Справа № 521/16363/21
Провадження № 3/521/9716/21
11 листопада 2021 року місто Одеса
Cуддя Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,
22.09.2021 року співробітниками УПП в Одеській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол, серії ДПР18 № 037512, про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Згідно до вказаного протоколу, 14.08.2021 року о 07 годині 51 хвилин, в м. Одесі по вул. Героїв Крут, буд. 15, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Mazda 626, р. н. НОМЕР_2 , став учасником ДТП, але в порушення вимог п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, місце ДТП покинув.
На підтвердження вини водія до суду надано протокол, серії ДПР18 № 037512, від 22.09.2021 року, рапорт співробітника поліції, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та інші документи.
У судове засідання водій не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Так, в матеріалах справи містяться: протокол, серії ДПР18 № 037512, від 22.09.2021 року, рапорт співробітника поліції, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та інші документи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положенням ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Правовий аналіз наведеної норми законодавства свідчить, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
У своїх поясненнях, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 вказав, що удару від зіткнення з іншим транспортним засобом він не відчув, оскільки він був незначним, а тому підстав зупинятися у нього не було.
Інших доказів, в матеріалах справи не міститься.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника за скоєне правопорушення, суддя приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, його наслідки.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною - 17.07.1997, дата набрання чинності для України - 11.09.1997) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - згідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення визнаються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
Згідно із ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належним чином не доведена, достатніх доказів вини не зібрано, тому провадження по справі необхідно закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9-11, 122-4, 221, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП , у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.В. Мирончук