Справа № 2о-139/2010 року
3 червня 2010 року Автозаводський райсуд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді - Соболєва В.А.,
при секретарі - Полтавській Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту визнання батьківства, вказуючи, що з вересня 1999 року вона, ОСОБА_1, проживала однією сім'єю з ОСОБА_3, 1972 року народження. Від шлюбних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_4 народила сина ОСОБА_4. У свідоцтві про народження його батьком був записаний ОСОБА_3, але за прізвищем ОСОБА_4. Дані про батька дитини в актовому записі про народження №142 від 10.02.2003 р. проведені відповідно ст. 55 ч.2 КпШС України 1969 року за вказівкою матері. На час народження сина ОСОБА_4 ОСОБА_3 знаходився в зареєстрованому шлюбі зі своєю першою дружиною, а після його розірвання у 2004 році ініціативи про реєстрацію його, як батька спільної дитини він не проявляв, а ОСОБА_1 не наполягала. Однак ОСОБА_3, брав активну участь у його вихованні та розвитку. Дитина називала його батьком,а він його своїм сином .
Просила ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_3 за життя визнавав своє батьківство відносно мого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Зацікавлена особа - представник Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м.Кременчука просив суд справу розглянути без його участі.
Вислухавши пояснення заявниці, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суд знайшов заявою такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що дійсно з вересня 1999 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3, 1972 року народження. Від шлюбних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_4 народився сина ОСОБА_4. У свідоцтві про народження його батьком був записаний ОСОБА_3, але за прізвищем ОСОБА_4. Дані про батька дитини в актовому записі про народження №142 від 10.02.2003 р. проведені відповідно ст. 55 ч.2 КпШС України 1969 року за вказівкою матері. На час народження сина ОСОБА_4 ОСОБА_3 знаходився в іншому зареєстрованому шлюбі, а після його розірвання у 2004 році ініціативи про реєстрацію його, як батька спільної дитини він не проявляв, а ОСОБА_1 не наполягала. Однак ОСОБА_3 брав активну участь у його вихованні та розвитку. Дитина називала його батьком,а він його своїм сином .
Факт того, що ОСОБА_3, був батьком сина ОСОБА_4 підтверджується відповідними документами: записом допологового патронату від 24.12.2002р, в якому записано, що чоловіком ОСОБА_1 є ОСОБА_3,1972 р.н., записом в амбулаторній картці про сімейний стан ОСОБА_1, довідками дошкільних навчальних закладів № 55 та №74 про ставлення ОСОБА_3 до дитини, довідкою Піщанською Сільради про проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в домогосподарстві його матері. Обставини визнання ОСОБА_3 свого батьківства підтвердили свідки: його мати ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12
Керуючись ст. 213, 215, 256 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити: встановити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 за життя визнавав своє батьківство відносно її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів після його проголошення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: