Р І Ш Е Н Н Я справа № 2-ц-720 / 2010
Іменем України
25 червня 2010 року. Болградський районний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Шевера В.Д.
при секретарі - Жуковій Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « про розірвання договору довічного утримання »,
Позивачка просить ухвалити рішення, яким розірвати між нею і відповідачем договір довічного утримання, укладений між ними 25.06.2004 року, посилаючись на те, що відповідач не виконує прийнятих на себе зобов'язань за умовами цього договору, а саме не забезпечує її одягом, медичним обслуговуванням і медикаментами, не надає їй щомісячно майнову допомогу на загальну суму 170 гривень.
Відповідач позов визнав і погодився на розірвання договору довічного утримання, укладеного між ним і позивачкою 25.06.2004 року, посилаючись на те, що він в даний час з позивачкою спільно не проживає, а тому не може належним чином виконувати покладені на нього умовами договору зобов'язання.
Позов підлягає задоволенню.
Між сторонами 25 червня 2004 року укладено договір довічного утримання за умовами якого позивачка передала у власність відповідачу житловий будинок з надвірними господарчими будівлями за АДРЕСА_1, житловою площею 52,8 кв.м. на земельній ділянці площею 500 кв.м., а відповідач прийняв на себе обов'язок забезпечити позивачку житлом шляхом збереження права її проживання у названім будинку, постійного користування земельною ділянкою з правом вирощування на ній врожаю та його розпорядженням , забезпечити позивачку придатним для носіння одягом і взуттям, належним медичним обслуговуванням, продуктами харчування, грошовими витратами на загальну суму 170 гривень на місяць.
На названий договір державним нотаріусом накладена заборона відчуження зазначеного в договорі житлового будинку до припинення чи розірвання цього ж договору довічного утримання.
Судом встановлено, що відповідач у вищеназванім будинку разом з позивачкою не проживає, і прийнятих на себе обов'язку по умовах названого договору не виконує, тобто ні одягу, ні взуття придатних для носіння, ні належного медичного обслуговування, ні продуктів харчування відповідач позивачці не надає.
Наведене підтверджується поясненням сторін.
Позивачка наполягає на розірванні вищеназваного договору, відповідач позов визнав і на розірвання названого договору погодився.
Згідно з ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 209, 212-215, 294 ЦПК ст. 755 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Договір довічного утримання від 25 червня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Станєвою Валентиною Борисівною і зареєстрований в реєстрі за № 3668 - розірвати.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана заява про його апеляційне оскарження, а апеляційна скарга протягом 20 днів з дня подання названої заяви.
Суддя: Шевера В.Д.