Єдиний унікальний номер 719/258/21
Номер провадження 2/719/91/21
16 листопада 2021 року м.Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді Цицак В.Л.,
за участю секретаря Чорної В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності,-
03 серпня 2021 року в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
В обґрунтування позову зазначає, що її мати ОСОБА_4 та її син ОСОБА_3 є співвласниками двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності. Вказує, що являється спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , спадщину прийняла шляхом подання заяви приватному нотаріусу. Однак, після звернення 30 жовтня 2018р. до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_4 частку спадкової квартири, отримала відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, оскільки не визначено частки співвласників квартири. Стверджує, що вона та ОСОБА_5 погоджуються, що частки співвласників квартири рівні. З огляду на зазначене просить визначити, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 належить по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13.08.2021р., після усунення недоліків позовної заяви, відкрито загальне позовне провадження в даній справі, надано учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи, зобов'язано приватного нотаріуса надати належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , та призначено підготовче засідання на 09.09.2021р. о 10 год. 00 хв., в якому оголошено перерву до 27.09.2021 р. о 10 год. 00 хв. та відкладено у зв'язку із ненадходженням в суд витребуваних документів на 08.10.2021р. о 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 08.10.2021р. відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2021р. о 17 год. 00 хв., яке в подальшому відкладено у зв'язку із відпусткою судді на 16.11.2021р. о 16 год. 00 хв.
Учасники справи, будучи повідомленими про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується розписками та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.133-135), в судове засідання не з'явилися.
При цьому, представник позивача ОСОБА_2 подав заяву від 09.09.2021р. про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити (а.с. 41).
Відповідач ОСОБА_3 також надіслав заяву від 21.09.2021р., згідно якої, зокрема, просить судове засідання провести за його відсутності; позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с. 116-117).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 21.05.2009р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24212855 від 21.10.2009р., інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 143271999 від 30.10.2018р. і щодо суб'єкта № 143271577 від 30.10.2018р. та технічним паспортом на квартиру, що знаходиться у власності громадянина, (а.с. 8, 9, 104-105, 108-109).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Могилів-Подільський, Вінницької області, у віці 75 року померла ОСОБА_4 , про що зроблений актовий запис за №353, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 27.11.2017р. Могилів-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 11, 64).
Згідно матеріалів спадкової справи №37/2018, заведеної 10.04.2018р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , (а.с. 58-114) до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. із заявами про прийняття спадщини за законом та відмову від прийняття спадщини за заповітом звернулась ОСОБА_1 , яка являється донькою померлої (а.с. 61, 73-76, 86-92). Натомість інші спадкоємці: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулись до вказаного вище нотаріуса із заявами про відмову від спадкового майна (а.с. 62-63, 80-85, 93, 96-99).
30 жовтня 2018р. ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі на ? частку квартира АДРЕСА_1 (а.с. 95), проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 498/02-31 (а.с. 10, 114).
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування прав на майно за законом та за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У ч. 2 статті 1223 ЦК України вказано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У ч.1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України може одержати свідоцтво про право на спадщину.
У ч.1 ст.1226 ЦК України зазначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Так, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 16.09.2020р. по справі № 464/1663/18.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
У п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Разом з тим, згідно ч.1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відтак, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постановах від 28.07.2021р. по справі № 346/5216/18, від 19.02.2020р. по справі № 266/5267/18 та від 20.06.2018р. по справі № 640/13903/16-ц.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При цьому, позовні вимоги в матеріально-правовому значенні - це засновані на цивільному праві і пред'явлені через суд матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, а в процесуальному значенні - звернення заінтересованих осіб до суду за захистом саме своїх прав.
Відтак, визначення судом частки у праві спільної власності на нерухоме майно за відповідачем не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка в суд за захистом своїх прав не зверталася.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності за померлою та відповідачем слід відмовити.
Однак, варто зауважити, що позивач не позбавлена права на захист своїх порушених прав шляхом подання позову про визнання за нею права власності в порядку спадкування на частку майна в праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду стягненню з відповідача ОСОБА_3 не підлягають.
На підставі вищенаведеного та ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1223, 1226, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.2-4, 7-13, 17-19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
В задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 ), за підписом представника ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 ) про визначення часток у праві спільної сумісної власності відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: