Справа № 504/3143/21
Провадження № 1-кс/504/2400/21
16.11.2021 смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі- ОСОБА_2 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 10 смт. Доброслав, заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження з розгляду обвинувального акту внесеного до ЄРДР за № 120211160000000796 від 22.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
за участі обвинуваченого ОСОБА_4 ,
за участі захисника адвоката- ОСОБА_3 , -
Адвокат ОСОБА_3 заявила відвід судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження з розгляду обвинувального акту внесеного до ЄРДР за № 120211160000000796 від 22.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, мотивуючи його тим, що суддею під час встановлення особи обвинуваченого на стадії судового розгляду з'ясовувались відомості про попередні можливі притягнення до відповідальності, а також суддею безпідставно відмовлено стороні захисту у поданні доказів у порядку ст. ст. 314-317, 348 КПК України.
В судовому засіданні адвокат та обвинувачений доводи підтримали.
Прокурор заперечувала, вважали доводи відводу безпідставними.
Потерпіла ОСОБА_7 повідомлена про дату судового засідання з розгляду заявленого відводу, не з'явилась, свою позицію не висловила.
Вислухавши учасників процесу, суд дійшов до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Відповідності до ст. 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальний прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
З огляду на викладене, зауваження головуючого учасникам судового провадження з приводу дотримання порядку в судовому засіданні, розумних строків виступів, з приводу затягування судового розгляду не можуть бути розцінені як упередженість судді та не є підставою для його відводу.
Суд зазначає, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід має бути вмотивованим. Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості судді є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Заявниця у заяві про відвід не навела жодної з підстав, які визначені ст.75 КПК України для відведення судді.
Доводи вказані у судовому засіданні як підстава для відводу є голослівними.
Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.
Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості.
Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Важливе місце в системі цих обставин посідають ті, що характеризують особу обвинуваченого (п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України), адже відомості про особу обвинуваченого (підозрюваного) збираються та використовуються для виконання завдань судочинства протягом усієї кримінально-процесуальної діяльності.
Таким чином, з'ясування суддею при встановленні особи обвинуваченого відомостей про можливі попередні притягнення особи до відповідальності, в тому числі і адміністративної, не є порушенням прав обвинуваченого та процесуального закону.
В цій частині доводи сторони захисту безпідставні.
Що стосується доводів про неприйняття суддею експертного висновку наданого на стадії судового розгляду стороною захисту, а саме під час вирішення цілей та завдань ч. ч. 1, 2 ст. 349 КПК України, суд звертає увагу на наступне:
У постановах від 16 березня 2017 року № 5-364кс16 та від 12 жовтня 2017 року № 5-237кс(15)17, за змістом яких чинний КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборону адресовано суду, який згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, не має права допустити наявні в них відомості як докази, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті сторонам.
Таким чином, суд вважає, і такий висновок повністю обгрунтований вищевказаними нормами процесуального закону, що у тому випадку, якщо за рішенням суду за клопотанням захисника, прокурора доказ чи додатковий матеріал долучається до кримінального провадження під час судового розгляду в суді першої інстанції і прокурор, який брав участь у кримінальному провадженні знає про це (присутній у судовому засіданні), зі змістом таких доказів (додаткових матеріалів) учасники судового провадження ознайомилися під час судового розгляду, підстави для тверджень про порушення вимог ст. 290 КПК України відсутні.
Суд нагадує, що відповідно до ч. 6 ст. 290 КПК України сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Таким чином, на переконання суду, законодавець і забезпечує реалізацію гарантованого законом принципу змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд погоджується зі стороною захисту в тому, що незалучення до матеріалів кримінального провадження експертного дослідження, зробленого за замовленням сторони захисту, призведе до залишення цього висновку без належної оцінки суду попри те, що це має істотне значення для правильного вирішення справи, так як об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, включає три обов'язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення потерпілому (потерпілим) тілесних ушкоджень), причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Разом із тим, вчиненню таких дій передує виконання судом завдань визначених ст. ст. 348-349 ч.ч. 1,2 КПК України, тобто має бути встановлений обсяг доказів та порядок їх дослідження.
Як вбачається зі змісту заявленого відводу, та доводів сторін у судовому засіданні, у кримінальному провадженні лише з'ясована особа обвинуваченого та вирішено питання визнання/невизнання винуватості.
Таким чином, доводи сторони захисту безпідставні.
Підстав для відведення судді ОСОБА_5 не має.
На підстав наведеного керуючись ст.75,76, 80 КПК України, суд, -
Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження з розгляду обвинувального акту внесеного до ЄРДР за № 120211160000000796 від 22.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1