15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 140/4378/21
адміністративне провадження № К/9901/40517/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Ковельського міськрайонного центру зайнятості на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 140/4378/21 за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Ковельського міськрайонного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною щодо невзяття до розрахунку страхового стажу безробітного позивача саме 6 місяців за період його працевлаштування з 23 жовтня 2019 року по 23 квітня 2020 року на посаді машиніста (кочегара) котельні HBK «ЗОШ I-III ст. ДНЗ» с. Вербка на період опалювального сезону; зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по безробіттю із зарахуванням до його страхового стажу період роботи з 23 жовтня 2019 року пo 23 квітня 2020 року на посаді машиніста (кочегара) котельні HBK «ЗОШ I-III ст. ДНЗ» с. Вербка на період опалювального сезону терміном саме 6 місяців відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та провести виплату допомоги по безробіттю з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Ковельського міськрайонного центру зайнятості щодо невзяття до розрахунку страхового стажу безробітного ОСОБА_1 саме 6 (шести) місяців за період його працевлаштування з 23 жовтня 2019 року по 23 квітня 2020 року на посаді машиніста (кочегара) котельні HBK "ЗОШ I-III ст. ДНЗ" с. Вербка на період опалювального сезону. Зобов'язано Ковельський міськрайонний центр зайнятості здійснити ОСОБА_1 перерахунок допомоги по безробіттю із зарахуванням до його страхового стажу період роботи з 23 жовтня 2019 року по 23 квітня 2020 року на посаді машиніста (кочегара) котельні HBK "ЗОШ I-III ст. ДНЗ" с. Вербка на період опалювального сезону терміном саме 6 (шість) місяців відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та провести виплату допомоги по безробіттю з урахуванням виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського міськрайонного центру зайнятості (45001, Волинська область, місто Ковель, вулиця Сагайдачного, будинок 6а, код ЄДРПОУ 20123578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 140/4378/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Частиною першою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 та 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте, аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Натомість, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження відповідач на фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтованих підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ковельського міськрайонного центру зайнятості на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 140/4378/21.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді А. Ю. Бучик
Л. В. Тацій