16 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6619/21 пров. № А/857/18383/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Сеника Р. П.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ківерцівської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №140/6619/21 (головуючий суддя Дмитрук В. В., м. Луцьк) за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
01 липня 2021 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Ківерцівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу пільгового електронного квитка для проїзду в громадському транспорті в місті Луцьку та зобов'язання відповідача видати позивачу, як особі з інвалідністю ІІ групи, пільговий електронний квиток для проїзду у громадському транспорті у місті Луцьку.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, яка змушена часто перебувати у місті Луцьку з метою обстеження у Волинській обласній клінічній лікарні та придбання відповідних ліків в аптечній мережі міста Луцька. Позивач на підставі ст.38-1 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» має право отримати безоплатний електронний квиток на проїзд в пасажирському транспорті, однак працівники Ківерцівської міської ради безпідставно відмовили їй у видачі такого квитка.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та незаконною бездіяльність Ківерцівської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 пільгового електронного квитка для проїзду в громадському транспорті в місті Луцьку. Зобов'язано Ківерцівську міську раду видати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи, пільговий електронний квиток для проїзду у громадському транспорті у місті Луцьку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Ківерцівською міською радою, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції не з'ясував чи ОСОБА_2 зверталась до Луцької міської ради за видачею електронного квитка. На думку апелянта, саме до компетенції Луцької міської ради входить питання видачі пільгових білетів для проїзду громадським транспортом в м. Луцьку, адже органи місцевого самоврядування вирішують питання суспільного життя пов'язані з життєдіяльністю конкретної територіальної громади.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зробила висновок, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Україн
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи загального захворювання, та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 13.12.2017.
За результатами розгляду усної заяви ОСОБА_2 щодо видачі електронного квитка для безкоштовного проїзду в громадському транспорті у м. Луцьку, як інваліду ІІ групи загального захворювання, працівниками Ківерцівської міської ради в усній формі було відмовлено.
ОСОБА_2 звернулася на урядову «гарячу лінію» з метою отримання пільг на проїзд у громадському транспорті м. Луцька як мешканець Ківерцівської територіальної громади.
Листом Луцької районної державної адміністрації Волинської області від 11.05.2021 №М-159га повідомлено, що порушене у зверненні ОСОБА_2 питання має вирішуватись Ківерцівською міською територіальною громадою, у межах норм діючого законодавства та за рахунок бюджету місцевої ради.
Ківерцівською міською радою листом від 08.06.2021 №М-513/02-07/2-21 повідомлено ОСОБА_2 , що особи з інвалідністю І та II групи мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що особи з інвалідністю І та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Таким чином, ОСОБА_2 , як інвалід ІІ групи загального захворювання, має право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті та на отримання електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах. Право на безплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.
Згідно пенсійного посвідченням серії НОМЕР_1 від 13.12.2017 ОСОБА_2 отримує пенсію за віком.
Отже, ОСОБА_2 , як пенсіонер, має право на безплатний проїзд на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.
Однак, на звернення ОСОБА_2 з відповідним питанням до Ківерцівської міської ради, відповідачем надіслано лист від 08.06.2021 №М-513/02-07/2-21, яким не вирішено поставлене позивачем питання ні позитивно, ні негативно.
Апеляційний суд зазначає, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не наділяє місцеві ради повноваженнями щодо зменшення або звуження соціальних гарантій, зокрема, встановлення порядку та умов безоплатного проїзду для пенсіонерів за віком.
Слід також зазначити, що пунктом 1 Постанови КМУ №555 від 16.08.1994 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №354» передбачено поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 (354-93-п) «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» на інвалідів.
Апеляційний суд зазначає, що Постанови КМУ від 17.05.1993 №354 та №555 від 16.08.1994 є підзаконними актами, в той час як Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» має вищу юридичну силу.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.
Щодо доводів апелянта про те, що у Ківерцівської міської ради не має обов'язку щодо прийняття рішення про надання пільгового електронного квитка для проїзду в громадському транспорті Луцької територіальної громади, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до листа Луцької районної державної адміністрації від 11.05.2021 №М-159га ОСОБА_2 роз'яснено, що її вимога про отримання пільгового електронного квитка має вирішуватись Ківерцівською міською територіальною громадою, у межах норм діючого законодавства.
Крім того, в даному листі позивача повідомлено, що представники пільгових категорій громадян, які зареєстровані за межами міста Луцька, для отримання електронного квитка мають звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації щодо укладення договорів між сільською, селищною, міською радою та оператором електронних систем «СІТІ КАРД СИСТЕМ» для видачі пільгових електронних квитків (персоніфікованих) мешканцям відповідного населеного пункту.
Таким чином, листом Луцької районної державної адміністрації від 11.05.2021 №М-159га ОСОБА_2 роз'яснено про необхідність звернутись саме до Ківерцівської міської ради з метою вирішення питання про видачу пільгового електронного квитка.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ківерцівської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №140/6619/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Р. П. Сеник