Справа № 504/1381/21
Номер провадження 1-кп/504/766/21
16.11.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Арбузинка Арбузинскього району Миколаївської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого на посаді головного лікаря стоматологічної клініки «Дюна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160330001143 від 24.11.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні 03.06.2021р. захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 надала до суду письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у зв'язку із направленням обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування дане кримінальне провадження підлягає закриттю. Діяння, передбачене ч.2 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 не є злочином проти життя та здоров'я особи. Як вбачається з матеріалів досудового розслідування 26.01.2021р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, отже саме з 26.01.2020р. необхідно рахувати початок двомісячного строку досудового розслідування. 19.03.2021р. слідчим було подане клопотання про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців. Постановою керівника Доброславської окружної прокуратури без дати, клопотання слідчого задоволено та продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 26.04.2021р. 26.04.2021р. обвинуваченому та захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування. 27.04.2021р. ОСОБА_4 та захисник ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, ознайомлення тривало 1 годину. 27.04.2021р. у кримінальному провадженні складено і затверджено обвинувальний акт, який надійшов до суду 28.04.2021р., тобто поза межами встановленого ст.219 КПК України строку досудового розслідування.
В підготовчому судовому засіданні 16.11.2021р. обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, що також випливає зі змісту постанови Верховного Суду від 01.07.2021р. (справа №752/3218/20).
Заслухавши думку сторін кримінального провадження та вивчивши подане клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті.
Зазначена позиція міститься у постанові Верховного Суду по справі № 556/1381/18 від 26.05.2020 року.
Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160330001143 від 24.11.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України супровідним листом № 58-677вих-21 від 28.04.2021р. за підписом в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшов на адресу Комінтернівського районного суду Одеської області 28.04.2021 року, що підтверджується штампом канцелярії суду на супровідному листі за вхідним номером 8108.
З реєстру матеріалів досудового розслідування (далі Реєстр) вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 24.11.2020 року за № 12020160330001143, хоча в самому обвинувальному акті вказано, що відомості внесено до ЄРДР 24.11.2021р. (вказана дата ще не настала).
26.01.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України (пункт 7 розділ І Реєстру).
26.03.2021 керівником Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_7 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців до 26.04.2021 (пункт 13 розділ ІІ Реєстру), при цьому у самій постанові дата її винесення не вказана.
26.04.2021р. винесено постанову про завершення досудового розслідування та направлення матеріалів кримінального провадження прокурору для вирішення питання щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування (пункт 16 розділу ІІ Реєстру).
27.04.2021р. сторона захисту в особі підозрюваного ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_5 ознайомилися у повному обсязі з матеріалами досудового розслідування.
26.04.2021р слідчим складено та 27.04.2021р. прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні (пункт 26 розділу ІІ Реєстру).
27.04.2021р. сторона захисту отримала копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, про що прокурору надано відповідну розписку, яка надана до суду разом з обвинувальним актом.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданнями кримінального провадження згідно КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Водночас ч. 5 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадженні щодо нього було закрите.
Ця норма кореспондує із положеннями частини 1 ст. 116 КПК України, яка передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.
Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України, строки, встановлені КПК України, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. В даному випадку законодавець встановив строки вказівкою на подію звернення до суду з обвинувальним актом.
Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах (ч. 6 ст. 115 КПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Статтею 350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленю з інших підстав.
Пунктом першим частини першої статті 412 КПК України визначено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Діяння, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 кримінальним законом віднесено до кримінальних правопорушень проти громадської безпеки (Розділ IX), та не є злочином проти життя та здоров'я особи.
У статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення від 03.12.2009 року у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них.
Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, та відповідної ухвали суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
У справі № 556/1381/18 Верховний Суд зауважив, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті.
Постановою Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20 залишено без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020, про закриття кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Згідно висновків суду апеляційної інстанції у цій справі «строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов'язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ (п. 3 цієї ухвали).
Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або "правовим пуризмом", оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився».
Зважаючи на чітко визначений кримінальним процесуальним законом строк досудового розслідування, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України був направлений до суду 28.04.2021 року, тобто поза межами продовженого строку, досудового розслідування.
З урахуванням аналізу наведених вище норм процесуального закону, суд констатує, що обвинувальний акт мав бути направлений до суду в межах строку досудового розслідування, оскільки саме з цією подією КПК України пов'язує закінчення строку досудового розслідування, а тому цей строк не може встановлюватися прокурором на власний розсуд.
Згідно з ч.5 ст.219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Разом із тим, доводи прокурора стосовно того, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається у строки передбачені ст.219 КПК України, є недоречними, оскільки 26.04.2021р. винесено постанову про завершення досудового розслідування та направлення матеріалів кримінального провадження прокурору для вирішення питання щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування і тільки 27.04.2021р. сторона захисту в особі підозрюваного ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_5 ознайомилися у повному обсязі з матеріалами досудового розслідування (ознайомлення тривало 1 годину).
Аналіз ч.1 ст.219 КПК у поєднанні із п.5 ч.1 ст.3 КПК дає підстави стверджувати те, що у даному випадку досудове розслідування повинно було закінчуватися шляхом звернення до суду з обвинувальним актом і цей акт повинен був скерований до суду не пізніше 26.04.2021р.
Таким чином, існують фактичні та правові підстави для закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 21, 22, 26, 113-116, 219, п. 10 ч. 1 ст. 284, ст.ст.350, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160330001143 від 24.11.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1