Дата документу 12.11.2021
Справа №937/5289/20
Провадження №2/937/347/21
12 листопада 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Редько О.В.,
за участю секретаря - Овечкіної Т.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання незаконним рішення та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання незаконним рішення та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди.
В позові зазначено, що 30.05.2005 року був укладений договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 34,62 кв.м. між орендодавцем - Мелітопольською міськрадою та орендарем - ОСОБА_2 (кадастровий номер 2310700000.02.007.0093), для розміщення торговельного павільйону на строк 5 років. Договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії держпідприємства ЦДЗК при Держкомземі України 21 червня 2005 року №040526201547.
29 грудня 2009 року рішенням 44 сесії Мелітопольської міської ради V скликання № 1/13 затверджено технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 35,00 кв.м. по АДРЕСА_1 ( п.4). Цим же рішенням внесено зміни до договору оренди від 21.06.2005 № 040526201547 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 35,00 кв.м. (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - ст.19 ЗКУ) для розміщення та експлуатації торговельного павільйону в частині зміни складу орендарів з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та продовжено строк дії договору на 5 років з дати його закінчення, шляхом укладання додаткової угоди до даного договору оренди.
Відповідно до додаткової угоди від 07.06.2010 року, укладеної між орендодавцем - Мелітопольською міськрадою, орендарем - ОСОБА_2 та новим орендарем - ОСОБА_1 , остання прийняла права та обов'язки орендаря за договором оренди земельної ділянки від 21.06.2005 №040526201547 та строк дії цього договору оренди землі продовжується строком на 5 років з дати закінчення.
Зазначена додаткова угода зареєстрована 20 липня 2010 року у Запорізькій регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі У країни за № 041026200198. Згідно п.1 зазначеної додаткової угоди, строк дії цього договору оренди землі продовжується на 5 років з дати його закінчення (до 21 червня 2015 р.).
Отже, дія договору оренди земельної ділянки, орендарем якої була ОСОБА_1 спливала 21.06.2015 року.
Але, відповідно до п.8 Договору оренди земельної ділянки зазначено, що після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк за умови належного виконання обов'язків. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
10.04.2015 року, з метою поновлення дії вказаного договору оренди, позивачка звернулася до відповідача з заявою про його поновлення. 29.05.2015 року, за результатам розгляду заяви від 10.04.2015 року Мелітопольською міською радою Запорізької області було прийнято рішення №. 1/15 "Про відмову у поновленні строку дії договору оренди від 21.06.2005 року № 040526201547 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 35,00 кв.м. для розміщення торговельного павільйону» з підстав наявності переліку місць, на яких забороняється розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Мелітополі, який затверджено рішенням 59 сесії Мелітопольської міської ради VI скликання №12 від 22.08.2014 р. № 12.
22.04.2015 року, з метою поновлення дії вказаного договору оренди, позивачка повторно звернулася до відповідача з заявою про його поновлення. 30.07.2015 року, за результатом розгляду заяви від 22.04.2015 року, Мелітопольською міською радою Запорізької області було прийнято рішення № 1/25 «Про відмову ОСОБА_1 в поновленні строку дії договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » з підстав наявності переліку місць, на яких забороняється розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Мелітополі, який затверджено рішенням 59 сесії Мелітопольської міської ради VI скликання № 12 від 22.08.2014 р. № 12.
З приводу порушення прав та законних інтересів орендаря - ОСОБА_1 та неправомірності дій орендодавця у відмові у поновлення дії договору оренди земельної ділянки, позивачка звернулася до суду. Постановою Мелітопольського міськрайонного суду по справі №320/7917/15-а від 20 листопада 2015 року Рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.05.2015 року №1/15 в частині відмови ОСОБА_1 в поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки 21.06.2005 року №040526201547 по АДРЕСА_1 , площею 35 кв.м. для розміщення торговельного павільйону визнано протиправним та скасувано. Рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 30.07.2015 року №1/25 в частині відмови ОСОБА_1 в поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки 21.06.2005 року №040526201547 по АДРЕСА_1 , площею 35 кв.м. для розміщення торговельного павільйону визнано протиправним та скасовано.
Суд, обґрунтовуючи своє рішення, зазначив, що строк дії договору оренди від 21.06.2005 року № 040526201547 земельної ділянки по АДРЕСА_1 закінчився 21.06.2015 р., але протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди (з 21.06.2015 р. до 21.07.2015 р.) заперечення відповідача у поновленні строку дії цього договору, були відсутні. Таким чином, договір оренди від 21.06.2005 р. № 040526201547 земельної ділянки по АДРЕСА_1 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, тобто на 5 років, тобто до 21.06.2020 рік.
Отже, договірні правовідносини по оренді земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 34,62 кв.м. між орендодавцем - Мелітопольською міськрадою та орендарем - ОСОБА_3 (кадастровий номер 2310700000.02.007.0093), для розміщення торговельного павільйону продовжилися на строк 5 років, тобто до 21.06.2020 року.
У відповідності до п.8 Договору оренди земельної ділянки позивачка звернулася із відповідною заявою від 17.03.2020 року до орендодавця про поновлення договору оренди земельної ділянки. До заяви додала довідку про відсутність заборгованості з орендної плати, витяг з Державного земельного кадастру, копія договору оренди земельної ділянки, копія постанови суду від 20 листопада 2015 року, копію паспорту та коду заявниці. Крім того, позивачка подала заяву з проханням видати паспорт прив'язки торговельного павільйону по АДРЕСА_1 .
Тобто таким чином орендар заявив про намір скористатися переважним право на оренду земельної ділянки в терміни, визначені договором та чинним законодавством.
10.04.2020 року позивачка повторно звернулася до орендодавця з аналогічною завою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.
В третє, 18.06.2020 року позивачка звернулася до орендодавця з проханням видати листа з рішенням сесії на якому розглядалося питання продовження оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 21.06.2005 року №040526201547 по АДРЕСА_2 , площею 35 кв.м. для розміщення торговельного павільйону, т.я. ніхто не повідомляв про сесію ради, рішення не надходило, лист не видавався.
Пізніше, усно позивачці стало відомо, що було прийнято рішення сесії 12.06.2020 року, яким відмовлено їй у поновленні договору оренди від 21.06.2005 року №040526201547 по АДРЕСА_2 , площею 35 кв.м. для розміщення торговельного павільйону (кадастровий номер 2310700000.02.007.0093).
Тобто, таким чином орендар заявила про намір скористатися переважним право на оренду земельної ділянки.
Після закінчення терміну дії Договору оренди, вона як орендар який належно виконувала обов'язки, орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав на її адресу листа повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. Посилаючись на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" трактує, що зазначена стаття об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
На сьогодні позивачка продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою добросовісно.
Вважає, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача позивачка подала позов.
Посилаючись на ч.9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» просить задовольнити її позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Івашина А.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в самій позовній заяві, на задоволенні позову наполягала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.
У судовому засіданні представник відповідача не з'явився. Представник відповідача Шостак надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що він зайняти на нараді, однак, належних доказів поважності причин нез'явлення не долучив до клопотання.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
30.05.2005 року був укладений договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 34,62 кв.м. між орендодавцем - Мелітопольською міськрадою та орендарем - ОСОБА_2 (кадастровий номер 2310700000.02.007.0093), для розміщення торговельного павільйону на строк 5 років..
Відповідно до додаткової угоди від 07.06.2010 року, укладеної між орендодавцем - Мелітопольською міськрадою, орендарем - ОСОБА_2 та новим орендарем - позивачем, остання прийняла права та обов'язки орендаря за договором оренди земельної ділянки від 21.06.2005 №040526201547 та строк дії цього договору оренди землі продовжується строком на 5 років з дати закінчення.
Зазначена додаткова угода зареєстрована 20 липня 2010 року у Запорізькій регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі У країни за № 041026200198. Згідно п.1 зазначеної додаткової угоди, строк дії цього договору оренди землі продовжується на 5 років з дати його закінчення (до 21 червня 2015 р.).
Отже, дія договору оренди земельної ділянки, орендарем якої була ОСОБА_1 спливала 21.06.2015 року.
10.04.2015 року, з метою поновлення дії вказаного договору оренди, позивачка звернулася до відповідача з заявою про його поновлення. 29.05.2015 року, за результатам розгляду заяви від 10.04.2015 року Мелітопольською міською радою Запорізької області було прийнято рішення №. 1/15 "Про відмову у поновленні строку дії договору оренди від 21.06.2005 року № 040526201547 земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 35,00 кв.м. для розміщення торговельного павільйону» з підстав наявності переліку місць, на яких забороняється розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Мелітополі, який затверджено рішенням 59 сесії Мелітопольської міської ради VI скликання №12 від 22.08.2014 р. № 12.
22.04.2015 року, з метою поновлення дії вказаного договору оренди, позивачка повторно звернулася до відповідача з заявою про його поновлення. 30.07.2015 року, за результатом розгляду заяви від 22.04.2015 року, Мелітопольською міською радою Запорізької області було прийнято рішення № 1/25 «Про відмову ОСОБА_3 в поновленні строку дії договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 » з підстав наявності переліку місць, на яких забороняється розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Мелітополі, який затверджено рішенням 59 сесії Мелітопольської міської ради VI скликання № 12 від 22.08.2014 р. № 12.
Постаново Мелітопольського міськрайонного суду, дія договору вважається поновленою на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 21.06.2020 року.
17.03.2020 року, від 10.04.2020 року, від 18.06.2020 року позивачка зверталася із письмовими листами - повідомленнями про продовження строку дії договору оренди.
12.06.2020 року було прийнято рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області «Про відмову ОСОБА_3 у поновленні договору оренди земельної ділянки», але не протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди (тобто в період з 21.06.2020 року до 21.07.2020 р.), додаткова угода до договору оренди землі у місячний строк після закінчення строку договору укладена не була, заперечення відповідача у поновленні строку дії цього договору орендар не отримувала, виходячи із положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Орендар - ОСОБА_3 не отримувала протягом місяця після закінчення строку договору ані заперечень орендодавця, ані рішень орендодавця, а саме: протягом з 21.06.2020 р. по 21.07.2020 року. Вказане оскаржуване рішення орендар отримала тільки 06.04.2021 року безпосередньо в судовому засіданні, а датоване рішення 12.06.2020 року.
Отже, виходячи із практики Верховного Суду (Постанова ВП ВС від 21 листопада 2018 року, справа № 530/212/17ц, провадження № 14-330цс18) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою свідчить про порушення прав орендаря. За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з добросовісним орендарем, переважне право, передбачене статтею 33 Закону № 161-XIV, буде вважатися порушеним, а така поведінка орендодавця стосовно орендаря має підстави вважатися недобросовісною.
Крім того, відмовляючи орендарю у поновленні договору оренди землі відповідачем порушено визначений в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року по справі № 1-9/2009 принцип гарантії стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, що має породжувати у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
За таких обставин, рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12.06.2020 року "Про відмову ОСОБА_3 у поновленні договору оренди земельної ділянки» є таким, що суперечить нормам діючого Цивільного та Законодавства України та конституційним принципам і засадам права, що свідчить про його незаконність та протиправність.
Відповідачем допущена безпідставна відмова у поновленні вказаного договору оренди.
Рішення Мелітопольської міської ради від 12.06.2020 року є односторонньою відмовою (припиненням) договірних відносин, що заборонено актами цивільного та земельного законодавства, крім того, у рішенні та протоколі засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин та комунальної власності територіальної громади відсутня пряма заборона розміщення тимчасових споруд за адресою, яку займає позивачка. Тому, вважаю, що таке рішення не може бути законним, а порушене право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки має бути визнано - переважним.
Посилання відповідача на заборону продовження терміну дії паспортів прив'язок тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення №12 від 22.08.2014 року «Про затвердження переліку місць, на яких забороняється розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Мелітополі», та посилання відповідача на відкладення оформлення документів для розміщення стаціонарної тимчасової споруди до внесення змін в комплексну схему, також зобов'язувати орендаря сумісно з власниками (користувачами) поряд розташованих тимчасових споруд надати до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету ММР пропозиції щодо внесення змін до схеми для подальшого її затвердження рішенням виконкому ММР - не ґрунтується на нормах земельного законодавства, суперечить ч.1 ст.19 Конституції України, так як ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Позивач на теперішній час продовжує використовувати земельну ділянку за призначенням виконуючи всі суттєві умови Договору оренди, орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку Договору не надсилав на адресу позивача листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, а тому приходить до висновку про визнання незаконним рішення Мелітопольської міської ради «Про відмову ОСОБА_3 у поновленні договору оренди земельної ділянки» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди, укладеного між сторонами від 21.06.2005 року №040526201547 по вул. Університетській, 4, площею 35 в.м. для розміщення торговельного павільйону (кадастровий номер 2310700000.02.007.0093).
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Правовою підставою набуття прав орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.
За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.
Разом з тим, ч. 8, 9 ст.33 вищезгаданого закону передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту в порядку ст.3 ЦПК України, буде порушеним при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові ВСУ від 23.03.2016 року № 6-146цс16.
Із позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що доказом дотримання процедури повідомлення відповідача про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди від 21.06.2005 року №040526201547 в порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» є лист-пропозиція від 17.03.2020 року, від 10.04.2020 року, від 18.06.2020 року про поновлення договору оренди, який було передано відповідачеві нарочним. Від жодної із сторін не поступала пропозиція про зміну умов договору чи його припинення, у строк визначений законом.
Відповідно до положень ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних, фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до лист-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Вказаний висновок підтверджується правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 23 березня 2016 року по справі № 6-146цс 16.
Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
В матеріалах справи наявні докази про отримання відповідачем надісланих ОСОБА_3 до закінчення строку дії договору листа-повідомлення про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди.
Враховуючи те, що відповідачем не дотримана процедура повідомлення орендаря про відмову в поновленні договору оренди, внаслідок чого встановлено порушення права орендаря про реалізацію переважного прав на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Оскільки рішення Мелітопольської міської ради не відповідає чинному законодавству, прийняте в порушення норм земельного законодавства, тому підлягає визнанню незаконним.
Керуючись ст.ст. 60, 77, 213-215, 224 ЦПК України , суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання незаконним рішення та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди, - задовольнити.
Рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12.06.2020 року «Про відмову ОСОБА_3 у поновленні договору оренди земельної ділянки» - визнати незаконним.
Визнати за орендарем ОСОБА_1 переважне право на поновлення договору оренди від 21.06.2005 року №040526201547 по АДРЕСА_2 , площею 35 в.м. для розміщення торговельного павільйону (кадастровий номер 2310700000.02.007.0093) на тих же умовах на той же строк.
Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_1 , Паспорт НОМЕР_2 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.05.1998 року,
Відповідач: Мелітопольська міська рада Запорізької області, код ЕГРПОУ 25716722, адреса місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, будинок 5, місто Мелітополь, Запорізька обл., 72312.
Суддя: О.В.Редько