16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/18325/18
адміністративне провадження № К/9901/41186/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року
у справі №640/18325/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»
до Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №640/18325/18, предметом спору у якій є визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у місті Києві №127197-17 від 05 липня 2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258 053,63 гривень, з яких 253 968,17 гривень податок на прибуток та 4085,46 гривень податок на прибуток іноземних юридичних осіб; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у місті Києві №127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження та залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №640/18325/18, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника із ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі №640/18325/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
І.А. Гончарова
І.Я. Олендер