ф
16 листопада 2021 року
Київ
справа №420/1070/21
адміністративне провадження №К/9901/39926/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 420/1070/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції в Одеській області, треті особи - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції в Одеській області, треті особи: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 9.12.2020р. за №438-о «Про звільнення ОСОБА_1 » ;
-зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області);
- стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України.
24 травня 2021 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 листопада 2021 року.
Разом з касаційною скаргою позивачем подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана вперше в межах строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року повернута особі, яка її подала, а повторно касаційна скарга подана 30 жовтня 2021 року. Посилаючись на рішення Європейського Суду з прав людини, скаржник зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Позивач наголошує на недопустимість обмеження доступу до правосуддя.
Враховуючи викладене, вважає, що строк на касаційне оскарження рішень судів пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що вперше позивач звернувся з касаційною скаргою з дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження з моменту отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду, а прийняття ухвали Верховним Судом про повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку, наведені заявником касаційної скарги обставини є достатніми для визнання поважними підстав подачі касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції були прийняті рішення без врахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 04 березня 2014 року у справі №21-8а 14, від 27 травня 2014 року у справі №21- 108а14, від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14, від 17 жовтня 2011 року у справі № 21-237а11, від 10 березня 2015 року у справі №21-52а15 та 01 квітня2015 року у справі №6-40цс15, від 20 лютого 2019 року у справі № 819/691/17, від 08 травня 2019 року у справі №06/1175/17, від 11 березня 2020 року у справі № 813/1220/16, від 10 жовтня 2018 року у справі № 816/979/17, від 20 червня 2018 року у справі №П/811/3349/15, від 14 березня 2018 року у справі № 802/113/16-а, від 24 квітня 2019 у справі №815/1554/17, від 31 жовтня 2017 року у справі №804/ 6752/16, від 19 січня 2016 року у справі № 810/1783/13-а, від 17 липня 2019 року у справі 820/2932/16, від 24 грудня 2019 року у справі № 591/3068/16-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 420/7705/19, від 24 липня 2020 року у справі № 816/654/17, а саме:
- суд першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях дійшли висновку про ліквідацію Державної екологічної інспекції в Одеській області (далі - Інспекція) посилаючись лише на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 року № 802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» (далі - Постанова) без врахування частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та сформованої позиції Верховного Суду у постанові по справі № 21-108а14; № 21-8а14; № 816/979/17; № 810/1783/13-а. Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. Якщо таке обгрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Постанова не містить обгрунтуввання відмови Держави від виконання функцій, які виконувала Інспекція.
- суди попередніх інстанцій застосували пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України), пункту 1 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) без урахування постанов Верховного Суду по справам № 21-484а14; № 21 -237а11; № 21-52а15; № 6-40цс15; № 06/1175/17; № 813/1220/16; № 420/7705/19; № 816/654/17; № 819/691/17; постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та не встановили чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався про подальше вивільнення.
- судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин не були застосовані частина друга статті 40 та стаття 49-2 КЗпП України, що суперечить сформованій позиції Верховного Суду та викладеній у постанові № 640/3456/20 від 07 липня 2021 року, згідно з якою доки йде процес врегулювання процедури звільнення державних службовців з підстав визначених статтею 87 Закону, шляхом внесення змін до неї, є доречним застосування саме норм КЗпП України.
Такі доводи підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 420/1070/21- поновити.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 420/1070/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції в Одеській області, треті особи - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/1070/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська