15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 160/8228/21
адміністративне провадження № К/9901/38600/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 160/8228/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив з урахуванням збільшення позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (1638,00 х 7 = 11 466,00 грн,) з урахуванням попередньо виплаченої суми; разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (1769,00 х 7 = 12 383,00 грн.) з урахуванням попередньо виплаченої суми;
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (1638,00 х 7 = 11 466,00 грн,) з урахуванням попередньо виплаченої суми; разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (1769,00 х 7 = 12 383,00 грн.) з урахуванням попередньо виплаченої суми;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (1638,00 х 7 = 11 466,00 грн,) з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (1769,00 х 7 = 12 383,00 грн,) з урахуванням попередньо виплаченої суми, на картковий рахунок, відкритий в Ощадбанку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29 липня 2021 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в частинні визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язання нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком - залишено без розгляду.
Не погодившись з судовими рішеннями, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 160/8228/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 вимоги касаційної скарги обґрунтовує тим, що суди допустили неправильне застосування норм права, оскільки немає строкового обмеження стосовно виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за минулий час, яку особа не отримала з вини суб'єкта владних повноважень. Також позивач зазначив, що у зв'язку з встановленими обмеженнями згідно з діючим карантином, відповіді на його звернення стосовно питання нарахування та виплати йому разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року надходили невчасно та про порушені права щодо невиплати вказаної допомоги у повному обсязі він дізнався з листа-відповіді відповідача від 15 квітня 2021 року.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з позовом 20 травня 2021 року, оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту", тобто з пропуском строку встановленого статтею 122 КАС України.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня є періодичним платежем, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатися до 30 вересня відповідного року під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, та реалізувати право на звернення до суду протягом шестимісячного строку щодо оспорювання щорічної виплати у 2020 році.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із положеннями частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня мають ветерани війни до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги; саме до вказаної дати зацікавлена особа повинна звернутися до відповідного суб'єкта владних повноважень щодо виплати їй разової грошової допомоги.
Отже, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 та від 10 травня 2018 року у справі №389/1042/17.
Крім того, суд зазначає, що Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 викладено висновок, щодо застосування строку звернення до суду у подібній категорії справ щодо обчислення, призначення, перерахунку соціальних виплат, передбаченого статтею 122 КАС України, а саме:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Верховний Суд при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17, від 10 травня 2018 року у справі №389/1042/17 та від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Колегія суддів бере до уваги, що спірна допомога є разовим щорічним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення та виплату допомоги, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно зазначено дату з якої починається перебіг шестимісячного строку та про порушення даного строку позивачем.
Щодо посилань позивача у касаційній скарзі на карантин спричинений коронавірусною хворобою (COVID-19), суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на карантин спричинений коронавірусною хворобою (COVID-19), оскільки самого лише посилання на існування карантину та запроваджених у зв'язку з цим обмежень, без аргументованих доводів та обґрунтованих доказів, не може вважатись, з огляду на зміни до законодавства, поважною причиною пропуску строку. При цьому Суд також відзначає, що скаржником на підтвердження своїх доводів не надано належних доказів поважності причин такого пропуску.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у цій справі з дотримання норм процесуального права.
Отже, подана ОСОБА_1 касаційної скарги є необґрунтованою. Правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись положеннями пункту 5 частини першої, приписами частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 160/8228/21.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді А. Ю. Бучик
Л. В. Тацій