Справа №551/990/21
"15" листопада 2021 р. Шишацький районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Рябченка В.В., при секретарі - Кирді Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області в селищі Шишаки Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_2 , про зняття арешту з коштів боржника, -
Позивач, 07 жовтня 2021 року, звернувся в Шишацький районний суд Полтавської області з позовом до відповідача з зазначеними позовними вимогами відповідно до якого прохав суд зняти арешт з зарплатного рахунку, що відкритий в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» на його ім'я.
В обґрунтування позову вказав, що 11 серпня 2021 року начальником Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гордієнко Алою Миколаївною, з метою виконання виконавчого провадження ВП №66018281 по виконанню виконавчого листа №551/241/20, виданого Шишацьким районним судом Полтавської області від 15.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30160,40 гривень в порядку відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, було винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках ОСОБА_1 в тому числі на рахунок IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», для зарахування заробітної плати.
У зв'язку з арештом зарплатного рахунку, заявник не має коштів для існування та забезпечення власних потреб, сплати комунальних послуг, оскільки заробітна плата є єдиним джерелом доходу, тому просив суд скасувати вказану постанову відповідача про арешт його коштів на зарплатному рахунку.
Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2021 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
01 листопада 2021 року. ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14-00 годин 15 листопада 2021 року. з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, начальник Шишацького відділу ДВС Гордієнко А.М. звернулася до суду з клопотання про розгляд справи без участі представника ВДВС, відзив на позов не надала, про те чи визнає чи не визнає позовні вимоги позивача суду не повідомила.
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою в якій просив суд розглянути справу без його участі, проти зняття арешту з коштів боржника заперечує.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача, позивача та третьої особи..
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у Шишацькому відділі ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження ВП №66018281 по виконанню виконавчого листа №551/241/20 виданого Шишацьким районним судом Полтавської області від 15.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30160,40 гривень в порядку відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.
Постановою начальника Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гордієнко А.М. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 27.08.2021 року, виданої ОСОБА_1 , він має зарплатну картку з рахунком IBAN НОМЕР_1 , на яку отримує зарплатні виплати. (а.с.7-11).
ОСОБА_1 працює робітником по благоустрою в КП «Техкомунбут», що підтверджується копії наказу начальника вказаного підприємства № 68-к від 12.11.2018 року (а.с.6).
Судом також встановлено, що позивач звертався із заявою до начальника Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гордієнко А.М з проханням зняти арешт з рахунку IBAN НОМЕР_1 , на який перераховується заробітна плата, однак листом від 08.09.2021 року за №17.31-33/8288, йому було відмовлено та вказано, що підстав для скасування арешту не вбачається.
Відповідно до положень ст. ст. 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідатиїй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 2, та ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р., встановлено, що ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується, повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
Статтею 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно з частин 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В той же час, статтями 43, 46 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Однак, відповідно до частин 1, 2 ст.128 КЗпП України, що кореспондується з вимогами статті 26 Закону України «Про оплату праці», при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят відсотків заробітку.
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається.
Також, у відповідності до вимог частин 1, 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянин на своєчасне одержання винагороди за працю.
Накладення арешту на грошові кошти на рахунок боржника (позивача у справі), який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат, що призводить до порушення конституційних прав позивача, як працівника.
Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Враховуючи, що начальником Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гордієнко Алою Миколаївною накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунку, на який боржник отримує заробітну плату, що суперечить наведеним нормам чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4,12, 81, 141, 229, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову начальника Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гордієнко Алли Миколаївни про арешт коштів боржника від 11.08.2021 року скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт; НОМЕР_3 , виданий 12 квітня 2005 року Ленінським РВ ПМУУМВС України в Полтавській області, IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Україна, як заробітна плата.
Стягнути з Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь позивача ОСОБА_1 908,00 ( дев'ятсот вісім) гривень в порядку відшкодування судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий, суддя В.В. Рябченко.