16.11.2021 Провадження по справі № 1-кп/940/106/21
Справа № 940/1138/21
16 листопада 2021 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві кримінальне провадження №12021116300000083 від 15.07.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. П'ятигори Тетіївського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , розлученої, не працюючої, з повною загальною середньою освітою, на утриманні перебуває дві неповнолітні дитини, не судимої,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі «канабісу» включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19, 20 цього Закону.
Таким чином, Закон допускає наступні випадки законного обігу наркотичних засобів, включених до таблиці 1 Переліку:
- діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 15 Закону);
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст.19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Так, ОСОБА_4 , всупереч вимог вищезазначеного Закону, у невстановлений дізнанням час та за невстановлених обставин, незаконно придбала наркотичний засіб - канабіс, який принесла до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігала на горищі господарської будівлі без мети збуту для власного використання.
06.08.2021 року у ході проведення санкціонованого обшуку зазначеного домоволодіння працівниками відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області на горищі господарчої будівлі виявлено та вилучено речовину рослинного походження у висушеному стані, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) - 53,5г, який ОСОБА_4 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я, населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно зберігала за місцем свого проживання без мети збуту.
Вказані дії ОСОБА_4 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 01.09.2001 року, діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на території України забороняється, за винятком діяльності, пов'язаної з культивуванням та (або) використанням чи реалізацією рослин виду мак снотворний та рослин роду коноплі, для промислових цілей, яка здійснюється підприємствами всіх форм власності за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, а відповідно до ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, діяльність з культивування та (або) використання виду маку снотворний та рослин роду коноплі, що містять малі кількості наркотичних речовин для промислових цілей, визначених ліцензією, може здійснюватися юридичними особами всіх форм власності за наявності в них відповідної ліцензії в межах визначених Кабінетом Міністрів України квот.
Так, навесні 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в с. П'ятигори Білоцерківського (Тетіївського) району Київської області на присадибній земельній ділянці ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_2 , проросли рослини роду коноплі в кількості 46 рослин, які остання не знищила, а залишила рости та доглядала за ними при обробці вказаної земельної ділянки шляхом їх прополювання.
Вищевказані рослини роду коноплі в кількості 46 рослини ОСОБА_4 вирощувала на своїй земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_2 , до моменту їх вилучення працівниками поліції, а саме до 11 год. 28 хв. 06.08.2021 року.
Вилучені з вищевказаної присадибної земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_4 рослини зеленого кольору є рослинами роду коноплі, які є рослинами, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Вказані дії ОСОБА_4 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконне вирощування конопель в кількості від десяти до п'ятдесяти рослин.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті та надала показання, що дійсно на своїй присадибній ділянці в АДРЕСА_2 вирощувала рослини коноплі та зберігала їх за місцем свого проживання без мети збуту.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції - роз'яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає кримінальне провадження у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в суді та її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, та як незаконне вирощування конопель в кількості від десяти до п'ятдесяти рослин.
При вирішенні питання щодо призначення міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує, що скоєні обвинуваченою кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків.
Разом з тим, суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, характеризується задовільно, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій на підставі ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченій на підставі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду.
Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Враховуючи всі обставини кримінального провадження, а також те, що особі, яка вчинила кримінальні проступки, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, та необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та в межах санкції ч. 1 ст. 310 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
З урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення обвинуваченій ОСОБА_4 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу врозмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертиз.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 373-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 310 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути зОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати в кримінальному провадженні, зокрема за проведення експертизи від 25.08.2020 року № СЕ-19/111-21/38035-НЗПРАП в сумі 1029 (одна тисяча двадцять дев'ять) гривень 72 копійок та за проведення експертизи від 25.08.2020 року № СЕ-19/111-21/38038-НЗПРАП в сумі 1029 (одна тисяча двадцять дев'ять) гривень 72 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме канабіс масою 53,5г та 46 рослин роду коноплі, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, знищити.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1