Справа № 296/9145/21
1-кс/296/3270/21
Іменем України
28 жовтня 2021 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кутище, Малинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3,4 ст. 152 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060510000202
Слідча звернулася до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В клопотанні вказано, що 20.06.2021 близько 22 години, малолітня ОСОБА_7 на велосипеді поверталась додому із с. Елівка Коростенського району Житомирської області. Рухаючись по ґрунтовій дорозі в напрямку с. Горинь Коростенського району, помітила як за нею їде автомобіль синього кольору.
Послизнувшись, ОСОБА_7 не втрималась та впала з велосипеда на узбіччя дороги. В цей момент до неї на автомобілі ВАЗ-2109 під'їхали ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , у яких виник спільний протиправний умисел, направлений на вчинення дії сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_9 .
Реалізуючи спільний протиправний умисел, направлений на вчинення дії сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , вийшов із автомобіля та підійшов до дівчини. Взявши її за ногу потягнув до автомобіля. Зважаючи, що остання почала чинити опір та кликати на допомогу, він закрив їй рота однією рукою, а другою взяв за коси та силоміць посадив на заднє сидіння автомобіля, заблокувавши при цьому задні двері. В цей момент на передньому пасажирському сидінні автомобіля сидів ОСОБА_8 , який спостерігав за подіями. У подальшому ОСОБА_4 поклав велосипед до багажника автомобіля, сів за кермо та почав рух в сторону «Горинського дачного кооперативу», який знаходиться поблизу с. Горинь Коростенського району.
В свою чергу малолітня ОСОБА_7 намагалася відчинити двері автомобіля, щоб вийти з нього, та завдала декілька ударів руками по верхній частині тулуба ОСОБА_8 . З метою припинення дій малолітньої та подолання опору з її сторони, ОСОБА_8 вдарив рукою по голові ОСОБА_7 , від чого остання впала на сидіння, злякалась та притихла.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 зупинив автомобіль в лісосмузі поблизу «Горинського дачного кооперативу», що неподалік с. Горинь Коростенського району, та вийшов з нього на вулицю. В цей час, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є малолітньою, яка не досягла 14 років, перейшов на заднє сидіння автомобіля. Використовуючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан потерпілої, яка через свій малолітній вік не могла чинити йому активного опору, у повній мірі розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій, застосовуючи фізичну силу, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, тримаючи однією рукою її за волосся, іншою зняв з дівчини нижню білизну. Після чого, ОСОБА_8 , діючи умисно, використовуючи свої геніталії, вагінально проник в тіло малолітньої ОСОБА_7 , зґвалтувавши останню. Пригрозивши фізичною розправою у разі повідомлення будь-кому про вказану подію, вийшов з автомобіля.
У подальшому ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на вчинення дій сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_7 , сів на заднє сидіння автомобіля, де в цей час знаходилась дівчина. Достовірно знаючи, що остання є малолітньою та не досягла 14-річного віку, ОСОБА_4 використовуючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан потерпілої, яка через свій вік не могла чинити йому активного опору, застосовуючи фізичну силу, а саме тримаючи її рукою за шию, з метою задоволення своєї статевої пристрасті зняв із останньої нижню білизну. Використовуючи свої геніталії, ОСОБА_4 , діючи умисно, вагінально проник в тіло малолітньої ОСОБА_7 , таким чином її зґвалтував. Після цього, дістав із багажника автомобіля велосипед та висадив малолітню, пригрозивши фізичною розправою у разі повідомлення будь-кому про вказану подію. Разом із ОСОБА_8 сів до салону автомобіля та поїхав у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, тобто у вчиненні умисних дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням геніталій, незалежно від її добровільної згоди, вчинених групою осіб.
Органом досудового розслідування 19.08.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021060510000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Також, 12.10.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021060000000462 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України.
Матеріали кримінальних проваджень № 12021060510000202 та № 12021060000000462 12.10.2021 об'єднано в одне кримінальне провадження .13.10.2021 оголошено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 152 КК України.
Клопотання слідчої обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3,4 ст.152 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу, яка є малолітньою, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, є достатні та обґрунтовані підстави застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний має постійне місце роботи, одружений та має на утриманні малолітню дитину, а також постійно з'являється до слідчого.
У своїх письмових запереченнях захисник ОСОБА_5 просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки підозра є необґрунтованою, а ризики не підтверджені жодними доказами. Також вказав, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України захисник не був присутнім під час вручення підозри ОСОБА_4 (а.с.48-50).
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(с) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, judgment of 28 October 1994, Series A no.300, § 55; K.-F. v. Germany judgment of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, judgment of 22 October 1997, § 51).
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що на момент розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3,4 ст.152 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 19.08.2021; висновком судово-медичної експертизи № 208 від 25.08.2021; протоколом слідчого експерименту від 19.08.2021; протоколом додаткового допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 від 20.08.2021; висновком судово-психіатричного експерта № 245-2021 від 14.09.2021; протоколом огляду місця події від 16.09.2021; протоколом огляду місця події від 16.09.2021, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчим суддею враховується, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.ч.3,4 ст.152 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Також стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, а також на надані стороною обвинувачення докази про неявку на виклики, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та впливати на малолітню потерпілу, свідків та інших підозрюваних.
Крім того, клопотання є обґрунтованим в частині визначення виду запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, конкретні обставини вчинення злочину, а також дані про особу підозрюваного, зокрема, характеристику підозрюваного за місцем проживання, наявність дружини та малолітньої доньки, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак у визначений період доби з 20 год. 00 хв. до 06 год. 30 хв. наступного дня з покладанням на останнього обов'язків, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що сприятиме запобіганню ризикам визначеним в ст. 177 КУПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного і не позбавить останнього можливості працювати та утримувати свою сім'ю.
Щодо посилань сторони захисту про вручення підозри без участі захисника, то виходячи з положень ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Суд не бере до уваги посилання сторони захисту про постійне місце роботи підозрюваного, оскільки будь-яких доказів в підтвердження не надано.
Щодо доводів прокурора про обґрунтованість підозри, то на даній стадії досудового розслідування можливо вважати її обґрунтованою зважаючи на особливості таких злочинів та те, що потерпілою є малолітня.
Керуючись статтями 131, 132, 176, 181, 193-194, 196. 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою:
АДРЕСА_2 , у певний період доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 06 год. 30 хв. наступного дня строком до 13.12.2021 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;
2) повідомляти слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися за межі Коростенського району Житомирської області протягом часу дії даної ухвали без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) утримуватися від спілкування із свідками, стороною потерпілих, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, що розслідуються;
5) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 13.12.2021 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту передбачає заборону залишати житло за адресою:
АДРЕСА_2 , у період доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 06 год. 30 хв. наступного дня упродовж визначеного в ухвалі строку.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.
Виконання ухвали доручити СУ ГУНП в Житомирській області та органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ознайомити підозрюваного під підпис з ухвалою слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1