іменем України
Справа №377/688/21
Провадження №3/377/171/21
16 листопада 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Щуковської А.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу, що надійшла із Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу від 23 жовтня 2021 року серії ДПР18 № 509055, 23 жовтня 2021 року, о 21 годині 10 хвилин, в м. Славутичі по вулиці Героїв Чорнобиля, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «FORD MONDEO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав, зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення заперечив та пояснив, що 23 жовтня 2021 року, приблизно о 21 годині, він, керуючи автомобілем «FORD MONDEO», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м.Славутичі по вул. Героїв Чорнобиля разом із своєю дружиною ОСОБА_3 та був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, на що він відмовився, оскільки спиртні напої в той день не вживав, а вказаному приладу не довіряв. Тоді працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому вони не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Тому обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, не відповідають дійсності. Він повідомляв працівників поліції про те, що має намір поїхати в лікарню для проходження огляду на стан сп'яніння, але вони не відреагували на його слова і продовжили далі складати протокол про адміністративне правопорушення. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення він разом із своєю дружиною поїхав до Славутицької міської лікарні для того, щоб самостійно пройти огляд на стан сп'яніння, але працівниками лікарні було йому відмовлено у проходженні такого огляд з тих підстав, що він може проводитися лише в присутності працівників поліції.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. 23 жовтня 2021 року після 21 години вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 рухалась на автомобілі по вул. Героїв Чорнобиля, який був зупинений працівниками поліції за порушення її чоловіком Правил дорожнього руху України.
Після зупинки транспортного засобу вона майже весь час знаходилась в автомобілі, і лише декілька разів виходила з нього. Коли вона виходила з автомобіля, то бачила, як працівник поліції складав протокол про адміністративне правопорушення відносно її чоловіка. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення чоловік сказав їй, що необхідно їхати до Славутицької міської лікарні та самостійно пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, тому що вказаному приладу не довіряв, бо він не сертифікований. Коли працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, то вони з чоловіком поїхали до Славутицької міської лікарні для самостійного проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі її чоловіку запропоновано не було, а спиртних напоїв він в той день не вживав. Проте, працівниками Славутицької міської лікарні було відмовлено в проходженні її чоловіком огляду на стан сп'яніння з тих підстав, що такий огляд повинен проводитися в присутності працівників поліції, які не виявили бажання з ними поїхати до лікарні.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, матеріали справи, переглянувши відеозапис, вважаю необхідним зробити наступний висновок.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлений положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (з наступними змінами) та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства
внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція № 1452/735).
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з правилами ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 509055 від 23 жовтня 2021 року;
- рапорт поліцейського СРПП Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП старшого сержанта поліції Ситенка С.М. від 23.10.2021 року з якого вбачається, що 23.10.2021 року, близько 21 години, перебуваючи в складі СРПП спільно з поліцейським СРПП старшим сержантом поліції Гранкіним О.О., під час патрулювання, по вулиці Героїв Чорнобиля, на
круговій розв'язці ними було помічено автомобіль «FORD MONDEO», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який не подав сигнал світловим покажчиком повороту у відповідному напрямку руху, а саме поворот праворуч. Ними вказаний автомобіль було зупинено за допомогою проблискових маячків синьо-червоного кольору та спеціального сигналу. У водія ОСОБА_2 був відчутний запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації руху. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі, він відмовився. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу - нагрудної бодікамери;
- копію постанови серії БАВ № 136520 від 23.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП старшим сержантом поліції Ситенком С.М., відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень;
- відеозапис, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, переглядом якого встановлено, що поліцейський просить водія транспортного засобу «FORD MONDEO», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Виявивши у водія ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, від чого останній відмовився;
- посвідчення водія серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 ;
-інформацію, відповідно до якої власником транспортного засобу «FORD MONDEO», державний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ознаками алкогольного сп'яніння інспектор поліції в протоколі зазначив запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, що відповідно до вимог п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 є ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (з наступними змінами), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Таким чином, відповідно до встановленого Порядку огляд особи, яка керує транспортним засобом, у закладі охорони здоров'я можливий і необхідний, коли ця особа відмовилась від огляду поліцейським на стан сп'яніння на місці зупинки або коли вона не погодилась з результатами такого огляду, що повинно бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського, вбачається, що поліцейським було запропоновано водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він відмовився, однак поліцейським не було запропоновано водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Виходячи з наведеного, поліцейським всупереч вимогам ч. 3 ст. 266 КУпАП та вимогам п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (з наступними змінами) не було запропоновано водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, тому його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння тільки на місці зупинки транспортного засобу не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
В своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Натомість належні та допустимі докази, які б свідчили про відмову ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, в матеріалах справи відсутні. Копія постанови серії БАВ № 136520 від 23.10.2021 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, не містить відомості про обставини, які мають значення для даної справи. Протокол про адміністративне
правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, відносно якої він складений, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та рапорті поліцейського СРПП Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП старшого сержанта поліції Ситенка С.М. від 23.10.2021 року про те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, спростовуються дослідженими доказами в судовому засіданні: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , поясненнями свідка ОСОБА_3 та відеозаписом, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського.
З урахуванням наведеного, законних підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вказане у протоколі адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, немає, оскільки складу такого правопорушення при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги, що не встановлено належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то провадження у справі необхідно закрити за відсутності складу правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за відсутності складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ф. Теремецька