Справа № 373/1578/21
16 листопада 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12021111240000143 від 27.03.2021 про обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27.03.2021 приблизно о 01 год. 50 хв., знаходячись разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час словесного конфлікту, обумовленого побутовими суперечками, що переріс у бійку, завдав ОСОБА_6 один удар в ліву частину обличчя. У відповідь ОСОБА_6 захищаючись руками нанесла ОСОБА_4 від чотирьох до шести ударів по тілу, заподіявши йому садна в лобній ділянці праворуч, у виличній ділянці праворуч, синці на лівій бічній поверхні грудної клітини у середній третині, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В результаті цього конфлікту у ОСОБА_4 з мотивів особистої образи та неповаги до нього як чоловіка і співмешканця, розбіжностей на побутовому ґрунті, виник злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , перебуваючи у кухні квартири за вищевказаною адресою, взяв зі столу кухонний ніж довжиною 19,1 см, що складається з клинка довжиною 9,3 см та ручки, довжиною 9,8 см, наблизився до ОСОБА_6 , яка перебувала в спальні квартири поруч з ліжком, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді можливого настання смерті останньої та свідомо бажаючи їх настання, наніс вказаним кухонним ножом один удар в ліву частини шиї ОСОБА_6 , чим заподіяв їй колото-різане поранення шиї. В результаті чого остання померла на місці події.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 21.09.2021 відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення альтернативного виду запобіжного заходу - застави. Строк дії запобіжного заходу відповідно до цієї ухвали до 19 листопада 2021 року.
04 листопада 2021 року прокурором ОСОБА_3 подано до суду письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджуються зібраними органом досудового розслідування доказами. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, що свідчить про можливість його переховування від суду та про можливість незаконного впливу на свідків.
Також вказує на наявність такого ризику як вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
В ході судового засідання прокурор підтримав клопотання та просить його задовольнити. Інших аргументів на підтримання поданого клопотання не зазначив.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Обвинувачений та його захисник вважають, що клопотання є необґрунтованим і базується лише на припущеннях, оскільки прокурор без достатніх підстав вважає, що можливий вплив на свідків, ухилення обвинуваченого від суду чи вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначені прокурором ризики мають ознаки припущення без будь-яких доказів. Обвинувачений проживає у помешканні за місцем своєї реєстрації. Отже, його соціальні зв'язки вказують на певну сталість.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що прокурором подане клопотання у строк, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 184 та ч. 1 ст. 199 та пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Відповідно до приписів ст. ст. 199, 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути таке клопотання прокурора.
Суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину. Зокрема, до суду направлено обвинувальний акт, що є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і на які вказує прокурор: переховуватися від суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його винуватості та вплив на свідків.
Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Крім того, у суду відсутні докази достатніх гарантій забезпечення явки обвинуваченого в судове засідання за умови застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризику, який існував на час обрання судом відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначений прокурором у клопотанні. Дотримання мети і підстави запобіжного заходу є визначальним при вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
Обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зважаючи на відсутність підстав вважати, що такий ризик припинився від дня постановлення ухвали суду про обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, наявні.
У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на відсутність жодного ризику, який зазначений прокурором в клопотанні. Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину в поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дає підстави вважати, що існує ризик вчинення особою дій щодо переховування від суду.
Відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України»).
При розгляді даного клопотання суд звертає увагу на такі чинники: особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків у місці постійного проживання, наявність місця роботи, репутацію, майновий стан тощо.
Зважаючи на законодавчо визначену мету заходів забезпечення кримінального провадження - досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а також мету застосування запобіжного заходу - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду (ч. 1 ст. 177 КПК України), суд, зважаючи на приписи ст. ст. 94, 370 КПК України доходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу має бути досягнута зазначена вище мета.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні та актуальні, а продовження саме такого виду запобіжного заходу є доцільним.
В силу п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, направленого проти життя та здоров'я особи.
В силу п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 вважається таким, що раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання, в тому числі і на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначається розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 9, 177, 194, 197, 331 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто з 16 листопада 2021 року до 16 січня 2022 року, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1