Справа № 541/2951/21
Провадження № 2-з/541/68/2021
16 листопада 2021 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Ситник О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
15.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заяво про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №67416652 від 06.11.2021 року, що внесено Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллою Вікторівною про стягнення з нього ОСОБА_1 , як боржника по виконавчому напису №23352, що виданий 20 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем на користь стягувача АТ «Банк Форвард» заборгованості в сумі 19 970 грн до остаточного вирішення цивільної справи і набрання рішенням законної сили. Свою заяву мотивує тим, що він одночасно з подачею даної заяви звертається до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до АТ «Банк Форвард» треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Овсієнко Алла Вікторівна приватний виконавець виконавчого округу міста Києва про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Заявник здійснює підготовку позовної заяви щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. На підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 67416652 від 06.11.2021 року винесеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем з заявника ОСОБА_1 стягується заборгованість на користь АТ «Банк Форвард» в розмірі 19 970,00 грн. Накладено арешт на банківську платіжну картку боржника, якою останній не може скористатися, а також зазначав про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ситуацію та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він вже звернувся до суду.
Вивчивши подану заяву ОСОБА_1 та дослідивши додані до неї матеріали в сукупності із встановленими обставинами, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», визначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Із змісту наданих до суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 є боржником по виконавчому провадженню 67416652 яке виконується приватним виконавцем Овсієнко А.В. на підставі документу ( виконавчого напису) виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6 при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа. Приписи ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", які встановлюють вичерпний перелік підстав зупинення виконавчих дій, не містять такої підстави як оскарження виконавчого документу до суду, а вказують лише на обов'язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема, на підставі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Аналіз вказаної норми свідчить про те, що звернення до суду з позовом про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із порушенням приписів закону при його вчиненні, не нівелює обов'язку виконавця вчинити примусові дії з його виконання в порядку та в межах строків, визначених Законом України "Про виконавче провадження", що свідчить про обґрунтованість посилань заявника на можливе виконання спірного виконавчого напису за час вирішення спору в суді.
Отже, за наявності в матеріалах справи документального підтвердження початку примусового виконання спірного виконавчого напису нотаріуса, обґрунтованим буде посилання заявника на те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом може нівелювати ефективність судового захисту, адже у разі повного виконання спірного виконавчого напису, запропоновані до стягнення за ним кошти вже будуть стягнуті та відбудеться виконання, а з метою повернення заявнику стягнутих коштів доведеться знову звертатися до суду з новими позовами та понести додаткові витрати.
Пунктом 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до п.ч.1ст.151ЦПК України,заява прозабезпечення позову подається вписьмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Разом з тим, суд роз'яснює заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Суддя: О. В. Ситник