16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 560/947/21
адміністративне провадження № К/9901/40155/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 560/947/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення і відмови протиправними, дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачеві у здійсненні зарахування до його страхового стажу періоду його роботи у Полонському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства з березня 2015 року по серпень 2016 року та відповідно у проведенні відповідного перерахунку пенсії з дня її призначення - 05.09.2016, з урахуванням збільшеного страхового стажу;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи у Полонському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства з березня 2015 року по серпень 2016 року та провести відповідний перерахунок пенсії, починаючи з 05.09.2016, з урахуванням збільшеного страхового стажу;
- визнати рішення відповідача від вересня 2020 про відмову у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період роботи з 21.06.1994 по 17.04.2000 у ПАТ «Південьзахідшляхбуд» на посаді аккумуляторника протиправним;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період роботи з 21.06.1994 по 17.04.2000 у ПАТ «Південьзахідшляхбуд» на посаді аккумуляторника протиправним;
- визнати протиправною відмову відповідача у застосуванні для обчислення розміру пенсії позивача періоду роботи з 21.06.1994 по 17.04.2000 у ПАТ «Південьзахідшляхбуд», загального страхового стажу 30 років та проведені перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача застосувати для обчислення розміру пенсії позивача періоду роботи з 21.06.1994 по 17.04.2000 в ПАТ «Південьзахідшляхбуд», загального страхового стажу 30 років та провести перерахунок пенсії.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним неврахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи на Полонському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства з березня 2015 по серпень 2016 року;
- зобов'язано відповідача зарахувати до страхового стажу позивача на Полонському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства з березня 2015 по серпень 2016 року, та провести перерахунок і виплату пенсії з дати її призначення - 02.01.2017 з урахуванням збільшеного страхового стажу;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, внаслідок чого:
- рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 скасовано;
- прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково;
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи у Полонському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства з березня 2015 по серпень 2016 року;
- адміністративний позов у частині зобов'язання відповідача провести позивачеві перерахунок і виплату пенсії з урахуванням збільшеного страхового стажу за період з 02.01.2017 по 26.07.2020 (включно) залишено без розгляду;
- зобов'язано відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у Полонському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства з березня 2015 по серпень 2016 року, та провести перерахунок і виплату пенсії з 27.07.2020;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив її у касаційному порядку.
Підставою касаційного оскарження, відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинство України (далі - КАС України) та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Щодо підстав касаційного оскарження судового рішення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки вказане обґрунтування не дає підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 560/947/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
С.М. Чиркін