17 листопада 2021 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Карабак Л.Г. за участю секретаря судового засідання Тимошенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним.
25.05.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний Договір № 500942149, сума кредиту, що складає 4 523,42 грн., відповідно пункту 2.2. Кредитного Договору, процентна ставка за користування Кредитом становить 15,99 відсотків річних. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, відкривши позичальнику відновлювану кредитну лінію з лімітом 4 523,42грн.
21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500942149 від 22.05.2014 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1
26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №500942149 від 22.05.2014 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1
16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №500942149 від 22.05.2014 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, відповідачем здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі не погашена. У зв'язку з тим, що відповідачем прострочене грошове зобов'язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору № 500942149 від 22.05.2014 року, та у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22088,42 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у розмірі 2270,00 грн., крім того витрати понесенні на правочину допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.09.2021 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представником позивача подане клопотання до суду про розгляд справи за відсутності позивача.
29.04.2021 року представником відповідача, адвокатом Тягуновою Г.В., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20.04.2021 року, через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач не визнає заявлені вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що з наданих позивачем доказів, неможливо встановити чи має фактор права наступного відступлення прав вимоги за кредитними договорами, переданими за договором факторингу №1 від 21.06.2016р. Також позивачем не надано доказів на виконання умов п. 1.1. Договору факторингу № 1 від 21.06.2016, а саме підтвердження передання ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових кошті в розпорядження ПАТ «Альфа-Банк», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників. Крім того наданий Витяг Додатку №1 до Договору факторингу №1 від 21 червня 2016 року, не може слугувати доказом переходом факту відступлення права вимоги між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», оскільки даний Витяг складений та підписаний фактором Конько А.О., та не містить підписів представників Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відповідно Договору факторингу № 1, додатками якого є: Додаток №1. Представник відповідача зазначає, що 26.12.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» укладають договір факторингу з ТОВ «ФК «ВЕСТА», за яким за плату останній отримує право вимоги до боржників, перелік яких міститься в Додатку 1-1, але даного додатку до справи не надано. Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення ТОВ «ФК «ВЕСТА» повної оплати ціни прав вимоги за договором факторингу, тому немає можливості встановити момент набуття прав вимоги. Набуття прав кредитора, як вказує позивач, здійснено за договором відступлення прав вимоги, який за своєю правової природою є договором цесії, а не договором факторингу. Представник відповідача зазначає, що позивач обґрунтовує свої вимоги виключно договорами відступлення права вимоги та розрахунком заборгованості, які в свою чергу не містять інформації про нарахування саме такої суми боргу, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості. ТОВ «Вердикт Капітал» не надало первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення, тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості є правильним. Позивач раніше звертався до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, за яким здійснювалось відрахування заборгованості з заробітної плати відповідача, і який рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім зазначеного, сума боргу не повинна перевищувати суми кредиту. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути з позивача судові витрати понесені відповідачем у зв'язку з розглядом цивільної справи.
Представник Відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
22 травня 2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву на отримання кредиту та кредитний договір № 500942149.
Згідно з п. 2.1. вказаного договору сума кредиту складає 4523,42 грн.
У відповідності з п. 2.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 15,99 % річних.
Відповідно до п. 2.3. договору датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій, є 23 травня 2019 року.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відкривши позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 4523,42 грн.
Відповідач, в свою чергу, обов'язки виконував не належним чином, щомісячні платежі сплачував не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
З наданої позивачем копії витягу Договору факторингу, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500942149 від 22.05.2014 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . З наданого позивачем Витягу неможливо встановити в якому об'ємі ПАТ «Альфа-Банк» відступив своє право грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором від 22.05.2014р., укладеним між ТОВ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , оскільки Витяг містить лише пункти 1.1. та 12.1, 12.2. із нього неможливо встановити жодних істотних умова передання права вимоги. Отже не відомо, чи переходять всі права, які належать ПАТ «Альфа банк» за кредитними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.
Також позивачем не надано доказів на виконання умов п. 1.1. Договору факторингу № 1 від 21.06.2016, а саме підтвердження передання ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових коштів в розпорядження ПАТ «Альфа-Банк», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників.
Це позбавляє суд можливості з'ясувати підстави і умови переходу права вимоги від первісного кредитора, а наступні договори є похідними від вказаного вище Договору факторингу №1 від 21.06.2016.
26.12.2018 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2.1. якого, з урахуванням змін, внесених у п. 2.1. Додатковою угодою від 27.12.2018 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018, - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «ВЕСТА» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Кредитні ініціативи» за плату, а ТОВ «Кредитні ініціативи» відступає ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуває належне ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ВЕСТА» стає стороною всіх Основних договорів, укладених між ТОВ «Кредитні ініціативи» та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до Договору, в силу цього, до ТОВ «ФК «ВЕСТА» переходять всі права, які належать ТОВ «Кредитні ініціативи» за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.
Відповідно до копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 14 січня 2019 року до Договору Факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, у п. 1 умов якого зазначено, у відповідності та на виконання Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» передало, а ТОВ «ВЕСТА» отримало право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до Додаткової угоди № 1 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року. Відповідно до п. 2 вказаного Акту, ТОВ «Кредитні ініціативи» передало, а ТОВ «ВЕСТА» прийняло згідно з вимогами п 2.3.1 Договору Реєстр Боржників ТОВ «Кредитні ініціативи» від 14 січня 2019 року на компакт-диску, складений за формою згідно із додатком № 1-2 до Договору.
Відповідно до копії Додаткової угоди № 1 від 14.01.2019 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 було внесено зміни та викладено у новій редакції п.п. 2.2.1, 2.2.2, 4.1 та 4.2 Договору, внесено зміни до Додатку 1-1 до Договору, доповнили Договір Додатком 8.
До вищевказаного Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА суду не надано доказів, на які посилається сторона позивача, а саме не надано підтверджень, щодо передання ТОВ «ФК «ВЕСТА» грошових коштів в розпорядження ТОВ «Кредитні ініціативи», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників; не надано копії Реєстру Боржників від 14 січня 2019 року, що саме на кредитний договір від 22.05.2014р. укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було передано право вимоги.
16.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 відповідно до п. 2.1. якого, з урахуванням змін, внесених у п. 2.1. Додатковою угодою від 17.01.2019 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступає ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» належне йому право вимоги до Боржників, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується прийняти право вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» стає стороною всіх Основних договорів, укладених між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до Договору, в силу цього, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» переходять всі права, які належать ТОВ «ФК «ВЕСТА» за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.
Відповідно до копії витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є Додатком № 1-2 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, за номером п/п 7491 значиться: позичальник ОСОБА_1 ; ІПН позичальника НОМЕР_1 ; номер кредитного договору №500942149 від 22.05.2014р.; залишок по тілу кредиту 4514,92грн.; залишок по відсотках 7818,92 грн.; залишок по комісіям 0,00 грн.; залишок по пеням і штрафам 11000,0 грн.
В якості доказу на підтвердження переходу права вимоги за Кредитним договором № 500942149 від 22.05.2014р. до ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 позивач долучив до позовної заяви Витяг з Реєстру боржників, права вимоги за яким відступаються та боржників за такими договорами, який є Додатком № 1-2 до Договору про відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року.
Проте, суд критично оцінює вказаний Витяг, оскільки відповідно до п. 2.1. Договором про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 передбачено, що перелік договорів, права вимоги за якими відступається міститься в Додатку № 1-1 до Договору, а не в Додатку № 1-2.
Крім того, Відповідно до п. 12 Наказу Міністерства юстиції від 18 червня 2015 № 1000/5 Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти копію. Витяг оформлюється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з наказу», «витяг з протоколу»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.
Наданий позивачем витяг з Додатку № 1-2 до Договору про відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 від не містить вказівки на те, що оригінал вказаного витягу було підписано представниками ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал». Крім того, вказаний витяг не містить вказівки на те, що він є додатком саме до Договору про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019, а містить посилання лише на дату Договору, додатком до якого він є.
Відсутність Додатку №1-1 до Договору №16-01/19/1 від 16.01.2019 позбавляє суд можливості встановити достовірність відомостей щодо наявного у позивача права вимоги за кредитним договором № 500942149 від 22.05.2014, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази та платіжні документи, що підтверджують факт здійснення ТОВ «ФК «ВЕСТА» оплати на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 13 365 000 (тринадцять мільйонів триста шістдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок на виконання п. 4.2. Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018, а також відсутні будь-які докази та платіжні документи, що підтверджують факт здійснення ТОВ «Вердикт капітал» оплати на користь ТОВ «ФК «ВЕСТА» в розмірі 13 223 000,00 (тринадцять мільйонів двісті двадцять три тисячі) гривень 00 копійок на виконання п. 4.2. Договору про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року.
Відповідно статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно із п. 5.4.5 наданого позивачем Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 укладеного між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» від 16.01.2019, Новий Кредитор протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту переходу Права Вимоги, готує та направляє письмові повідомлення Боржникам про відступлення новому Кредитору Права Вимоги, підготовлені за формою згідно Додатку №4 до цього Договору, та протягом 30 (тридцяти) робочих днів надає Первісному Кредитору документи, що підтверджують здійснення даного відправлення, та Гарантійний лист Первісного Кредитора з повним переліком Боржників, яким здійснено відправлення письмових повідомлень згідно п. 5.4.5 цього Договору.
Також позивачем не надано ніяких ні первинних документів (у тому числі виписки за договором чи інших первинних документів, які б відображали розмір отриманих ОСОБА_1 коштів, час їх отримання, суми, які підлягали сплаті, фактично сплачені кошти), ні жодного розрахунку заборгованості з зазначенням суми наданих у кредит коштів, суми заборгованості, періодів, за які вона виникла, тобто доказів, які б підтверджували заборгованість ОСОБА_1 за договором, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення кредитного договору.
Позивач, зазначаючи у позовній заяві, що ПАТ «Альфа-Банк» надав відповідачу у кредит 4 523,42 гривень, жодних доказів про це не надав. Доказів про те, скільки коштів ОСОБА_1 фактично отримав у кредит, коли у нього почала виникати заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк», у яких розмірах, яка сума коштів за договором була ним сплачена, позивачем не надано.
Один лише факт набуття ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року від ТОВ «ФК «ВЕСТА» права вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 500942149 від 22.05.2014, до якого, згідно з додатком до договору №16-01/19/1, входить заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 4 514,92 грн. та пеня в розмірі 11 000,00 грн., за відсутності доказів на підтвердження розміру цієї заборгованості та за відсутності доказів, які б дозволяли ідентифікувати кредитний договір, не дає суду підстав стягувати зазначені суми з позивача.
Так, суд позбавлений можливості перевірити наявність цієї заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк», зокрема, чи дійсно вона виникла саме на підставі кредитного договору № 500942149 від 22.05.2014, а не іншого договору, встановити період її нарахування, з'ясувати розмір сум, виходячи з яких здійснювалось нарахування цих платежів.
Надані суду документи не містять доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №500942149 від 22.05.2014 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та про наявну суму заборгованості.
При цьому у позові зазначено, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» додало всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. В порядку пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачем повідомлено суд про те, що надання суду інших доказів є неможливим в зв'язку з їх відсутністю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) .
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 500942149 від 22.05.2014 року у розмірі 22 088,42 гривень, з яких нараховані 3% річних - 406,71 грн.; втрати від інфляції - 894,5 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту та відсотками) - 9 787,21 грн.; заборгованість з пені - 11 000,00 грн.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 12.03.2021 року, розрахунок боргу 3%, розрахунок інфляційних збитків за березень 2018 року - березень 2021 року, та розрахунок нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з 16 січня 2019 року по 12 березня 2021 року.
Між тим, позивачем не надано доказів того, що право вимоги за Кредитним договором № 500942149 від 22.05.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», переходило до ТОВ «Кредитні ініціативи», ТОВ «ФК «ВЕСТА» та до ТОВ «Вердикт Капітал».
Також позивачем не подано суду доказів про розмір наданого відповідачу кредиту, наявної у ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, не наведено обґрунтувань та належного розрахунку з посиланням на відповідні умови кредитного договору в частині стягнення неустойки (пені), не доведено правомірності підстав нарахування відсотків після закінчення строку дії кредитного договору, що позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку боргу, що в свою чергу також вказує на недоведеність позивачем належними доказами розміру існуючої заборгованості. Первинні бухгалтерські документи - квитанції, розписки, чеки, меморіальні ордери, платіжні доручення - до матеріалів справи не долучені.
Оскільки позивачем не доведено факт видачі відповідачу кредиту, розмір заборгованості за кредитним договором, факт переходу до позивача прав вимоги за кредитним договором, суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня події, які, в свою чергу, до цього строку не включаються.
Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Однак, оскільки позовні вимоги не доведено, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, що є самостійною підставою для цього.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки в позові відмовлено повністю, понесені ТОВ «Вердикт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. слід залишити за позивачем.
Разом з тим, згідно із положенням ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України вбачається, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
20.04.2021 року між адвокатом Тягуновою Ганною Вадимівною (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) уклали договір про надання правової допомоги. Згідно Акту наданих послуг від 11 серпня 2021 року клієнту були надані наступні послуги: консультація клієнта, узгодження правової позиції, підготовка та подання відзиву на позовну заяву по цивільній справі №336/2802/21 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі: підготовка процесуальних документів (заяв, клопотань) по справі; участь адвоката у судовому засіданні.
Як вбачається, з квитанції до прибуткового касового ордера №6 від 11.08.2021 року, ОСОБА_1 сплатив 1300,00 грн. за договором надання правової допомоги від 20.04.2021 року.
Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з позивача на його користь понесених витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати понесені ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 509, 525, 526, 610, 611, 638, 1054, 1055 ЦК України, статтями 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 13 000,00грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Г. Карабак