ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20926/21
провадження № 6/753/1061/21
"25" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гусак О.С., розглянувши подання головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлії Петрівни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,
13 жовтня 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло подання головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлії Петрівни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 .
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Відділі у зведеному провадженні головного державного виконавця Ушенко Ю.П. перебувають виконавчі провадження: ВП 62089869 за виконавчим листом № 752/23629/19, виданим 31 березня 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості та неустойки по сплаті аліментів в сумі 20594,05 грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ВП № 66860041 за виконавчим листом № 752/1493/21, виданим 6 серпня 2021 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості та неустойки по сплаті аліментів в сумі 15880,00 грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Від виконання судових рішень боржник ухиляється.
У поданні державний виконавець зазначив, що просить проводити розгляд справи без участі представника органу ДВС.
Оцінивши зібрані у справі докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З доданих до подання матеріалів судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 66910288 у якому об'єднано виконавче провадження ВП 62089869 за виконавчим листом № 752/23629/19, виданим 31 березня 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості та неустойки по сплаті аліментів в сумі 20594,05 грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ВП № 66860041 за виконавчим листом № 752/1493/21, виданим 6 серпня 2021 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості та неустойки по сплаті аліментів в сумі 15880,00грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
18 травня 2020 року державним виконавцем винесено постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62089869.
17 вересня 2021 року державним виконавцем винесено постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 66860041.
22 вересня 2021 року головним державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №66910288.
Боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Згідно постанов про відкриття виконавчих проваджень адреса ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Станом на 30 вересня 2021 року рішення суду боржником не виконуються.
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За правилами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до вимог статті 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Згідно ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року № 916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року № 554/13475/15-ц.
Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У поданні державного виконавця зазначено, що нею здійснено ряд дій по виконанню рішення суду.
Разом з тим, державним виконавцем не надано суду даних про обізнаність боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчих проваджень, про направлення та отримання боржником викликів державного виконавця чи про відмову від їх отримання, актів щодо відсутності боржника за адресою місця реєстрації.
Суд враховує, що виконавче провадження № 6686041 відкрито 17 вересня 2021 року, а 11 жовтня 2021 року державний виконавець вже звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника. При цьому, подання не містить жодних відомостей про вчинені державним виконавцем дії спрямовані на примусове виконання вказаного виконавчого провадження, у тому числі після об'єднання його з виконавчим провадженням № 62089869 у зведене виконавче провадження № 66910288.
Додані до подання документи свідчать лише про вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 62089869.
З огляду на зазначене відсутні підстави вважати, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду про стягнення заборгованості та неустойки по сплаті аліментів, при цьому висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем не вжито всіх можливих дій, здійснення яких передбачено Законом України «Про виконавче провадження», для встановлення місця проживання боржника, а відтак звернення до суду з поданням про розшук боржника є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про розшук боржника.
На підставі викладеного, керуючись статей 5, 28, 36, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 438 ЦПК України, суд
У задоволенні подання головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ушенко Юлії Петрівни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Гусак О.С.