Київ
16 листопада 2021 року
справа №120/5229/20-а
адміністративне провадження №К/9901/31057/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» про винесення додаткового судового рішення в частині судових витрат у справі № 120/5229/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рух справи
1. У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач у праві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача у справі від 3 вересня 2020 року №0002883202 та №0002893203 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0002893203 та №0002883203 від 3 вересня 2020 року.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
4. Верховний Суд в результаті розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року прийняв постанову від 12 жовтня 2021 року, якою касаційну скаргу Товариства задовольнив, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі №120/5229/20-а скасував, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року залишив в силі.
Короткий зміст наведених у клопотанні вимог
5. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» подало до Верховного Суду клопотання про винесення додаткового судового рішення в частині судових витрат, зокрема, просило стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 44069150) понесені під час апеляційного розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4540 грн, судовий збір в сумі 5190 грн за подання касаційної скарги.
6. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до розгляду для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
Джерела права
7. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV
Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частини перша та третя статті 132
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
8. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
9. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
10. Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
11. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
12. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
13. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Щодо вирішення питання про професійну правничу допомогу
14. Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» в особі директора Грицуна Олександра Івановича (клієнт) та адвокатом Герасимчуком Олегом Олександровичем (адвокат) 21 вересня 2020 року укладено договір про надання правової допомоги, за яким адвокат взяв на себе зобов'язання надавати клієнту професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів клієнта в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області від 3 вересня 2020 року за №0002883202 та №0002893203 стосовно ТОВ «ВІКІТАН» (код ЄДРПОУ 30641728) та пов'язаних з цим питань, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) та інші платежі, визначені Договором. Сторони домовились, що клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом або за фактом надання послуг (пункт 3.1. договору), (том 1, а. с. 173-174).
15. Інтереси Товариства в суді апеляційної інстанції в цій справі представляв адвокат Герасимчук Олег Олександрович на підставі Ордеру серії ВН № 184822 від 1 липня 2021 року, виданого КДКА Вінницької області, та Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №603 (том 1, а. с. 238-239).
16. В підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокат надав розрахунок часу, витраченого на надання правничої допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги), а саме:
- складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, аналіз чинного законодавства, судової практики та формування додатків (в тому числі оформлення завірених копій документів), що додаються до відзиву від 1 липня 2021 року, затрачено 5 годин, вартість 4540 грн з розрахунку 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідному році (2270 грн х 0,4 х 5), (том 1, а. с. 241).
17. Факт отримання адвокатом коштів від клієнта в розмірі 4540 грн у справі №120/5229/20-а підтверджується довідкою від 1 липня 2021 року № 38/21 (том 1, а. с. 240).
18. Матеріалами справи підтверджено повноваження представника Товариства, складення ним відзиву на апеляційну скаргу на 19 аркушах та формування додатків.
19. Факт сплати Товариством судового збору за подання касаційної скарги у справі №120/5229/20-а в розмірі 5 190 грн підтверджений платіжним дорученням №805 грн від 3 вересня 2021 року (том 2, а. с. 74).
Позиція Верховного Суду
20. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
21. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
23. Верховний Суд приймає до уваги положення частини дев'ятої статті 139 КАС України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
24. Дослідивши докази наявні в матеріалах справи щодо понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, зміст та обсяг наданих послуг з урахуванням складності справи, витраченого часу, колегія суддів дійшла висновку, що адвокатські витрати є реальними, їх розмір відповідає критеріям розумності і обґрунтованості.
25. Отже, клопотання Товариства про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 134, 139, 252, 343 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» про винесення додаткового судового рішення в частині судових витрат у справі № 120/5229/20-а задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову.
Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області (Україна, 21028, Вінницька обл., місто Вінниця(з), Хмельницьке шосе, будинок 7, код ЄДРПОУ 44069150) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» (Україна, 22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, місто Немирів, ВУЛИЦЯ ГАЙСИНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 2, код ЄДРПОУ 30641728) судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень 00 копійок, судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, в розмірі 5190 (п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова І. Я. Олендер