Справа № 496/2645/21
Провадження № 2/496/1620/21
15 листопада 2021 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Дигуляр А.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач, акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк»), звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.05.2019 року у розмірі 27 373,78 грн. та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.05.2019 року між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, згідно умов якого останній отримав кредитну картку у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua./terms, Тарифами складає між ним та Банком заставний договір (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та належним чином, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, передбаченому договором. Проте, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 14.04.2021 року виникла заборгованість у розмірі 27 373,78 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 21 084,20 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 6289 грн. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, представник позивача звернувся до суду з позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність і не заперечував проти заочного розгляду справи. Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.05.2019 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідач підписав «Анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку».
Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, відповідач ОСОБА_1 висловив свою згоду з тим, що ця Анкета-заява разом Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua./terms,становить між ним та банком кредитний договір що підтверджується підписом у Анкеті-заяві.
АТ «А-Банк» є правонаступником прав і обов'язків Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву Банку з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк», про що зазначено в п. 1.1 Статуту АТ «А-Банк».
Проте, у вищевказаній Анкеті заяві відсутні відомості, з якими саме Умовами та Правилами і Тарифами ознайомлений і погоджується відповідач, підписуючи Анкету-заяву, відсутні умови кредитування, заява не містить даних про отримання відповідачем кредиту, а також відсутні відомості про те, яку саме картку отримав відповідач.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-банк», розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua./terms в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна».
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором SAMABWFC00002014306 від 03.05.2019 року, станом на 14.04.2021 року відповідач має заборгованість у розмірі 27 373,20 грн., з яких: заборгованість за кредитом 21 084,20 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 6289,58 грн..
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За визначенням, що міститься у ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України ).
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку, АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений ст. 1049 ЦК України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ «А-Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 21084,20 грн.
Щодо стягнення 6289,58 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № SAMABWFC00002014306 від 03.05.2021 року, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк».
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що викладено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15).
А отже, відповідно, в даному випадку, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (03.05.2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (15.06.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом та пені, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді сплати відсотків за користування кредитом за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 6289,58 грн. не підлягають задоволенню.
Проте, оскільки відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобов'язання, суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту, і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 21 084,20 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданого платіжного доручення №6005315358366 від 14.04.2021 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2270 грн., а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1748,43 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 21084,20 грн.*2270 грн./27373,78 грн.). При цьому, суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Акцент - Банк», (юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, рах № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором б/н від 03.05.2019 року у розмірі 21 084,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Акцент - Банк», (юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, рах № НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1748,43 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.Л. Пасечник