16 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/153/21 пров. № А/857/16571/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року (головуючий суддя Валюх В.М., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Волинської митниці Держмитслужби в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 01 грудня 2020 року № UA205050/2020/000097/1.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 01 грудня 2020 року №UA205050/2020/000097/1.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця Держмитслужби оскаржило його в апеляційному порядку, і просило скасувати таке та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 №651, ст.257 Митного кодексу України 30.11.2020 для митного оформлення товару декларантом в інтересах громадянина ОСОБА_1 подано МД №UA205050/2020/057970 на товар «автомобіль легковий, що був у використанні: марка VOLVO, модель ХС60, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016» та визначено митну вартість вказаного товару за ціною договору на рівні 3700,00 євро, а також подано перелік документів: рахунок-фактуру від 19.11.2020 № 0015757; декларація про походження товару від 27.11.2020 №3554; акт огляду від 20.11.2020 № UA205050/2020/056059; свідоцтво про реєстрацію т/з від 07.07.2016 № НОМЕР_2 ; договір про надання послуг брокера від 19.11.2020 № 99; платіжне доручення від 19.11.2020 № 52782383; платіжне доручення від 30.11.2020 № 52963287; платіжне доручення від 30.11.2020 № 52964013; висновок експертного дослідження від 27.11.2020 № 3554; сертифікат відповідності від 30.11.2020 № 30.11.2020-138; копії паспортів; копія експортної декларації від 19.11.2020 № 20LTVC0100EK34A455.
Під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було виявлено розбіжності, а саме у фактурі № 0015757 від 19.11.2020 продавець VALENTINOS GRIGORAITIENES, а у технічному паспорті НОМЕР_2 в графі С 3.1 вказаний інший власник ITALIA & AMORE GmbH та даний транспортний засіб був зареєстрований у Німеччині. Також у технічному паспорті НОМЕР_2 вказана модель ХС60, а в копії митної декларації країни відправлення 20LTVС0100ЕК34А455 від 19.11.2020 ХС90.
Невідповідність між інформацією, вказаною в технічному паспорті на ТЗ та рахунку-фактурі щодо власника та продавця автомобіля є суттєвою, адже поданий до митного контролю рахунок-фактура від 19.11.2020 підтверджує дані лише щодо якісних та модельних характеристик згаданого ТЗ, проте не свідчить про наявність у вказаної юридичної особи компанії VALENTINOS GRIGORAITIENES будь-яких майнових прав щодо згаданого об'єкту.
Згідно положень частини третьої статті 53 МК України, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); транспортні (перевізні) документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Апелянт зазначає, що Листом від 01.12.2020 декларант додатково подав лист декларанта Литовської республіки про технічну помилку щодо моделі автомобіля та витяг з системи ДП regitra щодо реєстрації автомобіля, а також повідомив, що інших документів для підтвердження заявленої вартості у декларанта немає. Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею, прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205100/2020/000097/1 від 01.12.2020, згідно з яким митну вартість визначено на рівні 11900,00 Євро, відповідно до цінової інформації електронної версії SCHWACKE від 30.11.2020. Товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить МД № UA205100/2020/058516 від 02.12.2020.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2020 декларантом ТзОВ «Ладим Стар» в інтересах ОСОБА_1 подано МД № UA205050/2020/057970 з метою митного оформлення товару «легковий автомобіль марки VOLVO, модель ХС60, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначення для використання по дорогах загального користування, тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна 2400 см. куб., потужність двигуна 140 kW, маркування двигуна НОМЕР_3 , колісна формула - 4х4, тип кузова - універсал-пасажирський, колір сірий, був у використанні, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, країна виробник Швеція». При цьому, митна вартість товару згідно із графами 42, 43 вказаної МД була визначена за першим (основним) методом у сумі 3700,00 Євро, що становить 130112,47 грн.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру від 19.11.2020 № 0015757; декларація про походження товару від 27.11.2020 №3554; акт огляду від 20.11.2020 № UA205050/2020/056059; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 07.07.2016 № НОМЕР_2 ; договір про надання послуг брокера від 19.11.2020 № 99; квитанція від 19.11.2020 № 52782383; квитанція від 30.11.2020 № 52963287; квитанція від 30.11.2020 № 52964013; висновок експертного дослідження від 27.11.2020 № 3554; сертифікат відповідності від 30.11.2020 № 30.11.2020-138; копії паспортів; копія експортної декларації від 19.11.2020 № 20LTVC0100EK34A455.
30.11.2020 декларанту направлено електронне повідомлення митниці щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); транспортні (перевізні) документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: в фактурі № 0015757 від 20.11.2020 продавець VALENTINOS GRIGORAITIENES технічному паспорті НОМЕР_2 в графі С 3.1 вказаний інший власник ITALIA&AMORE GmbH. Крім того, в технічному паспорті НОМЕР_2 вказано модель ХС60, а в копії митної декларації країни відправника 20LTVС0100ЕК34А455 від 19.11.2020 - ХС90.
Декларант на вказану вимогу митниці листом від 01.12.2020 додатково подав лист Литовської республіки про технічну помилку щодо моделі автомобіля та витяг з системи ДП regitra щодо реєстрації автомобіля, а також повідомив, що інших документів для підтвердження заявленої вартості у декларанта немає.
01.12.2020 Волинська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2020/000097/1, відповідно до графи 30 якого митний орган визначив митну вартість вказаного вище транспортного засобу в розмірі 11900,00 євро (замість 3831,00 євро, що була заявлена декларантом).
Крім того, 01.12.2020 Волинська митниця Держмитслужби також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/01361.
Розглядаючи спір суд першої інстанції врахував, що статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно частин другої - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, зокрема, існують розбіжності щодо продавця товару.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару.
Судом першої інстанції також встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митної вартості товару (а саме автомобіль легковий в сумі 3700,00 Євро), зокрема, рахунок-фактуру від 19.11.2020 №0015757 (а. с. 14-15), копію експортної декларації від 19.11.2020 № 20LTVC0100EK34A455 (а. с. 25-26), квитанцію від 19.11.2020 серії BUH № 3809294 про сплату коштів в сумі 3700 євро (а. с. 54-55).
Згідно листа ТзОВ «Ладим Стар» від 21.12.2020 (а. с. 51) митна вартість ТЗ була визначена в розмірі 130112,47 грн. та включала в себе фактурну вартість товару 3700 євро (125650,52 грн.) та вартість витрат на транспортування в розмірі 131,39 євро (4461,95 грн.), заявлену власником ОСОБА_1 у відповідності до фактичної сплати коштів при перевезенні ТЗ в Україну своїм ходом на підставі наданих квитанцій: 11 євро страховка, 23,06 євро послуги ДП «Регітра», 66,72 євро послуги «UAB Baltic Petroleum», 30,61 євро попередня оплата паливної картки.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, що виявлені митним органом розбіжності у даних щодо продавця товару не впливають на митну вартість спірного транспортного засобу та не можуть бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, листом від 01.12.2020 декларант надав відповідачу лист декларанта Литовської Республіки про технічну помилку щодо моделі автомобіля (а. с. 90-92).
Судом першої інстанції також враховано приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки подані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості спірного транспортного засобу, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості.
Виходячи із зазначеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року по справі № 140/153/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. В. Ніколін
О. М. Гінда