , розмір аліментів має бути достатнім для повноцінного забезпечення рівня проживання та навчання сина.
Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Зміст відзиву свідчить, що відповідач частково визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, згідний сплачувати аліменти в користь позивачки на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - ОСОБА_3 , у розмірі 1/8 (одної восьмої) частини від усіх видів доходів щомісячно до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років. Свою позицію ОСОБА_2 обгрунтовує такими обставинами. З 29 серпня 1999 року він перебував із ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася дитина - ОСОБА_3 . Вказаний шлюб розірвано 18 травня 2006 року, актовий запис №52. Він сплачував аліменти на утримання сина після розірвання шлюбу із позивачкою і до досягнення ним повноліття. ОСОБА_2 вказав, що після досягнення повноліття, син ОСОБА_3 має повне право звернутися у суд про стягнення в свою користь аліментів на своє утримання, проте цього він не зробив. Згідно з доводами відповідача він не відмовляється матеріально підтримувати свою дитину після досягнення ним повноліття і до закінчення навчання. Вважає своїм обов'язком утримувати свою повнолітню дитину, що продовжує навчання, у достатньому розмірі для забезпечення її потреб. Разом з цим, покликаючись на ст.ст.182, 199, ч.1 ст.200 СК України, ОСОБА_2 зазначив, що при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан та стан здоров'я платника аліментів. З огляду на це просив суд прийняти до уваги, що він має постійне місце роботи та стабільний заробіток, однак не має жодного дороговартісного майна, за винятком кімнати в гуртожитку, загальною площею 28 кв.м., яка була отримана ним у приватну власність безкоштовно шляхом реалізації свого права на приватизацію житла. Окрім цього, ОСОБА_2 вказав про значне погіршення стану його здоров'я протягом останніх кілька років та наявність в нього таких захворювань, як гіпертонічна хвороба ІІ ступеня 2 стадії ризик 3, ішемічну хворобу серця, кардіосклероз, аортосклероз з дилатацією висхідного відділу аорти, остеопороз шийного відділу хребта, протрузії дисків С3, С4, С5, С6. Відповідач пояснив, що всі ці захворювання потребують постійних обстежень, профілактичних заходів та лікування, що в свою чергу тягне великі фінансові витрати та негативно впливає на його матеріальний стан. У відзиві ОСОБА_2 також вказав про зміни у його сімейному стані після розірвання шлюбу із позивачкою. Зазначив, що після розірвання шлюбу із ОСОБА_1 він перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 і в них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 22 січня 2013 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 . Як ствердив відповідач, через постійні хвороби дітей: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , його дружина була змушена звільнитися з роботи. Вона не перебуває на обліку у Вараській міській філії Рівненського обласного центру зайнятості, не отримує жодної матеріальної допомоги від держави. За таких обставин, згідно з доводами ОСОБА_2 на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_10 та двоє малолітніх дітей: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , вказавши, що норми Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства» зобов'язують його підтримувати матеріально його дружину та утримувати дітей до їх повноліття. Тому він як хороший батько намагається створити дітям умови, необхідні для їх всебічного розвитку та забезпечити рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідач вважає, що 1/8 (одна восьма) частка його доходу буде цілком достатньою для утримання його повнолітнього сина, що продовжує навчання, з огляду на те, що середній розмір нарахованої йому заробітної плати за один місяць становить 52476 (п'ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 50 коп. і запропонована ним 1/8 (одна восьма) частка його доходу становитиме орієнтовно 6559 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп., що в свою чергу втричі перевищує розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу, який становить 2197 (дві тисячі сто дев'яносто сім) грн. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 також вказав на те, що норми ст.180 СК України визначають обов'язок утримувати дітей для обох батьків, а не виключно того, хто не проживає спільно з дитиною. Ч.2 ст.200 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. А тому обов'язок утримувати їхню спільну з позивачкою дитину до закінчення навчання у вищому навчальному закладі є не тільки у нього, але і у ОСОБА_1 . При цьому відповідач зазначив, що позивачка працює начальником відділу закупівель управління містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради, тобто має постійне місце роботи та стабільний заробіток, а середньомісячний розмір її нарахованої заробітної плати за 2019 рік згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, становить 26741 (двадцять шість тисяч сімсот сорок одна) грн. 41 коп. Окрім цього, ОСОБА_2 вказав про те, що інших утриманців, крім спільного сина ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 немає. На переконання відповідача, відповідно до ст.77, 80, ч.1 ст.81 ЦПК України позивачка повинна належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами довести свої позовні вимоги, однак її аргументи, наведені в позовній заяві, є непереконливими та такими, що не заслуговують на увагу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені позовні вимоги просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (одної четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до закінчення сином навчання, тобто до 30 червня 2022 року. Позивачка пояснила, що до досягнення сином повноліття на його утримання ОСОБА_2 сплачував аліменти в розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) грн, які не покривали фактичних витрат на дитину. Позивачка зазначила про те, що із вересня 2018 року до теперішнього часу вона самостійно несе усі витрати, пов'язані із навчанням повнолітнього сина, який є її єдиним утриманцем. Загалом за цей період часу документально підтверджено факт здійснення нею добровільного утримання повнолітньої дитини в період навчання в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. ОСОБА_1 вказала про те, що на теперішній час здійснюється процес ліквідації установи, в якій вона працює, за своїм місцем роботи вона отримала попередження про те, що підлягає скороченню без пропозиції іншої роботи. За таких обставин, як пояснила позивачка, її доходи або зникнуть взагалі, або зменшаться. З огляду на ріст цін на речі побутового вжитку, одяг, харчування, згідно з доводами ОСОБА_1 повнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з продовженням навчання на денній формі та відсутністю стипендії чи інших власних доходів потребує фінансової допомоги зі сторони свого батька - відповідача. Проте ОСОБА_2 з моменту досягнення сином повноліття до теперішнього часу не надавав йому жодної матеріальної допомоги. Як ствердила позивачка, відповідач не спілкується зі своїм повнолітнім сином, їхнє спілкування не склалося ще протягом спільного проживання, ОСОБА_2 не сприймав ОСОБА_3 як сина, не проявляв до нього інтересу, а останньому ніколи не було комфортно з батьком. ОСОБА_1 зазначила, що вартість навчання ОСОБА_3 за рік складає 14500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн, у 2021 році розмір цих витрат становить 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн., а вартість проживання сина у гуртожитку - 5200 (п'ять тисяч двісті) грн. на рік, в тому числі в період карантину, пов'язаного із пандемією захворювання на COVID-19. Окрім цього, необхідно щомісячно сплачувати комунальні послуги, вартість яких в опалювальний сезон зростає. Позивачка конкретизувала, що до витрат, пов'язаних із навчанням повнолітнього сина, які вона понесла, також відносяться витрати на придбання підручників та інших необхідних речей для навчання, одягу, продуктів харчування. Зокрема, у серпні 2018 року нею для ОСОБА_3 був придбаний ноутбук, вартістю 18000 (вісімнадцять тисяч) грн., та в червні 2019 року - мобільний телефон, вартістю 7348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн., оскільки попередній мобільний телефон, не дивлячись на здійснений ремонт за 2000 (дві тисячі) грн., поломався. Вказаний мобільний телефон був придбаний у розстрочку відповідно до кредитного договору від 19 червня 2019 року і плата за нього вносилась частинами. При цьому вказала, що для навчання повнолітнього сина є необхідним забезпечення користування ним інтернет-ресурсом та різними програмами, а також придбання необхідної навчальної та посібної літератури, зошитів, паперу, флешок, ручок. Окрім цих витрат, як зазначила ОСОБА_1 , за найм автомобіля для перевезення необхідних речей до місця навчання повнолітнього сина вона витратила кошти в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. та для поточних потреб перераховує йому гроші на банківську картку. При визначенні розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 позивачка просила суд врахувати погіршення стану її здоров'я та хворобливий стан здоров'я повнолітнього сина, а саме: наявність в нього з дитинства доброякісного новоутворення на лівій стопі - фіброми, що постійно мокріє та зумовлює проблеми із взуттям і потребує операції, яка відкладається через наявні ризики, а також шкірного захворювання, проблем із хребтом та погіршення зору, що викликає необхідність проходження медичного обстеження та лікування.
Представник позивачки - адвокат Полюхович О.І. в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 (одної четвертої) частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року. На переконання адвоката Полюхович О.І., такий розмір аліментів є обґрунтованим і співмірним із витратами, які фактично несе позивачка у зв'язку із навчанням повнолітнього сина. Згідно з доводами представника позивачки наявність у ОСОБА_2 двох дітей та дружини вже було враховано судом при визначенні розміру аліментів, які стягувались із відповідача в користь позивачки до повноліття їхньої дитини. Представник позивачки просила суд також врахувати, що дружина ОСОБА_2 звільнилася з роботи за власним бажанням, що свідчить про те, що вона разом із відповідачем вирішили, що їх дохід є достатнім. Із позовом про стягнення аліментів ОСОБА_10 до ОСОБА_2 не зверталася. Щодо стану здоров'я відповідача, адвокат Полюхович О.І. зазначила, що сам по собі факт проведення обстежень і виявлення захворювань без призначень ліків не свідчить про здійснення витрат на лікування. Документи про оплату, які не містять ідентифікуючих даних платника, викликають сумнів в їх належності. Окрім цього, представник позивачки вважає, що на припущеннях ґрунтуються і доводи ОСОБА_2 щодо незадовільного стану здоров'я його малолітніх дітей, адже додані ним записи медичних карт є застарілими, окрім того старший син - ОСОБА_6 відвідує секцію боксу, що свідчить про те, що він - здорова дитина. В обґрунтування позовних вимог адвокат Полюхович О.І. вказала про збільшення розміру заробітної плати відповідача, що свідчить про значне покращення його матеріального становища. Згідно з доводами представника позивачки ОСОБА_2 не приймає жодної участі в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання, та не спілкується із ним. Вказала про доведеність заявлених позовних вимог ОСОБА_1 належними доказами про продовження навчання ОСОБА_3 , про фінансову спроможність відповідача та про потребу повнолітнього сина сторін в отриманні матеріальної допомоги з боку свого батька з огляду на витрати, викликані навчанням. Вважає, що 1/4 (одна четверта) частина заробітної плати відповідача є обгрунтованим розміром аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, та відповідає принципу рівності сторін з огляду на наявність на утриманні ОСОБА_2 двох малолітніх дітей і одного повнолітнього сина, який продовжує навчання. При цьому представник ОСОБА_1 зазначила, що відповідач має належний дохід, у його деклараціях про доходи вказано про зміну майнового стану, зокрема він придбав у салоні новий транспортний засіб, земельну ділянку та кімнату в гуртожитку, його дружина має у власності квартиру і на теперішній час працевлаштована. Натомість повнолітній син ОСОБА_2 у зв'язку із навчанням ніде не працює, не отримує жодних власних доходів і має проблеми зі здоров'ям, а матеріальний стан позивачки може змінитися в гіршу сторону у зв'язку із скороченням її посади. Заперечуючи проти доводів представника відповідача, представник позивачки зауважила, що стан здоров'я повнолітньої дитини враховується при визначенні розміру стягнення аліментів на її утримання і додаткові витрати на повнолітню дитину, що викликані особливими обставинами, не є самостійним предметом спору.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , зазначивши, що він згідний сплачувати аліменти в користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 (одної восьмої) частки від свого заробітку (доходу) щомісячно до закінчення сином навчання. ОСОБА_2 зазначив, що він не приходив до свого сина ОСОБА_3 після досягнення ним повноліття, адже це не схвалювалося його нинішньою дружиною. Проте, як вказав відповідач, він спілкується із сином по телефону, декілька разів з ним бачився, грав у шахи, іноді напочатку навчання надавав йому кошти по декілька сотень грн. і загалом їх стосунки є непоганими. ОСОБА_2 пояснив, що сплачені ним алміенти покрили всі витрати повнолітнього сина - ОСОБА_3 , пов'язані з навчанням, терміном на 1 рік. Після припинення стягнення аліментів у зв'язку із повноліттям сина в 2019 році він запитував позивачку чому більше з нього не стягуються аліменти та чи їй щось потрібно, на що остання відповіла, що він все вирішив у суді. Відповідач зазначив, що до нього не звертались ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з приводу сплати аліментів чи добровільного утримання повнолітнього сина у зв'язку з навчанням після досягнення ним повноліття, тому він вирішив, що їх матеріальне становище є достатнім. Позивачка лише просила завезти ОСОБА_3 та його речі за місцем навчання, проте він не зміг це зробити у зв'язку із зайнятістю на роботі. Згідно з доводами ОСОБА_2 він ніколи раніше не відмовлявся від будь-якої допомоги синові. Відповідач визнав хворобливий стан здоров'я ОСОБА_3 , зокрема, наявність в нього в старшому віці атолічного дерматиту, фіброми на нозі та погіршення зору. Факт призначення отриманого ОСОБА_1 кредиту згідно з кредитним договором від 19 червня 2019 року для придбання мобільного телефону сину ОСОБА_3 ОСОБА_2. не визнав. При вирішенні даного спору відповідач просив суд врахувати, що згідно з чиним законодавством батьки мають рівні права та обов'язки перед дитиною. У своїх поясненнях зазначив, що він здійснює матеріальне забезпечення своєї нинішньої сім'ї (дружини і двох малолітніх дітей) добровільно. Середній розмір його заробітної плати в 2021 році становить близько 30000 (тридцяти тисяч) грн. і його дружина - ОСОБА_10 дійсно наприкінці квітня 2021 року чи напочатку травня 2021 року офіційно працевлаштувалась товарознавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Відповідач вказав, що звільнення його дружини за власним бажанням із попередньої роботи було необхідним, адже їй потрібно було доглядати за малолітніми дітьми, які часто хворіли. З приводу витрат на своє лікування та лікування малолітніх дітей ОСОБА_2 зазначив, що він не може документально їх підтвердити, так як не збирав чеків. Доводи позивачки щодо зміни його майнового стану в кращу сторону вважає безпідставними. Пояснив, що у 2020 році він набув у власність земельну ділянку, яка раніше перебувала в оренді. Економлячи кошти, у 2011 році придбав автомобіль у період, коли сплачував аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 (одної четвертої) частки свого заробітку (доходу). Зважаючи на розмір свого середнього заробітку, ОСОБА_2 вважає, що 1/8 (одна восьма) частка його заробітку є цілком достатнім розміром аліментів для матеріального забезпечення повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Представник відповідача - адвокат Процун О.О. в судовому засіданні підтримала позицію відповідача, зазначивши, що визнає позовні вимоги частково та просить суд стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - ОСОБА_3 в розмірі 1/8 (одної восьмої) частки його заробітку (доходу) щомісячно, з дня подачі позову до закінчення повнолітньою дитиною навчання. Представник ОСОБА_2 пояснила, що відповідач здійснював утримання ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 та звертався до позивачки з питання її намірів щодо стягнення аліментів в подальшому. Згідно з доводами адвоката Процун О.О. ОСОБА_2 не заперечує проти утримання повнолітнього сина, проте вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню, має бути достатнім для забезпечення потреб дитини, пов'язаних із навчанням і його фізіологічних потреб, та водночас розумним, тобто таким, який не обмежує права інших осіб. Згідно з доводами представника відповідача утримання ОСОБА_3 повинно здійснюватися в міру можливостей його батька. При цьому має бути враховано встановлене обмеження щодо стягнення аліментів не більше 50 відсотків заробітної плати, щоб інші 50 відсотків залишилися в розпорядженні платника аліментів. Також при визначенні розміру аліментів відповідно до ст.182 СК України суд має врахувати стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів та наявність в нього інших утриманців. Вказала, що проведені медичні обстеження свідчать про хворобливий стан здоров'я відповідача, також у зв'язку з отриманою в 1990 році травмою він має глаукому лівого ока. ОСОБА_2 має витрати, пов'язані з придбанням ліків, проте він не збирав квитанції. На день подачі даного позову на утриманні у відповідача перебувало троє утриманців: його нинішня дружина, яка лише нещодавно працевлаштувалася на роботу, та їх двоє малолітніх дітей, які мають проблеми зі здоров'ям та які також навчаються, зокрема за шкільною навчальною програмою «Інтелект України», що в свою чергу зумовлює необхідність їх лікування та придбання спеціальної навчальної літератури. Утримання дружини та двох малолітніх дітей ОСОБА_2 здійснює добровільно. Представник відповідача зазначила, що відповідач має достатній розмір заробітку, що дає підстави стверджувати, що 1/8 (одна восьма) частина його заробітку буде достатньою для забезпечення потреб повнолітнього сина, пов'язаних із навчанням. Адвокат Процун О.О. також вказала, що обов'язок відповідача щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, згідно з ст.ст.141, 182 СК України має бути рівним із обов'язком позивачки, її матеріальне становище на сьогоднішній день покращилось, інших утриманців, окрім повнолітнього сина - ОСОБА_3 , вона не має, а її доводи щодо ймовірного погіршення матеріального стану в майбутньому є лише припущенням. Щодо стану здоров'я повнолітнього сина сторін представник відповідача зазначила, що фіброма - це доброякісне новоутворення, за яким слід спостерігати, а відсутність призначень відповідних ліків свідчить про відсутність медичних показань для її лікування. Зауважила про ненадання позивачкою доказів про витрати, пов'язані з лікуванням повнолітнього сина - ОСОБА_3 . До того ж витрати на лікування, на думку представника ОСОБА_2 , відносяться до додаткових витрат на утримання дитини, що не є предметом позову в даному випадку, тому ці обставини не можуть бути враховані. На думку адвоката Процун О.О., вчинені ОСОБА_1 розрахунки понесених витрат не підтверджуються доказами та є нерозумними. Вважає недоведеним обставину про те, що отриманий позивачкою кредит відповідно до кредитного договору від 19 червня 2019 року був використаний для придбання мобільного телефону повнолітньому сину ОСОБА_3 , адже таких даних надані квитанції не містять. Окрім цього, представник відповідача вказала про те, що надані позивачкою чеки та квитанції про здійснення нею оплати через термінал не містять даних про призначення платежу та ідентифікуючих даних отримувача коштів.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 (одної четвертої) частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року. ОСОБА_3 вказав, що відповідно до закону цей позов був поданий його матір'ю - ОСОБА_1 на його прохання, тому що особисто він не зміг подати вказаний позов через перебування у м.Львів та зайнятість навчанням. Згідно з поясненнями ОСОБА_3 матеріальну допомогу він просив у свого батька - ОСОБА_2 лише до свого повноліття, а після досягнення 18 років він із такими проханнями до відповідача не звертався. Повнолітній син сторін зазначив, що в добровільному порядку його утримує лише мати - позивачка у справі. Зокрема, ОСОБА_1 оплачує його навчання, проживання у гуртожитку, комунальні послуги, харчування, одяг, щомісячно надає гроші на необхідні побутові і особисті потреби. Згідно з доводами ОСОБА_3 у зв'язку із навчанням уЛьвівському навчально-науковому інституті ДВНЗ «Університет банківської справи» на денній платній формі навчання він потребує матеріальної допомоги з боку свого батька - ОСОБА_2 . Із пояснень ОСОБА_3 слідує, що він не звертався за допомогою до батька, тому що останній не ініціював вказаного питання. ОСОБА_3 вказав, що під час карантину, пов'язаного із пандемією COVID-19, він навчався дистанційно у періоди часу з листопада 2020 року до грудня 2020 року та з березня 2021 року до квітня 2021 року. При цьому, як зазначив ОСОБА_3 , фактично форма навчання не змінилася, оскільки необхідно було регулярно їздити на навчання у м.Львів і здавати письмові роботи, які не можна було здавати онлайн. При цьому весь цей час ОСОБА_1 , окрім навчання, оплачувала проживання в гуртожитку та комунальні послуги. Згідно з доводами ОСОБА_3 в середньому розмір його щомісячних витрат, окрім оплати навчання та проживання, становить 6000 (шість тисяч) грн. Окрім цього, ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_1 оплатила його курси навчання в автошколі, однак на сьогоднішній день ні він, ні позивачка не мають власного транспортного засобу. Стосовно стану свого здоров'я ОСОБА_3 пояснив, що він потребує обстеження та лікування очей, адже у нього спостерігається зниження зору. Окрім цього, ОСОБА_3 вказав, що має фіброму на лівій нозі та проблеми зі шкірою. На теперішній час приймає вітаміни для покращення зору та на шкіру наносить мазі. Серед витрат, які його мати понесла у зв'язку із навчанням, ОСОБА_3 зазначив також про придбання йому у розстрочку мобільного телефону, який необхідний для використання в навчанні. У судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що не має власного доходу та вказав, що починаючи з дня подачі позову - з 10 червня 2019 року він не отримував матеріальної допомоги від батька - ОСОБА_2 , окрім 500 (п'ятсот) грн., які останній переказав йому в честь дня народження на банківську картку. Із пояснень ОСОБА_3 слідує, що він спілкується із відповідачем, коли останній проявляє ініціативу, вони вітають один одного з днем народження.
З'ясувавши обставини, на які покликаються сторони, їх представники та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши і надавши правову оцінку усім доказам, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, підлягає частковому задоволенню. Аліменти, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно визначити в розмірі 1/6 (одної шостої) частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - з 10 червня 2019 року до закінчення дитиною навчання - до 30 червня 2022 року включно.
Зазначений висновок суду ґрунтується на наступних фактичних обставинах та нормах права.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 18 червня 2001 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є сторони у даній справі - ОСОБА_1 і ОСОБА_2
20 грудня 2004 року Кузнецовським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист у справі №2-1726/2004 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (одної четвертої) частини зробітку (доходу) батька, починаючи з 20 жовтня 2004 року до досягнення дитиною повноліття.
Заочним рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2013 року у справі №565/627/13-ц позов ОСОБА_2 задоволено частково, зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2004 року, з 1/4 (одної четвертої) частини до 1/7 (одної сьомої) частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення суду ухвалене на підставі того, що у зв'язку із створенням нової сім'ї, появи двох малолітніх дітей у позивача після 17 грудня 2004 року змінився сімейний стан, він несе додаткові витрати, що призвело до зміни його матеріального становища, крім цього у нього погіршився стан здоров'я. Зокрема, вказаним рішенням суду враховано, що сімейний стан платника аліментів ОСОБА_2 змінився. Він 22 січня 2013 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 22 січня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області. Крім цього, у нього зявились діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є малолітніми, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження. З довідки ЖЕД №2 м.Кузнецовська від 19 березня 2012 року вбачається, що дружина позивача не працює з 27 січня 2009 року. Згідно з рішенням ЛКК №223 від 29 березня 2013 року позивачу ОСОБА_2 встановлено діагноз артифакія, рубець рогівки, глаукома лівого ока та дано висновок про потребу у періодичному обстеженні та лікування.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16 травня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Кузнецовського міського суду від 19 квітня 2013 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження №38492681 від 14 червня 2013 року, винесеною заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції Вишневською Г.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №565/627, виданого 19 квітня 2013 року, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 (одної четвертої) частини на 1/7 (одну сьому) частину заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із 16 травня 2013 року.
Довідка Львівського навчально-наукового інституту Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» №349 від 23 травня 2019 року свідчить, що ОСОБА_3 дійсно навчається у Львівському навчально-науковому інституті Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи», IV рівня акредитації на І курсі за спеціальністю «051 Економіка», денної форми навчання, за рахунок фізичних і юридичних осіб. Термін навчання з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року.
Згідно з договором №76.18 про надання освітніх послуг в ДВНЗ «Університет банківської справи», укладеним між Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) 11 серпня 2018 року для ОСОБА_3 (одержувача) Державний вищий навчальний заклад «Університет банківської справи» взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів ОСОБА_1 здійснити надання ОСОБА_3 освітньої послуги в системі вищої освіти на денній формі навчання у Львівському навчально-науковому інституті за спеціальністю економіка. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 60000 (шістдесят тисяч) грн., в тому числі: 1-й рік навчання - 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн., 2-й рік навчання - 14500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн., 3-й рік навчання - 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн., 4-й рік навчання - 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн. Строки внесення плати - кожного семестру.
31 серпня 2018 року між Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» (наймодавцем) і ОСОБА_3 (наймачем) укладено договір найму жилого приміщення №18-53/18, за умовами якого наймодавець надає, а наймач приймає у строкове платне користування одне ліжко-місце в кімнаті №28 студентського гуртожитку Львівського навчально-наукового інституту Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» за адресою: АДРЕСА_1 . Жиле місце надається наймачеві із числа студентів Львівського інституту Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» за його заявою з дозволу ректора Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» (директора Львівського інституту Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» з 01 вересня 2018 року до 30 червня 2019 року (включно) з правом пролонгації і лише на період його навчання в інституті.
Позивачкою було проведено аналіз витрат на період навчання повнолітнього сина - ОСОБА_3 та надано його суду у письмовому вигляді. Так, ОСОБА_1 зазначила, що в 2018 році здійснені витрати на навчання повнолітньої дитини у розмірі 44665 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн., що включає в себе оплату в серпні 2018 року за навчання та проживання ОСОБА_3 в гуртожитку, придбання йому ноутбука, холодильника, чайника, праски і фена, набору продуктів, оплату транспорту до м.Львів, перекази на карту сина, вчинені протягом серпня-грудня 2018 року. У вищевказану суму згідно з письмовим аналізом позивачки проведених витрат у 2018 році не включені витрати на поїздку і проживання у м.Львів при подачі документів для вступу у вищий навчальний заклад, харчування, витрати на проїзд поїздом і маршруткою, придбання одягу і взуття та надання нею ОСОБА_3 на проживання готівки у сумі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно. Із даного аналізу витрат слідує, що загальний розмір витрат, зумовлених навчанням повнолітнього сина, у 2019 році становить 65500 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн., не враховуючи надання йому готівки в середньому 2000-3000 (дві тисячі - три тисячі) грн. на місяць, витрат на проїзд поїздом та маршруткою, придбання наборів продуктів, одягу та взуття. До витрат, понесених у 2019 році, ОСОБА_1 віднесла плату за навчання, плату за проживання у гуртожитку, здійснені перекази на карту сина, придбання телефону, оплату транспорту до м.Львів. Згідно з аналізом позивачки у зв'язку з навчанням ОСОБА_3 у 2020 році в загальному було витрачено 64379 (шістдесят чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн., в тому числі здійснено оплату за його навчання та проживання в гуртожитку, перевезення автотранспортом до м.Львів, навчання в автошколі, здачу іспитів і отримання посвідчення водія, придбання бензину для водіння в автошколі та перекази на карту сина. Окрім цього, згідно з доводами ОСОБА_1 протягом 2020 року нею була видана ОСОБА_3 готівка у сумі 2000-3000 (дві тисячі - три тисячі) грн. щомісяця та понесені витрати на дорогу, придбання продуктів харчування, одягу та взуття. Відповідно до аналізу, здійсненого позивачкою, у січні 2021 році витрати у зв'язку з навчанням повнолітньої дитини становлять 11014 (одинадцять тисяч чотирнадцять) грн., в тому числі оплата за навчання та проживання в гуртожитку.
У підтвердження вищезазначених витрат позивачка надала суду відповідні докази. Проте в даному випадку суд бере до уваги лише ті документи про витрати ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , які стосуються предмету позову - стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Так, надані позивачкою документи за період, починаючи 06 червня 2019 року, свідчать, що витрати ОСОБА_1 і повнолітнього сина - ОСОБА_3 , пов'язані із продовженням останнім навчання, у 2019 році в сукупному розмірі становлять 41064 (сорок одна тисяча шістдесят чотири) грн. 94 коп. Ці обставини підтверджуються такими письмовими доказами: видатковою накладною ФОП ОСОБА_12 №1 від 19 червня 2019 року,квитанцією ТОВ «Алло» №3214-000816 від 19 червня 2019 року та дублікатами квитанцій АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1406192926.1 від 12 липня 2019 року, №0.0.1426157493.1 від 02 серпня 2019 року, №0.0.1455819216.1 від 05 вересня 2019 року, №0.0.1487427231.1 від 09 жовтня 2019 року, №0.0.1392416380.1 від 25 червня 2019 року, №97353270530324232308 від 13 липня 2019 року, №97353270556372662089 від 12 серпня 2019 року, №Р24А652201341А85280 від 15 серпня 2019 року, №Р24А658842658А04077 від 29 серпня 2019 року, №97353270571748169816 від 30 серпня 2019 року, №0.0.1451756367.1 від 31 серпня 2019 року, №0.0.1451775915.1 від 31 серпня 2019 року, №97353270582689937740 від 12 вересня 2019 року, №Р24А667456156А97407 від 17 вересня 2019 року, №Р24А669757746А19034 від 20 вересня 2019 року, №Р24А676751636А24550 від 06 жовтня 2019 року, №Р24А690115983А20159 від 03 листопада 2019 року, №Р24А695111709А60689 від 14 листопада 2019 року, №Р24А696466094А87485 від 17 листопада 2019 року, №Р24А701273300А20050 від 28 листопада 2019 року, №Р24А702662946А22083 від 02 грудня 2019 року, №Р24А705963378А88630 від 11 грудня 2019 року, №Р24А706946527А51221 від 13 грудня 2019 року і №Р24А143058656С17329 від 21 грудня 2019 року.
Здійснення позивачкою витрат, викликаних навчанням ОСОБА_3 , у 2020 році у загальній сумі 58895 (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. доводиться дублікатами квитанцій АТ КБ «Приватбанк» №Р24А716418650А93139 від 09 січня 2020 року, №Р24А157988546С68982 від 13 січня 2020 року, №Р24А161103975С35450 від 16 січня 2020 року, №Р24А176993469С71347 від 30 січня 2020 року, №Р24А190227125С45332 від 09 лютого 2020 року, №Р24А194841309С34235 від 12 лютого 2020 року, №Р24А730301573А77788 від 14 лютого 2020 року, №Р24А220099523С80733 від 29 лютого 2020 року, №Р24А239433683С29161 від 11 березня 2020 року, №Р24А244409866С67705 від 14 березня 2020 року, №Р24А257865715С23220 від 22 березня 2020 року, №Р24А748694284А29702 від 01 квітня 2020 року, №Р24А277624532С21092 від 03 квітня 2020 року, №Р24А287903124С48242 від 09 квітня 2020 року, №Р24А292098153С73300 від 12 квітня 2020 року, №Р24А329224792С03323 від 02 травня 2020 року, №0.0.1695796441.1 від 04 травня 2020 року, №Р24А334251740С11526 від 05 травня 2020 року, №Р24А356034776С79488 від 17 травня 2020 року, №Р24А360855393С88043 від 19 травня 2020 року, №Р24А411280214С07218 від 15 червня 2020 року, №Р24А533933749С72072 від 16 серпня 2020 року, №Р24А544357551С80176 від 21 серпня 2020 року, №0.0.1817321205.1 від 28 серпня 2020 року, №0.0.1820441307.1 від 31 серпня 2020 року, №Р24А591834952С56019 від 13 вересня 2020 року, №Р24А591834952С56019 від 13 вересня 2020 року, №Р24А621709240С59765 від 26 вересня 2020 року, №Р24А631827445С67352 від 01 жовтня 2020 року, №Р24А661361618С35305 від 14 жовтня 2020 року, №Р24А669254824С55945 від 17 жовтня 2020 року, №Р24А701443634С13066 від 31 жовтня 2020 року, №Р24А703016529С27668 від 01 листопада 2020 року, №Р24А722770490С64596 від 09 листопада 2020 року, №Р24А738702030С17832 від 16 листопада 2020 року, №Р24А755458800С76898 від 23 листопада 2020 року, №Р24А767568947С38212 від 27 листопада 2020 року, №Р24А783030208С08322 від 03 грудня 2020 року, №Р24А784263878С65274 від 04 грудня 2020 року, №Р24А786896742С49045 від 05 грудня 2020 року, №0.0.1954175720.1 від 22 грудня 2020 року, №Р24А847943241С50001 від 28 грудня 2020 року, квитанцією ТВБВ №10017/080 філії Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» №56 від 29 січня 2020 року та квитанцією Рафалівської автомобільної школи ПП «Сигнал» до прибуткового касового ордера №233 від 28 травня 2020 року.
Згідно з дублікатами квитанцій №0.0.1965812776.1 від 04 січня 2021 року і №0.0.1969862989.1 від 10 січня 2021 року витрати ОСОБА_1 , зумовлені продовженням навчання ОСОБА_3 , у 2021 році становлять 10850 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн.
Із щорічної декларації ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, слідує, що в 2019 році за основним місцем роботи в управлінні містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради позивачка отримала заробітну плату в загальному розмірі 320897 (триста двадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. та аліменти, утримані відокремленим підрозділом «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в загальному розмірі 30225 (тридцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн.
Лист управління містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області №01-16/498 від 14 вересня 2020 року свідчить, що за місцем роботи за останні 12 місяців ОСОБА_1 виплачено на руки 256509 (двісті п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 23 коп.
Отже, з наведених доказів судом встановлено, що у зв'язку з продовженням навчання у Львівському навчально-науковому інституті Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» на денній платній формі навчання повнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не має власних доходів, потребує матеріальної допомоги з боку своїх батьків. ОСОБА_1 здійснює добровільне утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Натомість ОСОБА_2 свого батьківського обов'язку не виконує, не надає матеріальної допомоги своєму повнолітньому сину - ОСОБА_3 , якої останній потребує у зв'язку з продовженням навчання.
Документи, які підтверджують здійснення позивачкою витрат на потреби ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не стосуються предмету даного спору сторін та є неналежними, тому суд їх відхиляє.
Надані ОСОБА_1 чеки АТ КБ «Приватбанк» про здійснення оплати карткою через термінал: №0000001271633075 від 01 липня 2019 року, №0000001329934487 від 27 серпня 2019 року, №0000001360539626 від 24 вересня 2019 року, №0000001391976100 від 22 жовтня 2019 року, №0000002032921261 від 15 січня 2020 року, №0000002140017631 від 12 квітня 2020 року, №0000002177789975 від 13 травня 2020 року, №0000002214469370 від 11 червня 2020 року, №0000002250857504 від 09 липня 2020 року, №0000002257423415 від 15 липня 2020 року, №0000002295096494 від 13 серпня 2020 року, №0000002333866856 від 11 вересня 2020 року, №0000002373842518 від 10 жовтня 2020 року, №0000002412400174 від 06 листопада 2020 року та №0000002500629907 від 04 січня 2021 року, які не містять даних про особу-платника та особу, в користь якої надані послуги, не можуть бути визнані судом як належні докази, тому підлягають відхиленню.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивачки на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд, окрім матеріального становища ОСОБА_3 та можливості надання утримання його матір'ю - позивачкою, врахував також стан здоров'я повнолітньої дитини сторін, стан здоров'я та матеріальне становище ОСОБА_2 і наявність в нього інших утриманців.
Під час судового розгляду даної справи відповідач визнав хворобливий стан здоров'я ОСОБА_3 , підтвердивши наявність в нього в старшому віці атопічного дерматиту, фіброми на нозі та погіршення зору. Ці обставини відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
ОСОБА_2 є батьком двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 26 жовтня 2012 року (відповідний актовий запис №599 від 27 листопада 2009 року) та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 25 травня 2012 року (відповідний актовий запис №258 від 25 травня 2012 року) відповідно.
22 січня 2013 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_13 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 22 січня 2013 року (відповідний актовий запис №13 від 22 січня 2013 року).
Згідно з поясненнями відповідача, наданими в судовому засіданні, він спільно проживає однією сім'єю із ОСОБА_10 та двома малолітніми дітьми:сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дочкою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та добровільно їх утримує.
Довідка Вараського ліцею №1 Вараської міської територіальної громади Рівненської області №91 від 11 вересня 2020 року свідчить, що ОСОБА_7 навчається у цьому навчальному закладі у 3-А класі за науково-педагогічним проектом «Інтелект України».
Згідно з довідкою Вараського ліцею №1 Вараської міської територіальної громади Рівненської області №92 від 11 вересня 2020 року ОСОБА_6 навчається в зазначеному навчальному закладі в 5-А класі за науково-педагогічним проектом «Інтелект України».
Ціна одного комплекту навчальних матеріалів за один навчальний місяць, необхідних для програми науково-педагогічного проекту «Інтелект України», становить 260 (двісті шістдесят) грн. Наведені обставини підтверджуються договором купівлі-продажу №249 від 01 червня 2020 року та витягом із протоколу батьківських зборів на тему «Навчання учнів 5 класу ЗНЗ №1 м.Вараш Рівненської області №1 від 15 червня 2020 року.
Згідно з умовами договору від 08 вересня 2020 року на здійснення організації гарячого харчування учня 5-А класу школи №1 м.Вараш Рівненської області на 2020 навчальний рік харчування у школі для малолітнього ОСОБА_6 є платним, ціна на харчовий раціон становить 22 (двадцять дві) грн. 15 коп. за 1 діто-день.
Фіскальні чеки №0000033440 від 14 вересня 2020 року і №0000033441 від 14 вересня 2020 року, видані касою плавального басейну державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що надані відповідачем, які не містять відомостей про особу, якій надані послуги занять з боксу і кікбоксингу та про особу платника, не можуть бути визнані належними доказами в даній цивільній справі та підлягають відхиленню.
Виписка із медичної карти амбулаторного хворого, видана комунальним некомерційним підприємством Вараської міської ради «Вараський центр первинної медичної допомоги» 16 вересня 2020 року свідчить, що у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діагностовано ожиріння аліментарного генезу, часті отити та рекомендовано консультація в Рівненській обласній дитячій лікарні спеціалістів: лікаря-лора та лікаря-ендокринолога.
У виписці із медичної карти амбулаторного хворого, виданої комунальним некомерційним підприємством Вараської міської ради «Вараський центр первинної медичної допомоги» 16 вересня 2020 року, зазначено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має діагноз: головний біль напруги, нічний енурез, ДЖВШ, хронічний аденоїдит.
Із трудової книжки серії НОМЕР_5 слідує, що ОСОБА_10 18 лютого 2019 року звільнена з роботи приймальника товару у ТзОВ «Ексім Трейд «Транс Фуд» за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України на підставі наказу №ЕТФ/к-025 від 18 лютого 2019 року.
З 09 жовтня 2020 року ОСОБА_10 перебувала на обліку як безробітна у Вараській міській філії Рівненського обласного центру зайнятості, що підтверджується довідкою цієї установи №1702445 від 15 жовтня 2020 року.
У наданих суду поясненнях відповідач визнав, що на теперішній час, починаючи з квітня 2021 року чи травня 2021 року, його дружина - ОСОБА_10 дійсно офіційно працевлаштувалась товарознавцем у магазині «Диво цін». За таких умов, у відповідності ч.1 ст.82 ЦПК України ця обставина є встановленою та не підлягає доказуванню.
З рішення ЛКК комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради «Вараський центр первинної медичної допомоги» №259 від 07 вересня 2020 року встановлено, що ОСОБА_2 має діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст. р.3, ІХС, кардіосклероз, аортосклероз з дилятацією висхідного відділу аорти СНІ, остеохондроз шийного відділу хребта, протрузії дисків С3,С4, С5, С6.
Рішенням ЛКК державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 МОЗ України» №552 від 23 вересня 2020 року підтверджується наступний діагноз відповідача: вторинна з ВОТ глаукома лівого ока (наслідок травми в 1990 році), рубець рогівки лівого ока, міопія сл. ст. OS.
Згідно із висновком лікаря діагностичного центру ТОВ «МДЦ Експерт» Недобоя С.О. від 27 грудня 2019 року, здійсненого за результатами мультизрізової комп'ютерної томографії ОСОБА_2 на час обстеження МСКТ - ознак об'ємної патології органів грудної клітки, черевної порожнини, органів малого тазу не виявлено, наявні: жировий гепатоз, дрібні кісти лівої нирки, КТ - ознаки дегенеративно-дистрофічних змін міжхребцевого диску L5-S1.
Із повідомлення діагностичного центру ТОВ «МДЦ Експерт» від 27 грудня 2019 року та фіскального чеку від 27 грудня 2019 року слідує, що вартість медико-діагностичних послуг, наданих діагностичним центром ТОВ «МДЦ Експерт» ОСОБА_2 , становить 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн.
02 січня 2020 року відповідач проходив обстеження в Рівненській обласній клінічній лікарні.
06 січня 2020 року ОСОБА_2 проходив обстеження у відділенні №065 ТОВ «МЛ «Діла» в м.Рівне. Повідомленням №405007575 та фіскальним чеком від 06 січня 2020 року підтверджується, що вартість досліджень відповідача у ТОВ «МЛ «Діла» становить 1075 (одна тисяча сімдесят п'ять) грн.
У результаті ультразвукового обстеження щитоподібної залози 06 січня 2020 року у ОСОБА_2 виявлені ознаки АІТ, TIRADS 3-4. Вказане ультразвукове обстеження не є клінічним діагнозом і потребує консультації лікаря.
За даними ультразвукового обстеження соноеластографії утвору лівої частки, розміром 10 мм, 06 січня 2020 року лікарем УЗД ОСОБА_14 надано заключення про те, що у відповідача виявлені еластографічні ознаки доброякісного утворення, найбільш ймовірно колоїдний/губчатий вузол, рекомендовано консультація ендокринолога, контроль в динаміці.
Згідно з висновком лікаря кардіологічного диспансерно-поліклінічного відділення Рівненської обласної клінічної лікарні МОЗ України ОСОБА_15 за даними ехокардіографічного обстеження ОСОБА_2 від 08 січня 2020 року у ОСОБА_2 виявлено: аортосклероз, дилятація висхідного відділу аорти, ущільнені стулки МК, концентричне ремоделювання ЛШ, порожнини серця не збільшені, скоротлива здатність не порушена, незначна регургітація на МК, ТК, клапані ЛА, систолічний тиск в ЛА 25 мм рт. ст.
Отже, зазначеними доказами підтверджується хворобливий стан здоров'я відповідача.
Дані обстеження ОСОБА_2 у ТОВ «Медичний центр Асклепій Рівне» від 01 вересня 2014 року, заключення лікаря ТОВ «МДЦ Експерт» ОСОБА_16 за результатами мультизрізової комп'ютерної томографії плечового суглобу відповідача від 14 вересня 2015 року, висновок лікаря ТОВ «МДЦ Експерт» ОСОБА_16 за результатами мультизрізової комп'ютерної томографії органів грудної клітки та середостіння ОСОБА_2 від 01 вересня 2016 року, результати лабораторних досліджень відповідача у ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова» від 15 січня 2019 року, висновок лікаря ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова» Вашкулат Є.О. №10-102 від 15 січня 2019 року, заключення лікаря УЗД ОСОБА_17 від 19 лютого 2019 року та заключення лікаря ДЗ «СМСЧ-3 МОЗ України» ОСОБА_18 від 09 квітня 2019 року, які свідчать про стан здоров'я ОСОБА_2 у період до досягнення повноліття ОСОБА_3 та не стосуються предмету доказування в даній цивільній справі, суд відхиляє як неналежні докази.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер ідентифікаційної довідки: 224084763 від 15 вересня 2020 року) свідчить, що згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серії та номер: б/н, виданим Вараською міською радою Рівненської області 06 грудня 2017 року, відповідачу на праві приватної власності належить 1/2 (одна друга) частка житлової кімнати в гуртожитку, загальною та житловою площею 20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік у 2019 році майстер РП ЦРТМУ ОСОБА_2 отримав дохід - заробітну плату за основним місцем роботи у державному підприємстві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у відокремленому підрозділі «Рівненська АЕС» у загальному розмірі 566224 (п'ятсот шістдесят шість тисяч двісті двадцять чотири) грн.
Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням з 01 січня 2020 року до 13 грудня 2020 року відповідач за вказаний період часу одержав дохід - заробітну плату за основним місцем роботи у державному підприємстві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у відокремленому підрозділі «Рівненська АЕС» у сукупному розмірі 634781 (шістсот тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна) грн.
Зміст вказаних декларацій про доходи свідчить, що у власності ОСОБА_2 , окрім житлової кімнати в гуртожитку, загальною площею 20 кв.м., належить земельна ділянка, загальною площею 2000 кв.м., та транспортний засіб - легковий автомобіль, марки «Рено Логан», 2011 року випуску, вартістю 110000 (сто десять тисяч) грн.
Щорічні декларації відповідача як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016-2018 роки не стосуються предмету доказування в даній цивільній справі, тому підлягають відхиленню.
Довідка про доходи ОСОБА_2 , видана відокремленим підрозділом «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» №2572 від 24 травня 2021 року свідчить, що відповідачу, який займав посаду слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування, була нарахована заробітна плата в наступному розмірі: у червні 2019 року - 29923 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 98 коп., у липні 2019 року - 35676 (тридцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 49 коп., у серпні 2019 року - 41566 (сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 50 коп., у вересні 2019 року - 44483 (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 64 коп., у жовтні 2019 року - 44552 (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 62 коп., у листопаді 2019 року - 38590 (тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 72 коп., у грудні 2019 року - 76561 (сімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 02 коп.
Сукупний розмір нарахованої заробітної плати відповідача на посаді майстра виробничої дільниці І групи у період часу із вересня 2019 року до серпня 2020 року включно становить 629718 (шістсот двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 54 коп. та до сплати - 506923 (п'ятсот шість тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 43 коп., що підтверджується довідкою відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» №3191 від 04 вересня 2020 року.
Згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» №2571 від 24 травня 2021 року сукупний розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 - слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування у період часу із січня 2020 року до грудня 2020 року включно становить 634781 (шістсот тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 29 коп. та до сплати - 510998 (п'ятсот десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 94 коп.
Із довідки про доходи №2570 від 24 травня 2021 року, виданої відокремленим підрозділом «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» слідує, що загальний розмір нарахованої заробітної плати відповідача протягом січня-квітня 2021 року становить 149757 (сто сорок дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 68 коп. та до сплати - 120554 (сто двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 93 коп.
Отже, дослідженими судом доказами в їх сукупності доводиться спроможність ОСОБА_2 сплачувати аліментина утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким проживає окремо, в розмірі 1/6 (одної шостої) частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - з 10 червня 2019 року до закінчення дитиною навчання - до 30 червня 2022 року включно. Вказаний розмір аліментів не обмежує прав відповідача на власне забезпечення і інших його утриманців та є достатнім з огляду на розмір доходу ОСОБА_2 і можливість здійснення утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, на теперішній час з боку його матері - ОСОБА_1 . За таких обставин, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є обґрунтованими, тому їх необхідно задоволити.
Такий висновок суду ґрунтується на вимогах ст.ст.199-201 СК України.
Зокрема, ст.199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Підстав для задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, на підставіст.ст.199-201 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 (одної шостої) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - з 10 червня 2019 року до закінчення дитиною навчання - до 30 червня 2022 року включно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - відмовити за їх безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 512 (п'ятсот дванадцять) гривень 06 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відкласти складення повного судового рішення на 11 червня 2021 року.
Головуючий суддя О.І.Горегляд