Справа №2-ц 38 2010 рік
12 травня 2010 року Місцевий районний Болградський суд Одеської області
В складі: головуючої судді Сабади В.В.
при секретарі Ковтун О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Болграді
справу за позовом ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
ОСОБА_3
про усунення перешкод в користуванні
Позивач, ОСОБА_1, уточнивши свої вимогм в суді, подавши 25.08.2009 року письмову заяву про це / л. с. 7 - 9/, просила зобов'язати відповідачів:
- не чинити їй перешкод в користуванні належним їй домоволодінням АДРЕСА_1 та в його обслугуванні, а також в користуванні земельною ділянкою при цьому домоволодінні,
- знести сарай / навіс/ під піт. Ж, навіс для зберігання сіна, курятник, шиферну загорожу, яка встановлена на межі їх земельних ділянок,
- викорчувати 4 дерева /яблуню, 2 шовковиці і сухе дерево/, 3 з яких ростуть неподалік від стіни її будинку, а 1 дерево шовковиці на межі їх огородів,
посилаючись на те, що вони:
- чинять їй перешкоди в проведенні ремонту задньої стіни належного їй будинку та відмостки під нею, закривши доступ до стіни шляхом зведення загорожі з досок та рубероїду між стіною її будинку та своїм навісом під літерою Ж,
- в сараї та під навісом літ. Ж, які знаходяться неподалік від задньої стіни її будинку, вони утримують свиней та птицю,
- навіс для сіна та курятник є самовільними спорудами,
- звели шиферну загорожу на межі їх земельних ділянок, без обладнання хвіртки в ньому, із - за чого вона не має можливості підійти до задньої стіни будинку,
- яблуня, шовковиця і сухе дерево ростуть неподалік від задньої стіни її будинку, а повинні рости на відстані 5 м від неї,
- 1 дерево шовковиці росте на мені їх земельних ділянок.
Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, позов не визнали. Закриття доступу в іх двір з боку двору позивача шляхом зведення загорожі з досок і рубероїду між стіною її будинку та своїм навісом під літерою Ж, та зведення шиферної загорожі на межі їх земельних ділянок замість встановленої там раніше сітчатої огорожі, підтвердили, пояснивши це тим що вони зробили це, щоб запобігти попаданню птиці в двір позивача. Стверджували, що вони ОСОБА_1 перешкод в користуванні належним їй домоволодінням та земельною ділянкою при ньому не чинять і вона ніколи не зверталася до них з цієї підстави. Утримування свиней та птиці в сараї та під навісом літ. Ж заперечували. Заперечували наявність у них і самовільних споруд. Посилалися вони і на те, що дерева, які просить викорчувати позивач, ніяким чином не чинять їй перешкод в користування, т. я. одне з дерев висохло і вони його згодні зрізати. З яблуні та з шовковиці вони гілки, які росли в бік стіни будинку позивача зрізали, а дерево шовковиці росте не на межі їх з позивачем земельних ділянок а на їх земельній ділянці.
Третя особа, Жовтнева сільська Рада Болградського равйону Одеської області, проти задоволення позову не заперечувала.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що позивач є власником домоволодінням АДРЕСА_1 та земельної ділянки при цьому домоводінні, яка межує з належною відповідачам земельною ділянкою, та яка знаходиться при їх домоволодінні АДРЕСА_3, але в цьому будинку вона сама не живе, а поселила туди сім*ю своєї сестри.
Будинок, належний позивачу, зведений був ще її батьками, на межі земельної ділянки її та відповідачів. Задня стіна цього будинку є глухою стіною, без наявності в ній вікон та дверей і звернена в бік земельної ділянки відповідачів, яка відведена ними під двір та на якій ними зведені господарчі споруди, а саме:
- навіс під літерою Ж та навіс З, який є складовою частиною навісу Ж,
- кухня під літерою Г
- сарай під літерою Д
- сарай під літерою Е.
Як встановив суд всі ці споруди не є самочинним будівництвом. Вони були побудовані ще в 50 роках та належать відповідачам на праві власносності в рівних долях. Навіс під літерою З є складовою частиною навісу Ж, тимчасовою, а не капітальною спорудою, і розташований неподалік від будинку відповідачів на значній відстані від стін домоволодіння позивача.
Тому посилання позивача та її представника на те, що навіс для сіна та курятник є самовільними спорудами не знайшли свого підтвердження в суді, т. я. судом при виході на місцевість було встановлено, що на земельній ділянці відповідачів самочинне будівництво відсутнє, а наявні там споруди відповідають технічній документації на домоволодіння відповідачів.
З викладених вище обставин суд не може прийняти до уваги надану представником позивача довідку №534 від 18.05.2009 року, видану Жовтневою сільською Радою Болградського району Одеської області, відносно того, що відповідачі не зверталися до сільської Ради з заявою на будівництво сараю, якого саме не вказано.
Викладене підтверджується:
- свідоцтвом про спадщину за законом від 26.05.2003 року, виданого державним нотарусрм Болградської держапвної нотаріальної контори Одеської області по реєстру №2457, яким підтверджеється належність позивачу домоволодіння АДРЕСА_1/ т. 1 л. с. 11, т. 2 л. с. 22/,
- державним актом на право власності позивача на земельну ділянку, яка розташована при домоволодінні АДРЕСА_1 / т.2 л. с. 32/,
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно , виданим Жовтневою сільською Радою Болградського району Одеської області на підставі свого рішення від 26.11.2005 року та витягами з реєстру про право власності на нерухоме майно №11931771,№11995345 та №11931787 від 24.09.2006 року , яким підтверджується державнав реєстрація всіх будівель домоволодіння АДРЕСА_3 та належність їх відповідачам, які прийняли спадок в рівних долях, відкритий післля смерті ОСОБА_5 / т. 2 л. с. 61 - 64, 59 /,
- свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 виданим Жовтневою сільською Радою Болградського району Одеської області 13.06.2005 року на підставі запису акту №16, де дата її смерті вказана як 12.06.20058 року / т.1 л. с. 78/,
- свідоцтвом про одруження померлої ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_4, виданим Жовтневою сільською Радою Болградського району Одеської області 23.10.1952 року на підставі запису акту №40, яким підтвердлжується перебування їх в шлюбьі на час відкриття спадку / т. 1 л. с. 76/,
-- свідоцтвом про народження відповідача ОСОБА_2, виданим Жовтневою сільською Радою Болградського району Одеської області 26.03.1960 року на підставі запису акту №12, де померла записана його матір* / т. 1 л. с. 77/,
- схемою розміщення споруд та будов в домоволодінні відповідачів АДРЕСА_3 складеній при виході суду на місцевість, яка затверджена сторонами шляхом підписання її / т. 2 л. с. 66/,
- заявою позивача, поданою нею 15.01.2009 року в Жовтневу сідльську Раду Болградського району Одеської області , де вона дає свою згоду на приватизоцію відповідачами земельної ділянки по межі, вказаній в технічній документації на їх володіння та на знажодження на цій земельній ділянці споруд, відносно яких розглядається судом спір, про що вона підтвердила в судовому засіданні / т. 2 л. с. 65/,
та поясненнями сторін по викладених обставинах.
Але при цьому судом встановлено, що відповідачі між стіною будинку позивача, яка звернена в бік їх домоволодіння та своїм навісом під літерою Ж, звели тимчосову загорожу з досок та рубероїду / позначена під №1 на схемі, складеної при виході на місцевість, т.2 л. с. 66/, закривши прохід між стіною та навісом, із - за чого позивач доступу до цієї стіни немає і позбавлена можливості в проведенні її ремонту.
Ця загорожа примикає до вказаної стіни будинку і створює пожежну загрозу для будинку, т. я. зведена не з противопожежних матеріалів. Вона не внесена в технічну документацію на домоволодіння відповідачів, як надвірні споруди.
Приймаючи до уваги те, що ця загорожа з досок та рубероїду є тимчасовою, закриває прохід між стіною та навісом, із - за чого позивач доступу до стіни немає, та створює їй перешкоди в користуванні своїм домоволодінням і в його обслугуванні, а також в користуванні земельною ділянкою біля стіни будинку та сараю, який примикає до нього, створює пожежну небезпеку для цих споруд, т. я. вона зведена не з противопожежних матеріалів і примикає до їх стін, суд приходить до висновку, про необхідність зобоз*язати відповідачів розібрати цю загорожу, яка знаходиться між стіною будинку та навісом, а також між стіною будинку та хвірткою, яка позначена під №1 на складеній судом схемі, / т.2 л. с. 66/, залишивши навіс під літерою Ж розміром, який вказано в технічній документації на нього, а саме довжиною 10,40 м, шириною 2,60 м, висотою 1,50 м, та обладнати між вказаною стіною будинку та навісом під літерою «Ж» хвіртку, для забезпечення доступу ОСОБА_1 до задньої стіни належного їй будинку.
Наявність порушень правил пожежної безпеки підствердили і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили також можливість усунення цих порушень зведенням противопожежної стіни між навісом та будинком.
?
Суд не знаходить підстав для знесення навісу під літерою Ж, т. я. він самовільною спорудою не є, його розміри відповідають розмірам вказаним в технічній документації і він побудований ще в пятьдесятих роках.
Але з урахуванням того, що відповідачі мають потребу в використуванні цього навісу для свого гподарства, що цей навіс не є самочинним будівництвом, але знаходиться на незначній відстані від стіни будинку позивача, на якій відсутні вікна та двері, з метою запобігання створпенння пожежних умов, суд вважає за необхідне зобовязати відповідачів між задньою стіною будинку АДРЕСА_1 та навісом під літерою «Ж» в своєму домоволодінні АДРЕСА_3 по межі навісу, яка позначена під №2 на складеній судом схемі / т. 2 л. с. 66/, спорудити противопожежну стіну висотою 1,60 м, а шириною по ширині навісу .
Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача відносно знесення навісу для сіна та курятника, т. я. їх посилання на те, що це самочинне будівництво свого підтвердження в суді не знайшло.
Ці обставини підтверджуються:
- висновком по технічному огляду домоволодіння позивача наданим в 2009 році Ізмаїльським відділенням ПУДПП «УКРПІВДЕНБУДВИШУКУВАННЯ», згідно якого задня стіна будинку, яка знаходиться на межі земельних діляной сторін, та фундамент під нею потребує ремонту,
- технічною документацією на домоволодіння АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 т. 1 л. с. 12 - 14, 61 - 62 /,
- постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.07.2008 року, якою підтверджується притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки, а саме за те, що він не переоборудовав навіс під літ. Ж, який щільно прилягає до стіни будинку позивача / т. 2 л. с. 48/,
- схемою розміщення споруд та будов в домоволодінні відповідачів АДРЕСА_3 складеній при виході суду на місцевість, яка затверджена сторонами шляхом підписання її / т.2. л. с. 66/.
Ці ж оставини були встановлені судом під час огляду домоволодінь сторін при виході на місцевість.
Не знайшло свого підтвердження в суді і посилання позивача та його представника на те, що в сараї та під навісом літ. Ж, які знаходяться неподалік від задньої стіни її будинку, відповідачі утримують свиней та птицю, т. я. при виході на місцевість ця обставина судом не була встановлена, а інших доказів цього, крім своїх пояснень в суді, вони не надали.
Суд не може прийняти до уваги акт обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 12.01.2009 року, затверджений головою Жовтневої сільської Радиолградського району Одеської області / т 2 л. с. 34/, як доказ утримання відповідачами в цих спорудах свиней, т. я. він був складений станом на січень 2009 року, а судом огляд проводився в 2010 році і утримання птиці та свиней в цих будовах встановлено не було.
Не приймає суд до уваги і пояснення ОСОБА_8 про утримання відповідачами свиней та птиці в спірних спорудах, т. я. згідно його пояснень він на місце не виїджав і огляд домоволодіння позивача та відповідачів в 2010 році не проводив.
Вимоги позивача та його представника відносно викорчування 4 дерев /яблуні, 2 шовковиць і сухого дерева/, 3 з яких ростуть неподалік від стіни її будинку, а 1 дерево шовковиці на межі їх огородів, на думку суду підлягають частковому задоволенню.
Судом при виході встановлено, що дерево яблуня, під №3 на схемі, росте від стіниа на відстані1,53 м, дерево шовковиця, під №5 на схемі, - на відстані1,84 м, а сухе дерево сливи, під №4 на схемі, - на відстані 1,37 м..
Згідно діючих норм ДБН 360 -92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.» таблиця 5.2. п.5.12 дерева повинні знаходитися на відстані 5 м від жилого будинку.
З урахуванням цього суд вважає за необхідне зобовязати відповідачів пересадити дерева:
1/сливу, під №4 на схемі, яка знаходиться на відстані 1,37 м від стіни домоволодіння АДРЕСА_1,
2/яблуню, під №3 на схемі, яка знаходиться на відстані 1,53 м від стіни домоволодіння АДРЕСА_1 ,
3/шовковицю, під №5 на схемі, яка знаходиться на відстані 1,84 від стіни домоволодіння АДРЕСА_1 ,
на відстань 5 метрів від стіни домоволодіння АДРЕСА_1.
Наяність інших дерев та кущів/ в тому числі і виноградних/ біля стін будинку та сараю позивача судом при виході не встановлено.
Ці обставини підтверджуються:
- висновком по технічному огляду домоволодіння позивача, наданим в 2009 році Ізмаїльським відділенням ПУДПП «УКРПІВДЕНБУДВИШУКУВАННЯ» , де вказано місце знаходження деренв,
- поясненнями свідка ОСОБА_9 по цих обставинах.
- схемою розміщення споруд та будов в домоволодінні відповідачів АДРЕСА_3 складеній при виході суду на місцевість, яка затверджена сторонами шляхом підписання її, на якій вказана відстань знаходження дерев від стіни будинку /т. 1 л. с. 66/ .
Відносно 1 дерева шовковиці, позначеного на схемі під №6, яке росте біля межі їх огородів, позовні вимоги задоволенню не підлягають, т. я. судом при виході встановлено, що це дерево росте на земельній ділянці відповідачів, на значній відстані від будинку позивача і ніяких перешкод їй в користуванні ним та земельною ділянкою не чинить.
Це підтверлжується:
- схемою розміщення споруд та будов в домоволодінні відповідачів АДРЕСА_3 складеній при виході суду на місцевість, яка затверджена сторонами шляхом підписання її, на якій вказана відстань знаходження дерев від стіни будинку / т. 2 л. с. 66/ .
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги відносно знесення шиферної загорожі, яка встановлена відповідачами на межі їх земельних ділянок, вона позначена на схемі під №7, т. я. суд при виході встановив:
- що ця загорожа ними була встановлена на межі, земельних ділянок замість загорожі, яка там знаходилася раніше, та яка прийшла в негідність,
- попередня загорожа була знята представником позивача,
- нова загорожа встановлена з метою запобігання попадання птиці на земельні ділянки як позивача так і відповідача.
Суд, також при огляді цієї загорожі, встановив, що вона встановлена на бетонних стовпах, на місці знаходження старої огорожі, до стін будинку позивача не примикає, т. я. між вуглом будинку та цією загорожею є зазор, шириною 10 см.
Встановлення хвіртки в цій загорожі суд вважає неможливим, т. я. для цього необхідно розібрати загорожу, яка є суцільною спорудою. При цьому суд приймає до уваги те, що доступ до задньої стіни будинку позивачеві буде забезпечений обладнанням хвіртки між задньою стіною будинку АДРЕСА_1 та навісом під літерою «Ж» в домоволодінні АДРЕСА_3
Викладене підтверджується:
- схемою розміщення споруд та будов в домоволодінні відповідачів АДРЕСА_3 складеній при виході суду на місцевість, яка затверджена сторонами шляхом підписання її, на якій ця загорожа позначена на схемі під №7 / т. 2 л. с. 66/.
Враховуючи викладене та базуючись на досліджених доказах, суд не може прийняти до уваги твердження відповідачів про те, що перешкод в користуванні будинком та земельною ділянкою вони позивачеві не чинять, т. я. вони спростовуються вказаними вище доказами, дослідженими судом.
Судом встановлено, що спору відносно межі земельних ділянок між сторонами немає, т. я. місце розташування цієї межі підтверджується:
- державним актом на право власності позивача на земельну ділянку, яка розташована при домоволодінні АДРЕСА_1 та додатком до акта встановлення в натурі меж земельної ділянки / т. 2 л. с. 32,33/,
- заявою позивача, поданою нею 15.01.2009 року в Жовтневу сідльську Раду Болградського району Одеської області , де вона дає свою згоду на приватизоцію відповідачами земельної ділянки по межі, вказаній в технічній документації на їх володіння, про що вона підтвердила в судовому засіданні / т. 2 л. с. 65/.
На підставі досліджених в суді доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає
частковому задоволенню.
Керуючись ст..10,60,131,212,-215 ЦПК України
с у д
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3:
- не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні домоволодінням АДРЕСА_1 та в його обслугуванні, а також в користуванні земельною ділянкою при цьому домоволодінні,
- пересадити дерева:
1/сливу, яка знаходиться на відстані 1,37 м від стіни домоволодіння АДРЕСА_1
2/яблуню, яка знаходиться на відстані 1,53 м від стіни домоволодіння АДРЕСА_1
3/шовковицю, яка знаходиться на відстані 1,84 від стіни домоволодіння АДРЕСА_1
на відстаню 5 метрів від стіни домоволодіння АДРЕСА_1,
- з метою забезпечення доступу до задньої стіни будинку АДРЕСА_1 розібрати загорожу, яка споруджена з рубероїду та досок між цією стіною та навісом під літерою «Ж» в домоволодінні АДРЕСА_3 залишивши цей навіс розміром, який вказано в технічній документації на нього, а саме довжиною 10,40 м, шириною 2,60 м, висотою 1,50м,
- обладнати між задньою стіною будинку АДРЕСА_1 та навісом під літерою «Ж» в домоволодінні АДРЕСА_3 хвіртку, для забезпечення доступу ОСОБА_1 до задньої стіни належного їй будинку,
- між задньою стіною будинку АДРЕСА_1 та навісом під літерою «Ж» в домоволодінні АДРЕСА_3, по межі навісу, спорудити противопожежну стіну висотою 1,60 м, а шириною по ширині навісу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду поданням:
- заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення;
- апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя