Справа № 946/2744/21
Провадження № 2/946/2309/21
10 листопада 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Адамов А.С.,
за участю секретаря - Тюміної О.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради в особі Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою дитиною, -
07.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить: зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною (сином) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити йому для участі у спілкуванні та вихованні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такий спосіб участі: три дня на тиждень з урахуванням відвідування дошкільного закладу, а саме: з четверга з 16 год. 30 хв., забирання сина з дитячого садочку, а у разі не відвідування садочку в четвер, тоді забирання сина з квартири де він проживає з матір'ю і до неділі 27:00 год. та спілкування з сином має відбуватися на території його фактичного проживання або на його розсуд. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 30 серпня 2016 року між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який був зареєстрований у Ренійському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Одеської області, актовий запис № 71. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини він, як батько дитини постійно спілкувався з нею та проводив час, цікавився його особистим життям, брав участь у його вихованні, надавав матеріальну допомогу. Спільне життя з матір'ю дитини у нього не склалось через відсутність взаєморозуміння між нами, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. У нас різні погляди на життя. З травня місяця 2019 року вони з дружиною перестали жити разом в місті Рені, дружина з їхнім сином переїхала до міста Ізмаїл та почала мешкати у своєї матері в квартирі. Їх син ОСОБА_4 на теперішній час мешкає разом зі своєю матір'ю та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , відвідує дитячий садок «Дзвіночок». З того моменту, коли дружина з сином почали проживати в місті Ізмаїл у бабусі, він допомагав матеріально та йому давали іноді можливість бачитися та спілкуватися з сином, але згодом такою можливості не стало по причині небажання матері їхнього сина. У жовтні місяці 2020 року відповідачка звернулася з позовною заявою до Ренійського районного суду Одеської області про розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на дитину. 01.12.2020 року Ренійським районним судом Одеської області була винесена ухвала про відкриття провадження у справі, але на теперішній час даний позов не розглянутий, рішення суду не прийнято. Матір дитини постійно перешкоджає мені у побаченнях з дитиною, що стало причиною для подачі даної позовної заяви до суду.
Згідно відзиву ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідачка з позовними вимогами не згодна частково, заперечує частково проти задоволення позовних вимог та просить встановити ОСОБА_1 час та спосіб для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною: двічі на тиждень - у п'ятницю 17.00 до 19.00 годин та у суботу- з 09.00 до 19.00 годин за адресою проживання її матері, у її присутності чи присутності іншої, визначеної нею особи. Зазначає, що в шлюбі з відповідачем вони перебували з 30.08.2016р. по 07.04.2021р. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 . Одруження з позивачем було для неї невдалим. Спільне життя у них продовжувалось до червня 2019 року і припинилося через відсутність між ними згоди, взаєморозуміння та різних поглядів на сімейні цінності, що приводило до суперечок, сімейних скандалів та насилля з боку відповідача. З відповідачем та сином вони проживали у м. Рені у квартирі відповідача. Позивач є приватним підприємцем, посилаючись на зайнятість, приходив додому завжди пізно, часто з запахом алкоголю. Були випадки, коли він взагалі не приходив додому ночувати. Його холостяцький спосіб життя безумовно не сприяв зміцненню їхньої сім'ї. Крім того, що на неї повністю лягли обов'язки з догляду за дитиною та ведення домашнього господарства, вона не відчувала від нього ніякої підтримки. Більш того, ставлення його до сина у перші два роки його життя було прохолодним, якщо не байдужим. Її спроби щось змінити лише погіршували цю ситуацію. У червні 2019 року відповідач в черговий раз застосував до неї насилля, в результаті якого вона, з рваною раною руки від порізу розбитою пляшкою, змушена була звертатися за медичною допомогою до Ренійської ЦРЛ. У зв'язку з цим, вона була змушена разом з дитиною повернутися в Ізмаїл до своїх батьків. Позивач зрідка, раз у 2 - З тижні, приїздив в Ізмаїл, відвідував сина, привозив йому недорогі подарунки, іграшки та цукерки, але його твердження у позовній заяві про матеріальну допомогу їй є перебільшенням. Були одиночні випадки, коли після її нагадування він залишав невеликі (500, 700 і 1000 грн.) суми на утримання сина, що, враховуючи його можливості, є недостатнім для того, щоб вважати це наданням допомоги. У жовтні 2020 р. вона остаточно переконалася у тому, що можливості для збереження сім'ї відсутні і звернулася до Ренійського районного суду Одеської області з позовом про розлученням. Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 07.04.2021 р. їх шлюб було розірвано і з позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час жодної виплати з присуджених аліментів вона не отримала і утримання сина відбувається виключно за її кошти. 01.03.2021р. позивач без її відома забрав сина з дитячого садка, відвіз до себе додому в м. Рені і, коли вона зателефонувала йому, відмовився привезти його в м. Ізмаїл. 04.03.2021р, вона поїхала в м. Рені щоб забрати сина, але він відмовився повернути його їй при цьому, на очах дитини, штовхонув її, вона відлетіла кілька метрів і впала на спину, від чого у неї були синці по всій задній нижній поверхості тіла. Вона змушена була звернутись до поліції та за допомогою поліції вона забрала дитину додому. Тобто, позивач, самочинно, без її згоди, намагався змінити місце проживання їхнього чотирирічного сина. Оскільки позивач застосував до неї насиллям у присутності малолітньої дитини, то після повернення додому у сина кілька днів була рвота і на протязі двох тижнів млявість та відсутність апетиту. На моє запитання, що він їв у батька, син відповів: «пельмені». 26.04.2021р. органом опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, на підставі заяви позивача, винесено рішення №336 про участь позивача у вихованні та спілкуванні з їхнім малолітнім сином. Рішенням передбачено наступне: визначити батьку, ОСОБА_1 спосіб участі виховання та спілкування з дитиною ІІ-й та IV-й тиждень місяця з п'ятниці 16.00 до неділі 16.00 (до досягнення дитиною п'яти років) за адресою проживання батька. Виконуючи це рішення, вона двічі дозволяла забирати сина в м. Рені. Але при цьому, відповідач навмисно ігнорував її телефонні дзвінки у зв'язку з чим, вона повідомила його про відмову у дозвіллі забирати сина до себе. 28 травня 2021 року він приїхав за дитиною, але вона не віддала дитину, так як відповідач постійно уникає спілкування з нею коли дитина знаходиться у нього. У зв'язку з чим, відповідач викликав поліцію, робітники якої відібрали у них пояснення та роз'яснили їй, що у випадку ігнорування батьком дитини її дзвінків, коли з ним дитина, вона має право звертатися в поліцію за місцем його знаходження. Саме така поведінка позивача і зумовлює те, що вона не може довірити йому дитину на цілих три доби. Крім того, відповідач, як їй відомо, у даний час продовжує активне холостяцьке життя, яке супроводжується випивкою та гулянками в ресторанах і кафе. Все це, на її думку, створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я і це суперечить її інтересам. Вважає, що позивач своєю поведінкою, не рахуючись з нею, як матір'ю дитини, ні з інтересами самої дитини, всупереч здоровому глузду чинить дії, які психологічно травмують дитину.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що не може нормально бачитися з сином. Є рішення органу опіки про визначення порядку спілкування з дитиною, проте він не може спілкуватися з сином. Сина налаштовують проти нього.
Представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що питання спілкування батька з дитиною, сторони мирно не можуть вирішити.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги та обставини позову частково не визнала, просила відмовити у задоволенні позову частково, визнає позовні вимоги в рамках відзиву на позов, просить встановити ОСОБА_1 такий час та спосіб для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною: двічі на тиждень - у п'ятницю 17.00 до 19.00 годин та у суботу- з 09.00 до 19.00 годин за адресою проживання її матері, у її присутності чи присутності іншої, визначеної нею особи. Зазначила, що відповідач особо не проявляв раніше ініціативи щодо спілкування з дитиною, а коли появлявся, то був налаштований агресивно. Вона дає йому дитину, не заперечує проти їхнього спілкування. Один раз батько приїхав, але дитина відмовилася їхати з ним, а мати не наполягала. Коли дитину забрали до м. Рені, батько на телефонні дзвінки не відповідав. Батько не дуже нормально себе поводить та дитина сама бачила, як він бив його мати. Перешкоди у спілкуванні батька з дитиною вона не чинить. Батько особо спроб бачитися з дитиною не робить. Коли син був у батька, то скарг не було, лише тільки, що він кормив дитину пельменями. На дзвінки її він не давав пояснення щодо того, що з дитиною відбувається, чим вона займається. Вона не проти, щоб батько брав дитину на території Ізмаїла у любий час після садочку. Є вже рішення Ренійського районного суду Одеської області про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, відповідачки, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.08.2016р., виданого Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувають в шлюбі, про що в книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 71 від 30.08.2016 р.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.08.2019р., виданого Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ренійського районного суду Одеської області розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та вирішено питання щодо стягнення аліментів на дитину.
Згідно довідки №860 від 28.03.2021 відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, за повідомленням від 04.03.2021р. щодо конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , даний факт зареєстрований до ЄО відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП № 762, 764, 765 та об'єднано у єдине ЄО К2 762 від 04.03.2021р. та проведеною перевіркою за даним фактом було встановлено, що колишній чоловік гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 мешканець АДРЕСА_2 , 04.03.2021 року забрав спільну дитину та не віддає її гр. ОСОБА_3 , зі слів громадянки чоловік її вдарив. За даним фактом було опитано ОСОБА_3 мешканку АДРЕСА_1 , яка пояснила, що 01.03.2021 року її чоловік, з яким вони не проживають близько двох років та на даний час триває судовий процес розірвання шлюбу, забрав їх спільну дитину з дитячого садка без її відома. 04.03.2021 року гр. ОСОБА_3 приїхала до міста Рені забрати дитину, але колишній чоловік гр. ОСОБА_1 не віддавав їй дитину та зі слів громадянки почав бити її ногами та викручував руки, це все відбувалось на березі р. Дунай, де не було очевидців даного факту. 04.03.2021 року було опитано гр. ОСОБА_1 , який пояснив, що на теперішній час рішення суду не має та він має ті ж самі права на дитину, як і мати гр. ОСОБА_3 01.03.2021 року , у денний час гр. ОСОБА_1 прибув до м. Ізмаїл та надавши усі необхідні документи завідуючому дитячим садком «Колокольчик», забрав свого малолітнього сина до м. Рені у гості на пару днів. 04.03.2021року гр. ОСОБА_1 разом із малолітнім сином гуляли у м. Рені поблизу Морського вокзалу, у той час до них підійшла гр. ОСОБА_3 та почала намагатися забрати дитину, зі слів громадянина вона почала кричати та чіплятись до гр. ОСОБА_1 , чоловік намагався поговорити с громадянкою та заспокоїти її, але вона зовсім не йшла на контакт. У своєму пояснені гр. ОСОБА_1 зовсім заперечує дії, які б могли свідчити про фізичне та психологічне насилля по відношенню до гр. ОСОБА_3 . Сторонам рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 336 від 26.04.2021р. «Про участь у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною» № 336 від 26.04.2021р., батьку дитини, ОСОБА_1 , встановлений наступний спосіб участі у вихованні дитини: - ІІ та IV тиждень місяця з п'ятниці 16:00 год. до неділі 16:00 год. (до досягнення дитиною п'яти років) за адресою проживання батька.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно ч.ч. 7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Враховуючи правила ст. 141 ч.2 СК України, відповідно до якої розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, доводи відповідача щодо кращої можливості створення ним для дитини умов розвитку і виховання до уваги судом не беруться.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 27 лютого 1991 року визначено неможливість розлучення дитини з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини.
Пунктами 4,5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про участь у вихованні та усуненні перешкод у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.05.2021р. за №01/21-594, до служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області 24.03.2021р. звернувся ОСОБА_1 із заявою щодо участі у вихованні дитини та встановлення порядку спілкування батька з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно акту обстеження умов проживання від 20.04.2021р. за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що батько дитини ОСОБА_1 проживає у трьохкімнатній квартирі, умови проживання задовільні, створено умови для виховання та розвитку дитини. Згідно акту обстеження умов проживання від 18.05.2021 р. за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що мати ОСОБА_3 проживає з малолітнім сином ОСОБА_4 та своєю матір'ю ОСОБА_7 у трьохкімнатній квартирі, умови проживання у задовільному стані, для дитини є окреме спальне місце, шафа з одежею та взуттям, куточок з іграшками, для дитини створені належні умови для проживання та виховання дитини. Згідно довідки про склад сім'ї, зареєстрованих у житловому приміщенні Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №6 «Весенний» від 03.12.2020 р., у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виходячи з інтересів малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст.ст. 19, 151, 153. 157, 158 Сімейного кодексу України, рішення комісії із питань захисту прав дитини Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 7 від 18.05.2021 року, Орган опіки та піклування вирішив визначити порядок спілкування та участі у вихованні батьку, ОСОБА_1 , з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : II та IV тиждень місяця з п'ятниці 16.00 до неділі 16.00 (до досягнення дитиною п'яти років) за адресою проживання батька.
Враховуючи викладені обставини суд дійшов висновку про доцільність частково погодитися із запропонованим органом опіки та піклування порядком спілкування та участі у вихованні батьком дитини, а саме: II та IV тиждень місяця з п'ятниці 16.00 до неділі 16.00, так як вказаний порядок буде повністю відповідати інтересами дитини без порушення прав як позивача так і відповідача.
При цьому, на думку суду, необґрунтованим є висновок органу опіки та піклування в частині обмеження визначення наведеного порядку участі батька віком дитини, а саме - до досягнення дитиною п'яти років. Жодного обґрунтування вказаного обмеження суду не надано та його встановлення не є недоцільним.
Крім того, суд вважає, що задля забезпечення більш повної реалізації прав батька на спілкування та виховання дитини належним буде надання можливості здійснення такої участі за адресою проживання батька або в іншому місці за попередньою домовленістю з матір'ю.
При цьому, суд зазначає, що доказів того, що відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з дитиною не надано, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною.
Крім того, суд звертає увагу, що не надані будь-які належні докази того, що позивач чинив будь-яке фізичне чи психологічне насильство на відповідачку, а отже такі твердження відповідачки не можуть братися судом до уваги під час вирішення питання щодо визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
При розгляді матеріалів справи, суд враховує вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» суд звертає увагу, що для батьків та дитини «бути разом» є елементом сімейного життя, та внутрішні засоби, які їм перешкоджають є елемент втручання в право. «…Там, де є очевидні сімейні зв'язки з дитиною, держава повинна діяти так, щоб ці зв'язки розвивались і дотримувались законні гарантії, які б дозволяли дитині бути частиною сім'ї, навіть якщо батьки не проживають разом…».
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та визначити йому порядок спілкування та участі у вихованні с сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такий, який рекомендований органом опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, а саме: ІІ та IV тиждень місяця з п'ятниці з 16:00 годин до неділі 16:00 годин за адресою проживання батька або в іншому місці за попередньою домовленістю з матір'ю.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради в особі Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою дитиною - задовольнити частково.
Визначити батьку ОСОБА_1 наступний порядок спілкування та участі у вихованні малолітнього сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : ІІ та IV тиждень місяця з п'ятниці з 16:00 години до неділі 16:00 години за адресою проживання батька або в іншому місці за попередньою домовленістю з матір'ю, ОСОБА_3 .
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2021р.
Суддя: А.С.Адамов