Справа № 947/20278/21
Провадження № 2/947/3689/21
16.11.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.,
за участю секретаря - Ратовської А.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справі за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про поділ майна подружжя,
05.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 у якості компенсації Ѕ частину вартості автомобілів та судові витрати.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 01.09.2021 рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання 04.10.2021 року позивач або її представник не з'явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою представника позивача від 15.09.2021 року про отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, яка наявна у матеріалах справи, про поважність причин відсутності суд не повідомили, у зв'язку з чим, підготовче засідання було відкладено на 16.11.2021 року.
У підготовче засідання 16.11.2021 року позивач або її представник знову не з'явились, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу, яке наявне у матеріалах справи, про поважність причин відсутності суд не повідомили, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито 01.09.2021 року, тобто справа перебуває в провадженні суду вже два місяці, а у зв'язку з неявкою позивача або її представника, у суду відсутні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Неприбуття у підготовчі засідання належним чином повідомленого позивача або її представника розцінюється судом як намір затягування розгляду справи та свідчить про втрату інтересу позивача до справи.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач або її представник жодного разу не з'явились в підготовчі засідання, про час та місце яких повідомлені належним чином, з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у підготовчі засідання позивача або її представника та відсутності клопотання позивача або її представника про розгляд справи за їх відсутності, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 200, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Петренко В. С.