15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 0740/826/18
адміністративне провадження № К/9901/14995/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 (суддя Гаврилко С.Є.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 (колегія у складі суддів Попка Я.С., Сеника Р.П., Хобор Р.Б.)
у справі №0740/826/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Закарпатській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.08.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицика В.І. №ЗК290/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС- 129 від 24.07.2018.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, позов задоволено.
3. 06.05.2019 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є підприємцем. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
6. Рахівська районна державна адміністрація листом № 013-20/448 від 20.2018 проінформувала управління Держпраці України в Закарпатській області, що в ході проведення виїзних обстежень суб'єктів господарювання району виявлено офіційно не працевлаштованих працівників, в тому числі ФОП ОСОБА_1 .
7. 22.06.2018 Управління Держпраці у Закарпатській області видало наказ №109 про проведення інспекційного відвідування на підставі доручення Держпраці від 19.06.2018; листа Рахівської РДА № 01.3-20/448 від 20.06.2018; службової записки головного державного інспектора Юртина В.Ф.; протоколу засідання міжвідомчої комісії від 13.06.2018.
8. 26.06.2018 Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано направлення № 703 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 та цього ж дня його було проведено.
9. За результатом перевірки складено акт №ЗК290/846/АВ від 26.06.2018, яким зафіксовано, що з 09:20 год. по 09:45 год. інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 встановлено, що за місцем здійснення його підприємницької діяльності в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 був присутній один працівник ОСОБА_3 . Від нього та ФОП ОСОБА_2 отримано пояснення. ФОП ОСОБА_1 26.06.2018 допустив до роботи ОСОБА_3 , не уклавши з ним трудовий договір, а відтак порушив вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України.
10. Рішенням начальника Управління Держпраці у Закарпатській області щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК290/846/АВ/П/ПТ-ТД від 03.07.2018 вирішено, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 17.07.2018 в Управлінні Держпраці у Закарпатьскій області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 .
11. 16.07.2018 до Управління Держпраці у Закарпатській області надійшла заява від ФОП ОСОБА_1 про перенесення дати розгляду акту у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я.
12. 16.07.2018 Управлінням Держпраці у Закарпатській області була розглянута заява, а розгляд справи перенесено на 24.07.2018 о 9:30 год.
13. 24.07.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу №ЗК290/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-129, відповідно до якої фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 111.690,00 гривень.
14. Також встановлено, що за результатами перевірки працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області 02.07.2018 за цим фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП, та направлений для розгляду по суті до Рахівського районного суду Закарпатської області.
15. Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.07.2018 у справі №305/1148/18 провадження у справі про адміністративне, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що давно товаришує з ОСОБА_3 , при цьому останній у нього не працює і ніколи не працював, постійно виїздить на заробітки за межі України.
17. 27.06.2018 приблизно о 9 ранку ОСОБА_1 відлучився з магазину і попросив ОСОБА_3 приглянути за товаром. При цьому це прохання мало разовий характер, жодних угод ні трудових, ні цивільно-правових між ними не було, ОСОБА_1 не оплачував йому ніяких коштів. Відповідні відомості підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які не взяті до уваги ні при складенні акту, ні при винесенні оскаржуваної постанови, інших свідків при проведенні інспектування не опитували. Жодними належними і допустимими доказами, які додавались до aкта та були підставою для складення оскаржуваної постанови, не підтверджується наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 будь-яких трудових відносин, а сам документ ґрунтується на припущеннях.
18. Крім того, Рахівським районним судом Закарпатської області в межах справи №305/1148/18 вже розглянуто питання щодо наявності в діях ФОП ОСОБА_1 порушення трудового законодавства, постановою від 19.07.2018 яка набула законної сили 31.07.2018, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ФОП ОСОБА_1 , передбачене статтею 41 частиною 3 КУпАП закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
19. Відповідна постанова суду надавалась Грицику В.І. до розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, але не була врахована взагалі. Таким чином, при винесені оскаржуваної постанови уповноваженою особою відповідача не враховано наявність відомостей та доказів, які виключають в діях ФОП ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого статтею 24 частиною 3 КЗпП України, що є підставою для визнання її протиправно та скасування.
20. Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору. Щодо преюдиційного значення Постанови Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.07.2018 у справі № 305/1148/18, відповідно до постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №804/2806/17, звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не означає звільнення від фінансових санкцій суб'єкта господарювання ФОП
ОСОБА_1. ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області не доведено допустимими та достатніми доказами те, що громадянин ОСОБА_3 , який 27.06.2018 був присутнім за місцем проведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, надавав послуги з реалізації продукції, належної останньому, чи виконував договірні обов'язки, як працівник, найнятий ОСОБА_1 , а за вчинену ним роботу/послугу отримав винагороду. Водночас відповідачем не надано доказів праці фізичної особи у ФОП ОСОБА_1 .
Також судом першої інстанції на підставі відео- та фотоматеріалів встановлено, що інспектор з праці ОСОБА_5 вийшла за межі повноважень, передбачених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 № 295.
22. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, покликався на те, що постановою Рахівського районного суду Закарпатської області у справі №305/1148/18 провадження у справі про адміністративне, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП (допуск підприємцем ОСОБА_1 фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору) стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Відповідач не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій і вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи.
24. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що згідно пояснень ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 здійснював продаж та викладку товарів за місцем провадження господарської діяльності позивача. Оскільки ОСОБА_3 був допущений до роботи без укладення трудового договору, відповідач виніс постанову про накладення штрафу правомірно.
Інспекційним відвідуванням, проведеним 27.06.2018 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходився на робочому місці і виконував роботу ОСОБА_3 . У своєму поясненні від 27.06.2018 ОСОБА_3 зазначив, що допомагав підприємцю ОСОБА_1 викладати товар. В той же час зафіксовано на фото, що о 9 год. 15 хв. в присутності інспекторів праці, ОСОБА_3 провів реалізацію абрикос.
Свідчення ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 про те, що він не здійснював продажу фруктів, не відповідають дійсності та спростовуються відеофіксацією.
Постанова Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.07.2018у справі №305/1179/18, якою провадження у справі про адміністративне, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, не має преюдиційного значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення в даній справі, оскільки судом не було надано оцінки всім наявним доказам.
25. 27.08.2019 надійшов відзив від позивача, в якому останній покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що доводи касаційної скарги не ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи, суперечать встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи. Відповідач намагається спростувати висновки судів щодо відсутності трудових відносин посиланням на відібрані під час перевірки пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , фотографії та відеофіксацію, однак ці докази спростовані під час дослідження судами попередніх інстанцій. ОСОБА_3 на підтвердження постійного перебування на заробітках закордоном надав суду паспорт для виїзду за кордон з відповідними відмітками.
Також позивач зазначає, що акт перевірки не містить покликань на відеофіксацію, і до суду першої інстанції був наданий носій без інформації на ньому. Відповідач не надав обґрунтувань чому не зміг надати докази до суду протягом підготовчого засідання.
Також позивач покликається на висновки Верховного Суду щодо неможливості подвійного притягнення до відповідальності.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
27. Всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
28. Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій не встановили порушень порядку проведення перевірки.
29. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
31. Абзацом 2 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для винесення спірної постанови стало те, що позивачем порушено частину 3 статті 24 КЗпП України, а саме зафіксовано факт допущення працівника до роботи без укладення трудового договору.
33. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.07.2018 у справі №305/1148/18 провадження у справі про адміністративне, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП (допуск підприємцем ОСОБА_1 фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору) у відношенні ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
34. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
35. У постанові від 15.10.2019 у справі №813/8801/14 Верховний Суд зробив висновок, що дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
36. Також у постанові від 12.06.2020 у справі №813/3750/16, обставини якої є подібними, Верховний Суд погодився із застосуванням постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП як преюдиційної у справі про притягнення до відповідальності за ч. 3 статті 24 КЗпП України.
37. Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначеного висновку і вважає його застосовним і до цієї справи.
38. З огляду на це, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у зв'язку із встановленням у справі у справі №305/1148/18 відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, за допуск ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, відповідач протиправно притягнув позивача до відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
39. Суд не бере до уваги покликання позивача на те, що Рахівським районним судом Закарпатської області не в повній мірі було оцінено обставини справи №305/1148/18, оскільки у разі наявності порушень процесуального права відповідач міг оскаржити рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції, однак відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень не скористався цим правом.
40. Також Суд вважає необхідним зазначити, що до цієї справи не застосовується висновок Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду (постанова від 22.12.2020 у справі №260/1743/19) щодо неможливості одночасного притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст.41 КУпАП в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв'язку з порушенням принципу «non bis in idem» з огляду на те, що постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.07.2018 у справі №305/1148/18 позивача не притягнуто до адміністративної відповідальності.
41. Інші доводи касаційної скарги стосуються незгоди з оцінкою доказів судом першої та апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції не має повноважень проводити повторну їх оцінку. Водночас відповідач не зазначає, які норми матеріального чи процесуального права порушено та в чому це полягає. За таких обставин Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права.
42. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
43. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
44. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №0740/826/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб