Справа № 2-8719/11
Провадження № 6/316/78/21
"16" листопада 2021 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області в складі:
головуючого судді: Куценка М.О.,
за участі секретаря судового засідання: Нестерової Г.М.,
заявник - головний державний виконавець Кулбаєва Ю.Г.
розглянувши подання головного державного виконавця Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулбаєвої Юлії Габідулівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 ,
Головний державний виконавець Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулбаєва Ю.Г. звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області з вищезазначеним поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання ним зобов'язань покладених виконавчим листом №2-8719/11 виданого 07.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості за договором позики у розмірі 1770225,72 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього загальною сумою 1772045,72 грн.
В обґрунтування подання головний державний виконавець зазначає, що на виконанні Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження №64596589 з виконання виконавчого листа №2-8719/11 виданого 07.12.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості за договором позики у розмірі 1770225,72 грн., судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1772045,72 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Виконавцем 25.05.2021 року на адресу боржника надсилався виклик щодо його явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконанні рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча обізнаний про відкрите відносно нього виконавче провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником ОСОБА_1 не виконано, декларацію, не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
За повідомленням Державної міграційної служби України від 08.06.2021 року ОСОБА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданого 20.11.2018 р., серії НОМЕР_3 від 18.03.2011 року.
Також в ході примусового виконання виконавчого листа встановлено, що на депозитний рахунок відділу надходили грошові кошти: 15.03.2021 року - 100000,00 грн., з яких пропорційно на користь стягувача перераховано заборгованості у розмірі 90739,10 грн., виконавчого збору на користь держави - 9073,91 грн., 26.03.2021 року - 150000,00 грн., з яких пропорційно на користь стягувача перераховано заборгованості у розмірі 136363,64 грн., виконавчого збору на користь держави - 13636,36 грн., 02.04.2021 року - 75000,00 грн., з яких пропорційно на користь стягувача перераховано заборгованості у розмірі 68181,82 грн., виконавчого збору на користь держави - 6818,18 грн. Крім того на підтвердження сплати суми боргу від представника боржника на адресу відділу надходять заяви про зменшення суми боргу.
Відповідно до приписів ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
В судовому засіданні головний державний виконавець Кулбаєва Ю.Г. подання підтримала, просила задовольнити зазначивши на те, що боржнику відомо про відкрите виконавче провадження та ним були сплачені грошові кошти на користь стягувача, проте в подальшому рішення суду боржником не виконується.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступних висновків.
З даних виконавчого листа №2-8719/11 виданого 07.12.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва, вбачається, що по справі №2-8719/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, Шевченківським районним судом м.Києва було ухвалено рішення, яке набрало законної чинності 15.05.2012 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики у розмірі 1770225,72 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього загальною сумою 1772045,72 грн.
22.02.2021 року головним державним виконавцем Кулбаєвою Ю.Г було відкрито виконавче провадження №64596589 з виконання вказаного виконавчого листа №2-8719/11 виданого Шевченківським районним судом м.Києва.
25.03.2021 року головним державним виконавцем Кулбаєвою Ю.Г була винесена постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №64596589 з виконання вказаного виконавчого листа №2-8719/11 виданого Шевченківським районним судом м.Києва.
25.05.2021 року головним державним виконавцем Кулбаєвою Ю.Г була винесена постанова про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №64596589 з виконання вказаного виконавчого листа №2-8719/11 виданого Шевченківським районним судом м.Києва.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до приписів частин 1-3 статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення та застосовується до фізичної особи, яка є боржником за невиконаним судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Отже тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та у Першому протоколі до неї, передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до положень ст.313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч.3 ст.269 ЦК України, особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
З аналізу зазначених вище норм матеріального права вбачається, що для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України необхідно не лише існування невиконаних зобов'язань, але і доведення такої обов'язкової ознаки як: ухилення від виконання зобов'язань.
Ухилення означає, з об'єктивної сторони, такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. При цьому, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню відповідними доказами. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Доказів, які свідчать на те, що боржник ОСОБА_3 здійснював чи здійснює свідомі діяння (дії або бездіяльність) спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі №2-8719/11, тобто доказів на доведення факту ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання зобов'язань встановлених судовим рішенням, що є обов'язковою умовою для задоволення даного подання, головним державним виконавцем суду надано не було, а судом таких доказів не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що подання за його необґрунтованістю, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-83, 89, 95, 258-261, 352, 353, 354, 441 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня отримання сторонами її копії.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Енергодарський міський суд Запорізької області.
Повний текст ухвали суду складено 17 листопада 2021 року.
Суддя М. О. Куценко