Провадження № 2/760/6931/21
Справа № 760/8016/21
16 листопада 2021 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Зуєвич Л.Л., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Окружного адміністративного суду міста Києва, подану в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України /далі - Київське ККЕУ МОУ/ (код ЄДРПОУ: 22991617; адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 30; адреса листування: 03186; м. Київ-186, а/с 37), Житлової комісії гарнізону міста Києва Міністерства оборони України /далі - Житлова комісія МОУ/ (адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 30; адреса листування: 03186; м. Київ-186, а/с 37), третя особа: Об'єднана житлова комісія командування сил підтримки Збройних Сил України /далі - Об'єднана житлова комісія МОУ/ (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-В), про зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи
01.04.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 01.04.2021, за підписом позивача - ОСОБА_1 , в якій позивач просить зобов'язати Київське КЕУ МОУ, Житлову комісію МОУ поновити ОСОБА_1 на обліку в загальній черзі військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов у гарнізоні міста Києва, з урахуванням попереднього часу перебування на квартирному обліку, тобто з 20.02.1992 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.04.2021 у відкритті провадження у справі відмовлено в порядку п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2021 ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.2021 залишено без змін.
Зазначено, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження публічної (військової) служби,у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Щодо заяви про направлення справи за встановленою юрисдикціє
16.09.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява представника позивача ( ОСОБА_1 ) про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Відповідна заява фактично передана судді 15.11.2021 після того, як представник ОСОБА_1 зателефонував до секретаря судового засідання судді Зуєвич Л.Л. щодо результатів розгляду відповідної заяви та вчинення секретарем судового засідання дій щодо фактичної передачі такої заяви судді разом зі справою.
В заяві представника ОСОБА_1 в порядку ст. 256 ЦПК України ставиться питання про направлення справи для її розгляду за встановленою юрисдикцією до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус, 1).
В обґрунтування заяви зазначено наступне:
«09.09.2021 року Київським апеляційним судом винесено постанову у справі № 760/8016/21, якою відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 (надалі - «Скаржник», «Позивач»), а ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06.04.2021 року про відмову відкритті провадження у справі за позовом Позивача до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Житлової комісії гарнізону м. Києва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Об'єднана житлова комісія Командування Сил підтримки Збройних Сил України про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Київським апеляційним судом роз'яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та що протягом десяти днів з дня отримання постанови Позивач має право звернутися до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.»
Мотиви суду
Вивчивши вказане клопотання та дослідивши матеріли справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
У справі, що є предметом вивчення, суд не закрив провадження у справі, а відмовив у відкритті провадження, тому у суду є сумніви щодо можливості застосування в даному випадку приписів ч. 1 ст. 256 ЦПК України.
Разом з тим, суд виходить з наступного.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - «ЄСПЛ») розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії (Ashingdane v. the. United Kingdom).
У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (Bezymyannaya v. Russia) (заява №21851/03) ЄСПЛ констатував порушення «самої суті права заявника на доступ до суду», а отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України, вказавши, що «заявниця опинилася у замкнутому колі, у ситуації, коли внутрішньодержавні суди вказували один на одного і відмовлялись розглядати її справу, зважаючи на нібито обмеження своїх судових повноважень. Внутрішньодержавні суди фактично залишили заявницю у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони».
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France).
Наведене правові підходи викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема: від 15.12.2020 у справі № 640/129/19 (провадження № К/9901/28591/19), 17.01.2020 у справі № 640/9729/19 (провадження № К/9901/26476/19) та ін.
З огляду на наведене, з метою усунення позивачу перешкод для доступу до правосуддя, в ситуації, що склалась, суд вважає за можливе клопотання представника ОСОБА_1 задовольнити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією, - задовольнити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Житлової комісії гарнізону міста Києва Міністерства оборони України, третя особа: Об'єднана житлова комісія командування сил підтримки Збройних Сил України, про зобов'язання вчинити певні дії, передати за встановленою юрисдикцією до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання /ч. 2 ст. 261 ЦПК України/.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич